Від щирої підтримки до стриманого прийому: як змінилося ставлення європейців до біженців з України

Українська криза, викликана повномасштабним вторгненням Росії, змусила мільйони українців шукати притулок у країнах Європейського Союзу. У перші місяці війни Європа виявила неймовірну солідарність, відкривши свої кордони для постраждалих. Проте з часом ставлення до біженців зазнало певних змін, про що свідчать соціологічні опитування в різних країнах.

Латвія: підтримка зменшується

Латвія, де зараз перебуває близько 45 тисяч українців зі статусом тимчасового захисту, зазнала помітних змін у ставленні до біженців. За даними Rait Custom Research Baltic, у листопаді минулого року 52% латвійців підтримували прийом українських біженців. У березні цього року ця цифра зросла до 60%, але вже в серпні підтримка знизилася до 48%. Ця динаміка свідчить про початковий сплеск емпатії та солідарності, який поступово зменшився.

Польща: зниження готовності приймати біженців

У Польщі, де наразі проживає близько 950 тисяч українців, підтримка теж зменшилася. На початку війни 30% поляків були готові приймати біженців, у січні 2023 року ця цифра зросла до 37%, але вже в червні цього року підтримка впала до 17% (за даними Uniwersytet Warszawski). Польща, яка спочатку активно допомагала українцям, зараз стикається з викликами інтеграції та підтримки біженців.

Чехія: від ентузіазму до обережності

У Чехії, де перебуває до 400 тисяч українців, спостерігається подібна тенденція. У квітні 2022 року 27% чехів вважали прийом українських біженців однозначно правильним, а 43% – скоріше правильним (дані STEM). На початку цього року лише 20% чехів однозначно підтримували дозвіл біженцям залишатися, а 33% – скоріше підтримували. Підтримка знизилася через побоювання щодо тягаря на соціальні системи.

Німеччина: загальне зниження готовності приймати біженців

У Німеччині, де наразі проживає приблизно 1,6 мільйона українців, загальне ставлення до біженців стало менш позитивним. Хоча окремих опитувань щодо українців немає, загальна тенденція свідчить про зменшення підтримки. У травні минулого року 52% німців вважали, що Німеччина має приймати менше біженців, у вересні ця цифра зросла до 64%. У червні цього року 43% німців погодилися з обмеженням права на притулок.

Зниження підтримки прийому українських біженців у європейських країнах можна пояснити різними факторами. Серед них – економічні виклики, інтеграційні труднощі та соціальні напруги. Попри це, важливо пам’ятати, що на початковому етапі кризи Європа проявила надзвичайну солідарність і готовність допомагати. Чи зможуть європейські країни знайти баланс між підтримкою біженців і власними національними інтересами, покаже час.