Відновлення державної підсумкової атестації в школах: що передбачає пілотна модель оцінювання знань

Тривала відсутність обов’язкового державного контролю знань, спричинена війною, призвела до втрати чітких орієнтирів щодо реального рівня підготовки учнів. Стара система іспитів перестала відображати дійсний стан справ у навчальних закладах, оскільки оцінювання всередині шкіл нерідко ставало суб’єктивним, а підсумкові бали часто завищувалися заради показників. Для відновлення незалежного моніторингу та виявлення освітніх втрат Міністерство освіти і науки разом із фахівцями Українського центру оцінювання якості освіти запроваджують оновлену модель державної підсумкової атестації, яка перевірятиме рівень знань старшокласників, а також здатність логічно мислити й застосовувати навички у повсякденності.

Що передбачає пілотний проєкт ДПА

Восени 2026 року стартує пілотне тестування оновленого формату оцінювання, учасниками якого стануть близько 2 тисяч десятикласників, які вже повністю завершили програму базової середньої освіти за 9 класів. Процесом підготовки та безпосереднього проведення іспиту опікується Український центр оцінювання якості освіти, про що розповіла директорка установи Тетяна Вакуленко. Під час цього випробування фахівці перевірятимуть рівень підготовки школярів з двох основних напрямів, які охоплюють мовно-літературну та математичну освітні галузі.

Для проведення підсумкового випробування розробники створили комбіновану модель, яка поєднує комп’ютерні технології та класичну паперову роботу. Електронна частина іспиту проходитиме на спеціальній онлайновій платформі, через яку розміщуватимуть матеріали та завантажуватимуть результати для завдань з автоматичною перевіркою, включаючи базові математичні обчислення, лексичні вправи та аналіз тексту.

Паперова частина передбачає створення розгорнутих письмових відповідей, розв’язання задач із необхідністю показати весь хід обчислень, а також написання власних висловлювань на спеціальних бланках формату А4, які згодом перевірятимуть учителі. Важливе значення має конфіденційність, адже доступ до індивідуальних результатів матиме лише сама школа, тоді як на вищих рівнях збиратимуть тільки узагальнену статистику для аналізу, уникаючи створення публічних рейтингів.

Причини проведення перевірки на початку навчального року

Організатори з Українського центру оцінювання якості освіти свідомо вирішили обрати для випробувального проєкту початок навчального року, оскільки головною метою є перевірка функціонування самої системи та формату іспиту, а не виставляння поточних оцінок школярам. Десятикласники восени виступають реальним відображенням знань випускників базової школи, демонструючи справжній багаж навичок після завершення 9 років навчання. Окрім цього, проведення пілоту восени вважається безпечнішим для учнів, адже його результати жодним чином не впливають на атестати чи майбутнє вступне випробування.

Вибір осіннього періоду дозволяє також уникнути надмірного навантаження наприкінці навчального року, коли школярі та навчальні заклади виснажені підсумковими контрольними роботами, випускними процесами та підготовкою до іспитів. Провівши випробування восени, фахівці матимуть майже цілий рік для детального аналізу помилок, коригування складності завдань, покращення роботи онлайнової платформи та якісної підготовки всієї системи до масштабного застосування. Після повного випробування та затвердження моделі на державному рівні фінальна атестація проходитиме у звичайні терміни наприкінці навчального року.

Майбутні зміни та випускні випробування у дванадцятих класах

У подальшій перспективі перелік випробувальних предметів суттєво розшириться за рахунок залучення природничої, історичної та іншомовної галузей. Міністерство освіти і науки також розробляє модель підсумкової атестації для 12 класів, остаточний формат якої визначиться після повноцінного запуску старшої профільної школи.

У цій системі передбачається, що мовно-літературну та математичну галузі складатимуть абсолютно всі випускники на базовому рівні, тоді як профільні предмети складуватимуться на поглибленому рівні відповідно до обраного учнем напряму. Стратегічний задум полягає у перетворенні результатів атестації після 12 класу на основний інструмент для вступу до закладів вищої освіти без складання додаткових іспитів, а для випускників минулих років планують запровадити окремий вступний тест.

Перехід до нової системи також допоможе державі чітко виявити освітні втрати, що виникли через тривалі періоди дистанційного навчання, та скоригувати навчальні програми. Окрім цього, узагальнені результати дозволять справедливо спрямовувати фінансування, нове обладнання та програми підготовки вчителів саме до тих закладів, які потребують найбільшої допомоги.

Можливі складності та організаційні ризики

Реалізація цієї масштабної реформи супроводжується низкою технологічних, безпекових та організаційних викликів. Застосування комп’ютерних технологій вимагає стабільного електропостачання та якісного інтернет-зв’язку, а повітряні тривоги чи ймовірні відключення світла здатні викликати збої під час тестування.

Суттєвою перешкодою залишається матеріально-технічний стан шкіл у сільській місцевості чи прифронтових областях, де нерідко бракує сучасних комп’ютерних класів для одночасного залучення великої кількості дітей.

Гібридний формат складання створює високе логістичне навантаження, оскільки вимагає одночасного адміністрування електронного ресурсу та фізичного збору, кодування й розсилання паперових бланків.

Оцінювання розгорнутих відповідей педагогами зберігає ризик суб’єктивності через відмінності у суворості перевіряючих, а сам процес вимагає залучення значних людських ресурсів і часу.

Додатковими чинниками виступають психологічне навантаження на школярів, які відвикли від обов’язкових іспитів, а також фактор літніх канікул, через які учні восени можуть показати дещо нижчі результати.