Абсолютна більшість українських жінок в сучасних реаліях усвідомлює важливість власної фінансової самостійності, адже рекордні 96% опитаних вважають цей чинник критично необхідним для свого життя. Проте між прагненням до матеріальної автономії та фактичним станом справ зберігається суттєвий відрив, оскільки регулярний заробіток отримує лише трохи більше половини українок. Масштабне дослідження компанії Kantar, яке презентували під час конференції VLASNA, висвітлює фінансові бар’єри, побутові перешкоди та внутрішні острахи, що стоять на шляху українок до формування власного капіталу.
Сприйняття автономії та поточний розподіл доходів
Сприйняття матеріальної незалежності серед українок базується першочергово на базових потребах безпеки, стабільності та наявності міцної життєвої опори. Як зазначають в Kantar, відповідаючи на запитання про значення цього поняття, 43% респонденток вказали на наявність власного стабільного доходу, 38% пов’язують його з накопиченими заощадженнями, 29% вбачають основу у володінні власним житлом, а 28% трактують це як можливість впевнено дивитися у майбутнє без остраху.
Водночас 25% опитаних жінок бачить незалежність в спроможності забезпечувати своїх дітей чи родину, а також у відсутності грошової залежності від чоловіка чи близьких родичів, тоді як інвестиції та створення капіталу є першою асоціацією лише для 9% громадянках.
Попри те, що інвестування не належить до першочергових асоціацій, 82% українок висловлюють бажання мати не просто поточний заробіток, а формувати власний капітал. Реальна ситуація з надходженнями свідчить, що власні грошові надходження мають 74% жінок, з яких 56% отримують їх на регулярній основі, а 18% мають лише періодичні прибутки, тоді як 26% опитаних взагалі позбавлені власного доходу.
Повністю самостійно власні потреби покривають 26% українок, більшість особистих витрат оплачують 30%, що сумарно формує 56% фінансово самостійних громадянках, тоді як 24% закривають власноруч лише частину потреб, 13% живуть переважно за підтримки сторонніх осіб, а 7% повністю залежать від чужої допомоги.
Розподіл сімейного бюджету та ключові перешкоди
У родинних стосунках спостерігається чітке розмежування закриття щоденних потреб та ухвалення масштабних рішень, оскільки поточні покупки залишаються переважно на жіночих плечах, тоді як стратегічні плани розробляються спільно. Повсякденне придбання товарів здійснюють самостійно 54% жінок, а щомісячне планування сімейного бюджету виконують одноосібно 41% респонденток, роблячи це нарівні з тими 41% родин, де планування є спільним. Коли ж постає питання придбання великих речей для дому чи формування довгострокового майбутнього, рішення ухвалюються спільно у 57% та 49% випадків відповідно.
Перешкоди на шляху до фінансової свободи розпадаються на кілька вагомих груп, де економічний блок очолюють низькі доходи, на які вказали 40% опитаних, нижча оплата праці жінок порівняно з чоловіками, розкрита 23% респонденток, а також брак стартових коштів, з яким стикаються 14%.
У контексті загального навантаження 36% жінок потерпають від воєнних дій та загальної нестабільності, 31% відзначають тиск побуту й догляду за дітьми, а 23% вказують на нерівномірний розподіл хатніх обов’язків. Психологічний вимір включає невпевненість у власних силах у 25% громадянках, острах ризику у 19% та дефіцит необхідних знань у 16% респонденток.
Складнощі поєднання роботи з хатніми справами відчувають 27% українок, при цьому 20% стикалися із неупередженим ставленням чи серйозним сприйняттям через вікові або гендерні чинники, а 19% отримували від роботодавців некоректні запитання щодо дітей чи родинних планів. До того ж 12% жінок потрапляли у ситуації, коли їм пропонували нижчу за чоловіків заробітну плату за тотожну роботу, через що українки готові переглядати власний життєвий шлях задля підвищення статків. Зокрема, 40% жінок готові знайти додаткову роботу, 39% планують підвищувати кваліфікацію чи вчитися, 33% готові змінити робоче місце, 28% розмірковують про зміну професії, а 26% прагнуть відкрити власний бізнес.
Питання прохання про підвищення оплати праці перебуває на останньому місці, адже на такий крок готові піти лише 15% жінок, тоді як інші 15% зізналися, що тривалий час мали таке бажання, але так і не наважилися його озвучити. Головна причина полягає у тому, що для 58% опитаних розмови про гроші та власні фінансові очікування є надзвичайно важкими, а 51% жінок відчувають відкритий страх просити про збільшення винагороди.
Інвестиційний потенціал та підприємницькі прагнення
Сфера інвестицій здається надто складною для 65% українок, хоча 75% зазначають, що потребують простих, зрозумілих та безпечних інструментів для ефективного управління заощадженнями. Наявні дані показують величезний відкладений потенціал, адже кількість потенційних інвесторок утричі перевищує кількість осіб, які мають реальний досвід, при цьому 46% жінок не інвестують, але прагнуть це розпочати, 38% взагалі не мають подібних планів, 8% припинили таку практику, а 7% займаються цим активно.
Головними стримуючими чинниками є брак початкових коштів у 37% випадків, острах втратити накопичення у 34%, воєнна нестабільність у 33% та дефіцит професійних знань у 31% респонденток.
Аналогічний розрив спостерігається у сфері підприємництва, де лише 4% жінок мають власний бізнес, 8% працюють на фрилансі, 12% мають додатковий підробіток, тоді як 46% не мають власної справи, але мріють про її відкриття, а 31% не розглядають такий сценарій.
Зупиняє майбутніх підприємниць відсутність стартового капіталу, на що вказали 40% опитаних, загрози воєнного стану у 33%, страх прогоріти у 25%, а також незнання перших кроків у 25% громадянках. Додатково гальмують процес відсутність бізнес-ідеї у 24% жінок, брак спеціальних знань у 23% та відсутність підтримки з боку близького оточення у 17% респонденток.
