В українському публічному просторі знову загострилася дискусія про межі повноважень правоохоронних органів, гарантії захисту приватного життя та ризики зловживань у резонансних кримінальних провадженнях. Цього разу приводом стала заява керівника Центру протидії корупції Віталія Шабуніна, який публічно пов’язав появу своїх особистих фотографій у мережі з діями силових структур, що раніше отримали доступ до його мобільного телефону. Ситуація швидко набула широкого розголосу, оскільки поєднала в собі одразу кілька чутливих тем: дотримання прав людини, конфлікт між громадськими активістами та державними інституціями, а також довіру до механізмів розслідування.
Заява голови Центру протидії корупції
Голова Центру протидії корупції Віталія Шабуніна у Фейсбук повідомив про те, що ДБР і ОГП “злили” в ТГ-канали його інтимні фото з телефону, вилученого під час обшуку.
Активіст стверджує, що доступ до цього пристрою мали представники Державного бюро розслідувань та Офісу Генерального прокурора, а сам факт оприлюднення знімків він розцінює як навмисний тиск і форму помсти за діяльність очолюваної ним організації.
У своїй заяві Шабунін пов’язав інцидент з публікаціями Центру протидії корупції, які стосувалися, за його твердженням, втручання окремих силовиків у роботу антикорупційних органів. Він наголосив, що поширення особистих матеріалів із вилученого під час слідчих дій телефону виходить за межі будь-яких допустимих практик і є серйозним порушенням приватності.
“Сухачов, Кравченко і ко “відповіли” на публікацію нами сайту з переліком силовиків, які знищували НАБУ/САП. Я не здивований цими діями ані Сухачова, ані Кравченка – тварини вони і є тварини. Але оскільки на посадах їх продовжує тримати Зеленський, значить він не лише відповідає, а й підтримує такі їхні дії.
Мушу визнати, що публікація інтимних фото з вилученого при обшуку телефону – це нове дно, яке Зеленський пробив разом зі своїми силовиками”, – заявив Шабунін.
Реакція Державного бюро розслідувань
У Державному бюро розслідувань після появи цих звинувачень заявили про намір провести внутрішню перевірку. У відомстві зазначили, що вважають твердження активіста безпідставними, однак пообіцяли ретельно перевірити всіх співробітників, які мали доступ до вилучених речових доказів, включно з електронними носіями інформації.
Представники Бюро наголосили, що у разі встановлення фактів причетності працівників ДБР до несанкціонованого поширення приватних матеріалів будуть застосовані дисциплінарні та інші заходи реагування, передбачені законодавством.
Водночас у відомстві підкреслили, що їхня діяльність здійснюється в межах чинних правових норм, а будь-які порушення мають бути доведені в установленому порядку.
Позиція Офісу Генерального прокурора
Офіс Генерального прокурора також публічно відреагував на ситуацію, категорично заперечивши свою причетність до поширення особистих фотографій. У коментарі для медіа в ОГП заявили, що на момент поширення інформації не отримували від Віталія Шабуніна заяви про злочин, а спроби пов’язати прокуратуру з цим інцидентом назвали безпідставними.
Окремо в Офісі Генпрокурора звернули увагу на юридичний аспект справи, зазначивши, що якщо оприлюднені зображення не є матеріалами кримінального провадження, то їх поширення може кваліфікуватися як порушення недоторканності приватного життя. У такому випадку розслідування можливе лише за наявності відповідної заяви від особи, яка вважає себе потерпілою.
Попередні епізоди та контекст кримінального провадження
Цей інцидент не є ізольованим у ширшому контексті відносин між Віталієм Шабуніним і правоохоронними органами. Ще у листопаді активіст повідомляв про ситуацію, за якої, за його словами, напередодні слідчих дій у нього нібито відібрали телефон. Саме цей епізод він тепер розглядає як можливе джерело витоку особистих матеріалів.
Окрім того, влітку 2025 року Державне бюро розслідувань повідомило Шабуніну про підозру у справах, пов’язаних з ухиленням від військової служби та можливим шахрайством. У ДБР тоді підкреслювали, що кримінальне провадження не стосується його громадської діяльності, тоді як у Центрі протидії корупції назвали обшуки та підозру проявом тиску і політично вмотивованих дій.
Ситуація навколо заяв Віталія Шабуніна знову актуалізувала питання балансу між інтересами слідства та фундаментальними правами людини. Вилучення електронних пристроїв у межах кримінальних проваджень давно стало звичною практикою, однак кожен такий випадок несе ризики зловживань, якщо контроль за збереженням і використанням інформації є недостатнім.
Подальший розвиток цієї історії залежатиме від результатів внутрішніх перевірок і можливих процесуальних рішень. Водночас публічний резонанс довкола справи вже засвідчив, що суспільство очікує не лише формальних заяв, а й прозорих і переконливих відповідей щодо того, як саме держава гарантує захист приватного життя навіть у межах гучних кримінальних розслідувань.
