Сьогодні, мабуть, важко знайти таку сферу діяльності, де б не застосовувався комп’ютер та ІТ-технології. Саме комп’ютер прискорює та спрощує пошук необхідної інформації, сприяє дистанційному навчанню, спілкуванню онлайн, розважає нас музикою, фільмами та іграми.
Якщо раніше діти на вулицях і перервах у школах грали у рухливі ігри, то зараз все частіше спостерігаєш картину, коли вони сидять вдома або підпирають стіни коридорів, поринувши у віртуальний світ гри на мобільному пристрої. Та й більшості батькам зараз набагато зручніше увімкнути дитині комп’ютер, або дати мобільний телефон чи планшет з якоюсь грою, аніж, допомогти з виконанням домашнього завдання чи, навіть, просто обговорити, як пройшов день. От і стають наші діти з кожним днем все залежнішими від Інтернету та комп’ютерних ігор, причому з нашої ж легкої руки.
Ігрова залежність дітей
На сьогоднішній день ігрова залежність вже стала світовою проблемою. Станом на 2024 рік в усьому світі налічується 3,32 млрд геймерів:
- дітей до 18 років – 20%;
- осіб від 18 до 34 років – 38%.
Світові дослідження показують, що комп’ютерні ігри дуже популярні серед дітей:
- віком від 6 до 10 років – 68%;
- віком від 8 до 11 років – 70%;
- віком від 11 до 14 років – 79%;
При чому хлопчики більше грають у комп’ютерні ігри, ніж дівчатка. Наприклад, серед дітей віком від 8 до 11 років виділяють 93% хлопчиків та 79% дівчат.
Серед найчастіших причин, чому грають у комп’ютерні ігри, виділяють:
- заповнення часу під час перерв від навчання чи роботи – 52%;
- пошук ескапізму та розваг – 51%;
- проведення вільного часу – 48%;
- вирішення логічних задач та головоломок – 37%.
Згідно зі статистичними даними WifiTalents, 23% молодих людей визнає свою залежність від комп’ютерних ігор. Серед залежних від ігор геймерів 40% неодноразово намагалися кинути грати, але марно. 42% геймерів визнали в себе підвищену агресивну поведінку. Та, незважаючи на такі статистичні дані, суспільство все ще не знайшло однозначної відповіді на питання, чи є безпосередній зв’язок між комп’ютерними іграми та агресією. Тож спробуємо пошукати істину.
Наслідки від комп’ютерних ігор
У пострадянському просторі все чітко і просто – відеоігри – це погано, діти просто гають час за комп’ютером, а грають в ігри одні підлітки. Проте доцент кафедри психіатрії та психотерапії Львівського національного медичного університету Олег Фітькало зазначає, що середній вік геймерів відрізняється в залежності від місця їх проживання:
- в Україні – 24-30 років;
- в країнах ЄС – 31 рік;
- в США – 35 років.
Отже, аргумент, що грають в комп’ютерні ігри лише підлітки, зовсім некоректний.
Вчені США провели дослідження “Дорослішання з Grand Theft Auto: 10-річне дослідження агресивних відеоігор серед підлітків”, в якому спостерігали за трьома групами, які демонстрували три форми відеоігор: з високим рівнем насильства (4%), з помірним рівнем насильства (23%), з низьким насильством (73%). За даними дослідження вчені дійшли висновку, що підлітки, що грали в ранньому віці у ігри з високим рівнем насильства, не стали проявляти більше агресивної поведінки у пізньому віці у порівнянні з тими, хто грав у ігри з більш низьким рівнем насильства, або взагалі не грав. Прихильники комп’ютеризації навіть стверджують, що комп’ютерні ігри сприяють розвитку пам’яті, умінню концентрувати увагу, а маніпуляції з джойстиком або клавіатурою та мишею розвивають моторику пальців.
З’являється все більше випадків використання комп’ютерних ігор з навчальними цілями. Американський вчитель під ніком AnonymousCerealBowl поділився на форумі Reddit своїми досягненнями у веденні курсу “Відеоігри як література”. Педагог розробив соціальний буклет, в якому містяться завдання, що сприяють роздумам над моральним вибором персонажів гри.
Учні з Великої Британії мають змогу вивчати історію завдяки елементам “Інтерактивних турів” в серії ігр Assassin’s Creed.
Навіть, є дослідження, згідно з даними яких спостерігалася тенденція до зниження рівня злочинності на 0,03% під час виходу популярних ігор.
Проте не варто забувати про іншу сторону медалі. А вона така, що підтверджує і сумні випадки. Ось деякі з них:
В Огайо 17-річний хлопець застрелив матір, через те, що вона заборонила йому грати у Halo 3. Хлопець визнав, що до такого вчинку його довела залежність від ігор, адже він витрачав на кожну гру в середньому 18 годин.
У Південній Кореї подружжя довело свою маленьку доньку до голодної смерті, через своє надмірне захоплення віртуальним світом.
А у житомирському комп’ютерному клубі заядлий геймер, після того, як його попросили припинити грати та піти додому, бо клуб зачиняється, вихопив ножа та порізав охоронця.
Два випадки масового шутінгу у 2019 році у штатах Техас та Огайо призвели до смертей 29 людей. Керівництво США на той момент звинувачувало в цих жахливих випадках надмірне захоплення молоді комп’ютерними іграми.
Траплялося так, що заборона грати у комп’ютерні ігри призводила до суїцидальних випадків. Так, хлопчик з Борисполя, після того як мати забрала в нього ноутбук, кинувся з вікна 7 поверху.
У Південній Кореї зафіксовані два випадки смерті у інтернет-кафе. У першому випадку геймер провів безвідривно 30 годин за грою, а у другому – 50 годин.
У Бельгії 15-річний хлопець довів себе до повного фізичного виснаження, не маючи змоги відірватися від гри. “Я пам`ятаю, що лягав спати десь у три години ранку. Я відчував себе дуже втомленим, тому що практично не відходив від комп`ютера впродовж двох тижнів канікул”, – згадував пізніше горе-геймер.
Згідно з Теорією соціального навчання, люди переймають агресивну поведінку, спостерігаючи за іншими. А система відеоігор побудована таким чином, що ще й винагороджує за агресивні вчинки, і тим самим, наче розпалює жагу до агресії.
Чи лише одні комп’ютерні ігри є винуватцями зростання агресії серед підлітків?
Багато дослідників стверджують, що прояви агресії також залежать від багатьох інших факторів, серед яких сімейне середовище, соціальні труднощі та індивідуальні особливості дітей.
70% школярів на питання про своє захоплення в першу чергу згадують саме комп’ютерні ігри. За результатами дослідження більш схильними до комп’ютерної залежності стають діти, які не знаходять порозуміння серед підлітків через занадто завищену, або занижену самооцінку. Також частіше проводять час за комп’ютером підлітки, у яких батьки через свою надмірну зайнятість, не можуть приділяти уваги своїм дітям.
Підліток починає компенсувати відсутність уваги з боку батьків комп’ютерними розвагами, які потім заповнюють все його життя. На жаль, відомі випадки, коли таке занурення призводить до порушення закону. Поринувши у світ чаклунів та ельфів, туди де ти супергерой і тобі все під силу, навряд чи захочеться повертатися у банальний світ проблем та обов’язків. Враховуючи фактор воєнного часу та постійного перебування у стресі, цілком нормально, що дитина захоче зануритися в ігрове середовище.
Отже, необхідно розробити чіткі правила поведінки з комп’ютером, щоб в подальшому технологічний засіб приносив користь, а не став причиною пагубних наслідків:
- встановити певні обмеження часу гри;
- здійснювати підбір ігор з відповідним віковим рейтингом;
- не використовувати комп’ютер як засіб для заохочення;
- допомагати дитині справлятися з негативними емоціями.
Інтернет та комп’ютерні ігри, наче скальпель, у руках хірурга він приноситиме користь, рятуючи життя, а в руках злочинця стане інструментом для вбивства. Тож важливо усвідомлювати можливі ризики та переваги використання комп’ютерних ігор і шукати адекватний баланс між реальним та віртуальним світом.
