Окуповані території України залишаються зоною інформаційної тиші та часто ігноруються в офіційному дискурсі. Водночас саме на цих територіях відбуваються процеси, які визначатимуть майбутнє як регіонів, так і всієї держави. Росія системно працює над тим, щоб зробити ці території частиною власного простору — ментального, соціального, політичного. Аналітик Українського інституту майбутнього Ігар Тишкевич проаналізував політику РФ щодо “асиміляції” окупованих територій, її фінансових, кадрових і пропагандистських інструментів, а також надав пропозиції того, як має реагувати на це Україна.
Ігар Тишкевич наголосив: будь-яка політика потребує ресурсів. А отже – бюджету. Він вважає, що аналізуючи російські фінанси, можна зробити важливі висновки – зокрема й про те, які області Кремль буде готовий “віддати”, якщо ситуація змусить швидко йти на замороження конфлікту.
Він підкреслив, що після окупації частини територій і проведення “референдумів” перед РФ постало кілька завдань: показати власному населенню, що “Росія наводить порядок”, створити таку ж “картинку” на зовнішньому фронті, забезпечити керованість місцевої адміністрації та домогтися лояльності населення – а в перспективі й асиміляції.
На його думку, головним елементом утримання ситуації є не інфраструктура, а саме люди – точніше, їхня демонстративна підтримка Кремля, яка подається як аргумент на користь легітимності окупації. Саме тому, як він наголосив, ключовими стають не дороги, а механізми, які мають забезпечити результати у сфері керованості та лояльності.
Ігар Тишкевич вважає, що РФ не довіряє місцевим елітам – навіть на територіях, окупованих у 2014 році. З 2023 року вона масово завозить своїх управлінців, які заміщають місцевих на ключових посадах. Формально місцеві залишаються, але ухвалення рішень контролюють саме «приїжджі». Частина таких чиновників використовує роботу на окупованих територіях як кар’єрний трамплін – вони отримують підвищення через 4–5 місяців. Інші залишаються надовго – рівень їхньої компетентності нижчий, але від них очікують не фаховості, а відданості, ізоляції від місцевого середовища та слухняності. Він наголосив, що нерідко ці кадри вдячні Кремлю, бо їхнє попереднє місце проживання було менш комфортним, ніж навіть прифронтові регіони.
Аналітик підкреслив, що в короткостроковій перспективі РФ реалізує політику заміщення населення. Проукраїнськи налаштовані громадяни масово виїхали. Тим, хто залишився, нав’язується отримання російського паспорта – спочатку для укладання угод з нерухомістю, потім для працевлаштування, а згодом на рівні указу Путіна – як вимога “легалізації” українських громадян на території РФ до 10 вересня. За його словами, це ультиматум: або паспорт, або виїзд. Він наголосив, що паралельно діє політика примусу й стимулювання повернення біженців: з одного боку, це погроза націоналізувати залишене майно, з іншого – обіцянки компенсацій за зруйноване житло.
Ігар Тишкевич вважає, що Кремль розуміє ризикованість ставки лише на місцевих, і тому реалізує стару імперську політику “заміщення”: завозить лояльне населення з депресивних регіонів РФ. Новоприбулі будуть вдячні за нове житло, роботу та стабільність, і, як він підкреслив, сприйматимуть повернення територій Україні як особисту загрозу. У Криму, за його оцінками, замінили вже до 20% населення.
Асиміляцію Тишкевич називає найскладнішим і найтривалішим процесом. Завдання РФ – виростити нове покоління вже “росіян”. Для цього потрібні вчителі, викладачі, бібліотекарі, працівники культури. Їх треба привозити, бажано надовго. Важливу роль відіграють і регулярні заходи – свята, вуличне оформлення, ритуали. Він вважає, що головний ефект дає час і постійне повторення. Він наголосив: усе це можливо лише за наявності фінансових ресурсів. Бюджет РФ на 2025 рік передбачає фінансування окупованих територій за кількома напрямами. Зокрема, діє програма “Відновлення та соціально-економічний розвиток” Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей на суму 319,6 мільярда рублів (3 мільярди доларів). Також ідуть цільові трансферти, фінансування силовиків, проєкти міністерств і фінансування через АНО (автономні некомерційні організації).
Тишкевич зазначив, що лише на створення “картинки успіхів” передбачено понад 401 мільйон доларів – сюди входить транспорт, медицина, спорт, інформаційні системи, контент. Він підкреслив, що, наприклад, у програмі шкільних автобусів не згадується Херсонщина – як і в програмі “швидких”. Це свідчить про особливий статус регіону.
Аналітик звернув увагу, що окрема програма компенсацій за зруйноване майно передбачає витрати понад 21 мільярд рублів – із них 16 мільярдів на Донеччину. Програма розрахована на три роки, що створює додаткову мотивацію для “повернення” й паспортизації. Він наголосив на непропорційно малій частці Херсонської та Запорізької областей.
Ігар Тишкевич окремо зупинився на системі доплат – управлінцям, учителям, медикам, працівникам культури. Загальна сума – не менше 190 мільйонів доларів. Особливий акцент зроблено на Луганській і Херсонській областях. Він вважає, що це пояснюється проблемами з лояльністю до “русского мира”. У частині житлового будівництва він виокремив три програми: для ветеранів, для військових і для місцевої влади. Усі вони передбачають значні суми – понад 1 мільярд рублів. Найбільше передбачено для Запорізької області. Він підкреслив: на Херсонську не виділено нічого – ні у 2025, ні в 2026, ні в 2027 році.
“Фінансування російської політики на окупованих територіях відбувається за кількома напрямами, зафіксованими в Бюджеті РФ на 2025 рік:
- ухвалена за аналогією з “кримською” державна програма “Відновлення та соціально-економічний розвиток Донецької Народної Республіки, Луганської Народної Республіки, Запорізької області та Херсонської області”. Її загальний бюджет на 2025 рік становить 319,6 мільярда російських рублів або (за середньорічним курсом) близько 3 мільярдів доларів. У масі своїй це якраз створення “картинки” — інвестиції в будівництво, інфраструктуру, об’єкти медичного обслуговування тощо;
- цільове фінансування на проєкти в інтересах інших відомств. Наприклад, частина дорожнього будівництва проходить по бюджету міністерства оборони. Частина робіт із відновлення роботи портів — за програмою “сприяння експорту”;
- утримання структур МВС, Слідкому, ФСБ, так само як і службове житло для таких категорій — бюджети відповідних відомств. Більша частина бюджетів цих відомств закрита. Але за тими даними, які вдалося зібрати, на забезпечення відомчим житлом офіцерів передбачено витратити щонайменше 140 мільйонів російських рублів (близько 14,7 мільйонів доларів). При цьому варто мати на увазі, що значна частина “квадратних метрів” — це вилучене “в дохід держави” житло українців, які виїхали з окупованої зони. І до вересня розміри цього житлового фонду збільшаться кратно. Ще раз повторю: цифри на житло мінімальні — те, що автори закону про бюджет (або спікери на виступах у думі) не вважали за потрібне приховати під грифом “таємно”;
- але є і ще один механізм. Точніше, набір таких — прописані окремо 222 напрямки, за якими передбачено міжбюджетні трансферти і субвенції для Суб’єктів Федерації на виконання важливих для центральної влади завдань. Окуповані території України проходять за 177 із них. Причому 32 (і лише 11 — за згаданою вище держпрограмою) — спрямовані виключно на Донецьку, Луганську, Запорізьку та Херсонську області (окуповані РФ їхні частини) України”, – зазначив аналітик.
Ігар Тишкевич наголосив, що варто почати з програм, спрямованих на створення візуального образу змін на окупованих територіях — саме так Кремль конструює “мирне життя”. На його думку, згідно з програмою, передбачено закупівлю ліків і субвенції медичним установам, проте це лише частина заходів. Крім медицини, фінансування охоплює також різноманітні спортивні структури, зокрема участь регіональних збірних у змаганнях, облаштування спортивних залів, відкритих майданчиків, інфраструктуру для шкіл, а також громадський транспорт і шкільні автобуси.
Він підкреслив, що тут і виникає перше “але”: громадський транспорт передбачено для так званих ЛДНР, тоді як у програмі шкільних автобусів повністю відсутня Херсонська область. Те саме, як він наголосив, стосується автомобілів “швидкої допомоги” — знову “без херсонців”. Ігар Тишкевич зазначив, що це не випадковий виняток, а частина загальної закономірності: подібні перекоси зустрічаються неодноразово. Загалом, як він оцінив, витрати на створення «показового результату» для місцевих жителів становлять близько 75 мільйонів доларів в еквіваленті.
Він також звернув увагу на програму облаштування “сільських територій”, яка, за його словами, демонструє відсутність конкретних планів, але водночас — наявність фінансування. Кожному з регіонів виділили «по 500 мільйонів», але без жодної деталізації, що саме й де робити.
Тишкевич вважає, що розповідати про ці успіхи теж хтось має, тому за кошти федерального бюджету створюються регіональні інформаційні системи. Загальний бюджет цього напряму — 1,688 мільярда російських рублів. Він підкреслив, що до цього слід додати ще приблизно 1,15 мільярда грантів і субвенцій різним АНО (автономним некомерційним організаціям) у “центрі” — для роботи на «нових територіях» і створення “патріотичного контенту”. Сумарно на створення картинки «успіхів» мирного життя Росія планує витратити близько 401 мільйона доларів США в еквіваленті. Але навіть цього, як він вважає, Кремлю замало. Наступним кроком є заміщення населення — частину треба видавити з окупованих територій, частину повернути назад, а ще частину — привезти. І саме тут, за його словами, починається найцікавіше.
Ігар Тишкевич заявив, що гроші залишаються головним аргументом у боротьбі за населення. Він навів приклад програми компенсацій за знищене чи пошкоджене внаслідок бойових дій майно. Щоб отримати виплати, необхідно мати російський паспорт і звернутися до місцевої влади. На ці цілі передбачено понад 21 мільярд рублів, або 226 мільйонів доларів США. Із цієї суми 16 мільярдів — на Донецьку область. Програма розрахована на щонайменше три роки — витрати закладено і на 2026, і на 2027 роки. Він наголосив, що це потужний “стимул” для тих, хто вагається з поверненням. Водночас Тишкевич звернув увагу на непропорційно малу частку Запорізької та Херсонської областей у загальному обсязі витрат — і пообіцяв роз’яснити це далі.
Далі, як він пояснив, ідеться про залучення нових жителів — управлінців, учителів, пропагандистів, тобто тих, хто має “керувати і виховувати”. Для таких кадрів передбачено суттєві надбавки до заробітної плати — порівнювані з “північними коефіцієнтами” — а також одноразові виплати “підйомних”, включно з підтримкою молодих фахівців.
Ігар Тишкевич навів точні цифри:
– працівники культури — 620 мільйонів рублів;
– медики в сільській місцевості — 270 мільйонів;
– учителі початкової та середньої школи — 2,11 мільярда рублів. Плюс окремо – 294 мільйони рублів додаткових доплат, а також 16 мільйонів — на “підйомні”;
– найбільша сума — доплати всім бюджетникам — 14 мільярдів рублів.
Він підкреслив, що кожна область отримує суму, яка перевищує середні показники по регіонах РФ. І це ще не все. До загального пакета стимулів входять і пільги з оплати житлово-комунальних послуг. Їх отримують і нові жителі. На ці цілі уряд РФ виділяє ще 819 мільйонів рублів. Сумарно на доплати і пільги виділяється не менше 19 мільярдів рублів — або 190 мільйонів доларів США.
Особливу увагу Тишкевич звернув на диспропорції. Найбільше коштів на працівників культури передбачено для Луганської та Херсонської областей, хоча ці регіони не є найбільш густонаселеними. Він вважає, що причина в ідеологічній вразливості: тут з “русским миром”, ймовірно, найгірша ситуація. Він також зазначив, що по Луганській області непропорційно великі суми спрямовані на стимулювання переїзду вчителів.
“Що з цього Україні? Як мінімум оцінювати, які програми веде РФ, і своєчасно на них реагувати:
- заміщення населення — це тривожний процес. Але, знаючи, кого везуть, можна зробити для таких “нових жителів” переїзд щонайменше психологічно некомфортним;
- Росія займається школами — не варто повторювати помилок політики щодо ОРДЛО. Необхідні механізми реальної пропозиції освітнього та культурного контенту нашим людям в окупації;
- Кремль підкуповує “компенсаціями” — є сенс проаналізувати соціальну підтримку тимчасово переміщених осіб і подумати, як підтримати цих людей. Зокрема й житлом (не модульним, звісно);
- зрештою, РФ намагається “нагородити” своїх солдатів українськими землями і нерухомістю. Ніхто не заважає Україні подумати над механізмами залучення до переселення на сьогодні прифронтові (або окуповані) території іноземних добровольців, які зараз допомагають відбивати російську агресію.
Будь-які інші реальні (а не просто медійні) проєкти, які посилять позиції України та ускладнять реалізацію російської політики контролю над регіонами. Якщо не працювати зараз, завтра може бути пізно”, – резюмував аналітик.
