Податковий розкол: як нардепи відреагували на фінансову кризу і дефіцит грошей на зарплати військовим

З вересня Україна може стикнутися з серйозними проблемами у фінансуванні Збройних Сил через величезний дефіцит бюджету у 500 мільярдів гривень. Це питання стало однією з головних тем обговорення у Верховній Раді, де депутати висловлюють кардинально різні думки щодо шляхів виходу з цієї кризи. Уряд пропонує підвищення податків як один з основних заходів для покриття дефіциту, але ця ініціатива викликає гарячі суперечки. Одні депутати підтримують запропоновані зміни, вважаючи їх необхідними для збереження боєздатності країни, тоді як інші категорично проти, вказуючи на їхню необґрунтованість та можливі негативні наслідки для економіки.

Голова бюджетного комітету Верховної Ради, Роксолана Підласа, в інтерв’ю epravda зазначила:

“Величезний дефіцит бюджету у 500 млрд гривень утворився в першому кварталі 2024 року. Через затримки у вирішенні питання військової допомоги Україні з боку Конгресу США, наша країна на початку року була змушена купувати зброю за власні кошти. В результаті, у першій половині року, кошти, передбачені на другу половину року, були використані для закупівлі зброї. Якщо не збільшити видатки бюджету на пів трильйона у середині вересня, уряд не матиме коштів на виплату зарплат військовим у кінці вересня.

Ми здійснили наближення оборонних видатків на майже 5 мільярдів доларів. Тобто, видатки з вересня, жовтня, листопада і грудня були перенесені на початок року та використані для закупівлі зброї за власний рахунок, оскільки від США тоді нічого не надходило. Таким чином, при наближенні видатків, кошти з клітинок на зарплати у вересні, жовтні, листопаді були перенесені у клітинку закупівлі зброї на початку року. Відповідно, необхідно, щоб зміни до бюджету були підписані і запрацювали до середини вересня, аби в кінці вересня виплатити грошове забезпечення військовослужбовцям.

Щодо законопроєкту про податкові зміни, які також необхідно ухвалити додатково до бюджетного законопроєкту, вони набувають чинності, як правило, з першого числа наступного за ухваленням місяця. Щоб це стало можливим з 1 вересня 2024 року, їх потрібно ухвалити наприкінці серпня. Я думаю, що у нас буде така можливість. Спробуємо скоротити строки подання правок між читаннями до семи днів. Не гарантую, що народні депутати підтримають це, але ми будемо намагатися. До того ж, Верховна Рада проголосувала за виплати 70 тисяч гривень військовим, які понад 30 днів перебувають на “нулі”. Гроші на ці виплати також не були від початку закладені в бюджет. Таким чином, кошти, які мали витрачатися з бюджету на виплати військовим з вересня по грудень 2024 року, вже витрачено. І тепер, якщо депутати не встигнуть ухвалити відповідні зміни до бюджету, грошей на зарплати військовим не буде вже у вересні”.

У бюджетному комітеті Верховної Ради вважають, що на сьогодні заповнити 500-мільярдну бюджетну діру немає чим. Виходом із ситуації, хоч і частковим, може стати підвищення податків. Зокрема, військовий збір планується підвищити з 1,5 до 5%, і платити його будуть усі. Але навіть якщо депутати проголосують за підвищення податків, то до кінця року це принесе лише 45 мільярдів гривень, а в бюджеті бракує 500 мільярдів. Ще одну частину нестачі, можливо, вдасться заповнити за рахунок так званого економічного бронювання, якщо Рада його схвалить. І частину бюджетного дефіциту, ймовірно, можна буде покрити штрафами за ухилення від мобілізації.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев підтримав урядову ініціативу щодо внесення законопроектів про підвищення податків і зміни до державного бюджету на 2024 рік. Зокрема, Кабмін пропонує парламенту підвищити ставку військового збору до 5%, а по окремих операціях – до 30%. Гетманцев вважає, що інших варіантів, ніж погодитися на пропозицію Кабміну підвищити деякі податки (військовий збір, акцизи на пальне та тютюн), збільшити відповідну податкову базу, а також розмістити більше ОВДП, що також може передбачати емісію НБУ, не бачить.

“Так, це погане рішення, яке буде стримувати економічне відновлення, зростання доходів громадян і потенційно нести ризики для макрофінансової стабільності. Однак іншого шляху, ніж закрити дефіцит у військових, зараз немає, оскільки вже через кілька місяців ми зіткнемося зі значним дефіцитом коштів на поточне утримання війська, що почне різко поглиблюватися до кінця року”, – вважає Гетманцев.

Яка позиція інших народних депутатів

Заступник голови податкового комітету Верховної Ради Ярослав Железняк заявив, що не буде підтримувати підвищення податків, зокрема військового збору, оскільки уряд не пояснив народним депутатам доцільність його підвищення. Він критикує відсутність пояснень і розрахунків, а також вимагає скорочення державних видатків.

“Окей, моя позиція щодо ініціативи Уряду стосовно підняття податків. Це просто сором. Деякі пункти взяті незрозуміло звідки, вони не пов’язані ані логікою, ані необхідністю, виглядають як випадкові ідеї. Потім це все назвали “військовий збір” і без будь-яких пояснень внесли у Раду під гаслами “нам терміново потрібні гроші.

Чому такі зміни? Які під них розрахунки? Звідки впевненість, що це не збільшить тіньову економіку? Навіщо значно ускладнювати та створювати додаткове адміністрування там, де цього можна було уникнути? Як взагалі деякі речі будуть працювати на практиці? Видно, що писали на швидку руку, бо в тексті купа помилок.

Про нульову комунікацію і пояснення я взагалі мовчу. Ви внесли найбільше підвищення податків за історію? Може хоч хтось вийде і пояснить це? Чи піар для уряду, а негатив для депутатів?

Тому ні, у такому вигляді цю “творчість” я НЕ підтримуватиму. Та й зараз за це не знайдеться не те що 226, а і 150 голосів. І не буде.

Я розумію, що уряд затягнув ситуацію до критичної. Але будь-яке підвищення податків має уникати зайвої бюрократії для бізнесу і людей. Та сама ідея з ПДВ, хоч і болісна, але логічна.

І останнє. А чому ми бюджетними змінами майже нічого не знімаємо з державних видатків? Це ж нечесно по відношенню до бізнесу і людей, просити їх зрозуміти ситуацію, залишаючи державні видатки на попередньому рівні. Де скорочення неефективних програм? Де зрізання 3 млрд грн на дурниці типу “кешбеку” та серіалів? Де додаткові надходження від підвищення тарифів у вигляді дивідендів “Енергоатому”?

Тому:

• Текст податкових змін має бути значно змінений. Без безглуздого непрацюючого піару з назвою “військовий збір”.
• Має бути скорочено всі зайві видатки. Менше буде потрібно грошей на податки.
• Одночасно ми маємо показати, що ситуація з втратою державою грошей на контрабанді, нелегальних ринках і закупівлях не повториться. Тому очікуємо голосування за реформу митниці і запуск комісії по відбору голови БЕБ. І тоді можна про щось говорити.

Ну і останнє, але тут у мене надій мало, люди, які довели ситуацію до останнього дня, мають понести хоча б політичну відповідальність”, – написав Железняк у Facebook.

Нардеп Мар’яна Безугла також розкритикувала законопроекти про підвищення податків для фінансування Сил оборони України. Уряд намагатиметься покрити дефіцит фінансування сил оборони у пів трильйона гривень за рахунок підвищення податків. Однак варто дослідити, чи правильно в ЗСУ оцінили потреби. Про це вона написала у Facebook.

“Пів трильйона гривень не вистачає Україні для фінансування сил оборони до кінця 2024 року. Додаткові кошти Кабмін шукатиме, зокрема, у платників податків. Відповідні законопроекти Мінфіну вже подані до Верховної Ради. Але абсурд ситуації з плануванням полягає в тому, що ніхто в Міноборони і Кабміні не пробує оцінити, чи правильно, чи доцільно ЗСУ подали свою потребу і чи варто, наприклад, створювати нові небоєздатні “бригади-зомбі” замість поповнювати та посилювати існуючі підрозділи, збільшувати штаби. Створення однієї такої бригади коштує мінімум 20 млрд грн. Водночас тільки штат ТЦК та СП налічує майже 100 тис. людей. Немає жодного фахівця в уряді, який оцінює доцільність безкінечного бажання Головкома ЗСУ та його Генштабу перетворити всю країну на піхоту. Тисячі “мертвих душ” у війську теж ніким не оцінюються”, – вважає нардеп.

Крім того, за словами економічного експерта Юрія Гаврилечка, альтернативою ідеї Гетманцева про підвищення податків для закриття бюджетного дефіциту може стати ліквідація податкової та митниці і переведення економіки на воєнні рейки.

Нагадаємо, що Кабмін підготував відповідний законопроект №11417, яким передбачено збільшення видатків на оборонний сектор на пів трильйона гривень. Зокрема, мають також дофінансувати й такі силові структури:

• Держприкордонслужбу – на 41,0 млдр грн;
• Нацполіцію – на 15,2 млрд грн;
• СБУ – на 5,1 млрд грн.