Повномасштабне вторгнення продовжує наносити болючі руйнівні удари по життю кожного українця, тяжке становище не минуло й систему охорони здоров’я України, яка і до початку війни була далекою від взірця.
Згідно з дослідженням ВООЗ, внаслідок 1773 атак, нанесених по системі охорони здоров’я України, загинуло 136 медиків.
Станом на 2023 рік було зафіксовано такі втрати:
- зруйновано лікарень – 414;
- пошкоджено дитячих лікарень – 57;
- пошкоджено пологових будинків – 40;
- пошкоджено автомобілів екстреної допомоги – 79;
- загинуло – 148 медичних працівників;
- поранено – 106 працівників.
Станом на 2024 рік:
- зруйновано медичних закладів – 195;
- пошкоджено медичних закладів – 1523;
- пошкоджено авто екстреної допомоги – 103;
- знищено авто екстреної допомоги – 258.
- Інфраструктура зазнала наступного збитку:
- зруйновано повністю – 14% медичних закладів;
- частково пошкоджено – 48% медичних закладів;
Найбільша кількість зруйнованих медичних закладів зафіксована у Харківській області – 348. У Херсонській області – 204, а у Донецькій області – 257.
40% атак стали причиною ускладнення умов надання первинної медичної допомоги мешканцям прифронтових зон;
15% атак зруйнували центри екстреної медичної допомоги.
Експерти оцінили збитки охорони здоров’я від нанесених атак в розмірі 3,12 млрд. доларів.
Найбільших руйнувань від невщухаючих атак агресора зазнали: Херсонська, Харківська, Донецька та Миколаївська області. За даними МОЗ, Донецька область зазнала збитків на 768 млн доларів, у Харківській області – 618 млн доларів, Чернігівська область – 259 млн доларів, Луганська область – 188 млн доларів.
За словами міністра охорони здоров’я України Віктора Ляшка війна вплинула і в прямому, і в переносному значенні на життя та здоров’я українців. Перебування у постійному стресі призводить до загострення хронічних хвороб, а може також стати причиною виникнення нових захворювань. Водночас, неможливість пройти комплексне обстеження, звернутися до лікарів за консультацією та недоступність ліків стають причинами погіршення ментального та фізичного здоров’я населення.
За оцінками експертів, державі знадобиться 1 млрд доларів на відновлення об’єктів медичної інфраструктури до того стану, якою вона була до 24 лютого 2022 року. Оскільки, бойові дії не вщухають і зараз, проблеми є і в енергетичному секторі, що викликає потребу в закупівлі генераторів для безперебійного функціонування медичних закладів в умовах війни, а це означає іще додаткові витрати. Експерти Всесвітньої організації охорони здоров’я зазначають, що до уваги треба також брати ймовірні інвестиції пошкоджених медичних закладів, а отже, при такому підході, сума може зрости до 26 млрд доларів.
Попри всі негаразди система охорони здоров’я України намагається справлятися з викликами воєнного часу. 96% медичних закладів, що знаходяться на підконтрольній Україні території, продовжують виконувати свої функції. Проте ситуація ускладнюється в залежності від географії ведення бойових дій. Так, близько 70% закладів значно пошкоджені на території Херсонської області, а у Донецькій області ситуація і того гірша – все менше залишається закладів, що здатні виконувати свою діяльність на належному рівні. Дуже складна ситуація спостерігається і у східних та південних областях України.
Що робить держава для підтримки системи охорони здоров’я
Згідно за даними МОЗ, за останні два роки було досягнуто наступних змін:
- розширено перелік доступних ліків на 30 позицій;
- збільшилося постачання медичних закладів в 5 разів;
- можливість виписати за е-рецептом ліки;
- спрощено процедуру відкриття аптек у сільській місцевості;
- запроваджено електронну чергу на ВЛК;
- збільшено кількість ВЛК за рахунок медичних закладів цивільного зразка;
- запроваджено виїзні МСЕК;
- здійснено фінансування доказових реабілітаційних практик;
- підвищено кваліфікаційний рівень фахівців на базі 6 центрів досконалості;
- розширено базу неонатального скринінгу;
- забезпечено фінансування трансплантації органів Національною службою здоров’я України. Так, у порівнянні з 2022 роком, коли здійснили 223 пересадки, у 2023 було проведено 340 пересадок стовбурних клітин.
За словами Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, уряд планує внести до державного бюджету 239 млрд грн., що будуть призначені саме на охорону здоров’я. У порівнянні з 2023 роком, коли було виділено лише 217,4 млрд грн., ця сума перевищила минулорічну на 31 млрд грн. В поточному році держава запланувала наступні заходи:
- проведення цифровізації системи охорони здоров’я. Буде здійснено запуск електронного кабінету пацієнта, що значно полегшить процедуру укладення декларації з сімейним лікарем;
- розширення переліку ліків та медичних виробів, закупівля яких буде здійснюватися через електронний каталог;
- облаштування укриттів та безпечних умов у медичних закладах. На це держава планує виділити 1 млрд грн.;
- запуск пілотного проекту безкоштовного зубопротезування для ветеранів.
“Ми робимо медицину більш доступною і якісною, незалежно від місця проживання людини”, – зауважив Денис Шмигаль.
Доступність медичних послуг під час війни
Попри серйозне фінансування охорони здоров’я в Україні, все ж таки доступність медичних послуг залишається під великим питанням. Як повідомляють у ВООЗ, більшість респондентів скаржилися на важку транспортну доступність до медичного закладу, високу вартість послуг та час, що витрачається на виконання цих послуг. В результаті війни все більше людей опиняються на межі бідності (60%). Цей фактор не може не вплинути на низьку доступність ліків для такої вразливої верстви населення як люди, що проживають на тимчасово окупованих територіях, у зонах активних бойових дій та внутрішньо-переміщені особи. За даними опитування, це 22% населення.
Серед ліків, що були в дефіциті, респонденти назвали:
- від високого артеріального тиску та серцевих захворювань – 49%;
- знеболюючі препарати – 41%.
- 84% не змогли дістати ліки через надмірно високу ціну, а 46% – взагалі, через їх відсутність в аптеках.
Аналітичний фонд “Повір у себе” здійснив дослідження щодо вивчення потреб вразливих верств населення, та виявив наступні недоліки у системі охорони здоров’я України. У опитуванні брали участь люди похилого віку (600 чол.), ВПО (601 чол.) та люди з обмеженими можливостями (413 чол.). Більшість респондентів зазначила, що потребує і звертається по допомогу за психологічною підтримкою. Але, через усталений у суспільстві стереотип, що дана підтримка потрібна лише тим, у кого серйозні психічні розлади, замовчують про цю потребу.
Найскладніше доступ до послуг дістається людям з обмеженими можливостями. Проблеми з бюрократією, вимагання підтвердження інвалідності у разі, відсутність інклюзивного простору – все це стало на заваді повноцінного отримання послуг у 17% людей з інвалідністю, а також у 14% ВПО.
Серед найважливіших для опитуваних соціальних послуг виділяють:
- безкоштовні ліки – 61% людей з інвалідністю, 49% ВПО та 40% людей похилого віку.
- безкоштовні курси реабілітації – 21% людей з інвалідністю, 7% ВПО, 8% людей похилого віку;
- психологічна допомога – 3% людей з інвалідністю, 2% ВПО, 11% людей похилого віку.
В свою чергу, військовослужбовці зауважили, що надання медичної допомоги для них здійснюється на неналежному рівні.
Ще одним проявом недосконалості медичної системи є так звані тіньові платежі – звичка українців “дякувати” медикам за їх роботу з власної кишені, не дивлячись на той факт, що медицина в країні є безкоштовною. За припущенням генерального директора медичної мережі “Добробут” Вадима Шекмана, річна сума подібних «подяк» може сягати150 млрд. грн. Такими темпами ця цифра стрімко наблизиться до тієї, що закладена державним бюджетом на фінансування медичної системи. Чи не найпершим чинником, що сприяє тіньовим платежам виступає бюрократична тяганина. Так, за даними Проекта USAID “Підтримка реформи охорони здоров’я” було встановлено, що 53% пацієнтів оформили неформальний платіж за медичні послуги, аби уникнути довгої паперової процедури.
SWOT – аналіз сучасного стану системи охорони здоров’я України
| Сильні сторони | Слабкі сторони |
|
|
| Можливості | Загрози |
|
|
Система медичного страхування
Оскільки основна сума надходжень з Держбюджету зосереджена на фінансуванні сектору оборони і безпеки країни, виникла необхідність створення системи медичного страхування, яка б покривала вартість дорогих ліків та надавала доступ до всіх медичних послуг без обмежень. Такий хід дасть змогу розвантажити державний бюджет та зробить медицину більш доступною.
Однак все це звучить гарно лише на папері, на практиці ж все ще система страхування лишається з багатьма невідомими. Наприклад, досі не зрозуміло, хто саме має платити, які саме медичні послуги буде покривати страхування і яка його вартість. Якщо навести приклади, то страхування від тяжких хвороб, на кшталт онкології, інфаркту чи трансплантації, становить приблизно 300 доларів на рік. Поліс широкого спектру коштуватиме близько 600 доларів. Очевидно, що така сума досить значна. З боку МОЗу можна теж отримати страхування, але на неповні за обсягом програми. Наприклад, на придбання штучних суглобів німецького виробництва замість безкоштовних індійського.
Таким чином, щоб повноцінно користуватися медичними послугами, кожному громадянину треба буде сплатити в середньому 12 тисяч гривень на рік на страхування. В Україні планується створити систему медичного страхування, де держава буде фінансувати певний пакет медичних послуг. В нього входитимуть:
- екстрена медична допомога;
- онкологія;
- лікування інфекцій;
- протитуберкульозна допомога;
- психіатрична допомога.
Що стосується планових операцій, які не загрожують життю пацієнта, надання більш комфортних послуг чи то протезування зубів, це вже турбота самого пацієнта. Як бачимо, медичне страхування в Україні ще потребує більш детального осмислення та повноцінного введення в практику з реформою охорони здоров’я. Поки ж ця система є добровільною.
У 2024 році держава виділила 159 млрд. грн. на Програму медичних гарантій (ПМГ), це на 16 млрд. грн. більше, ніж у 2023 році. Згідно з цією програмою, допомога охоплює всі основні види медичних послуг: первинну, екстрену та медичну реабілітацію, безкоштовну допомогу дітям до 16 років та вагітним. Пріоритетом Програми медичних гарантій у 2024 році буде відновлення людського потенціалу: реформування системи крові, послуги з реабілітації, психічне здоров’я. Також передбачені нові напрямки – допоміжні репродуктивні технології та трансплантація. Із загальної суми 5,2 млрд грн виділили на реімбурсацію лікарських засобів.
Проте не все так склалося, як гадалося. На даний час у державних медичних закладах продовжується практика внесення благодійних внесків на ремонт, придбання ліків та засобів гігієни тощо. Якщо взяти для прикладу лікування зубів, що є нагальною проблемою для кожного громадянина, то в залежності від потреб можна витратити від 4 до 8 тисяч грн в середньому. Про операції взагалі говорити не приходиться, вони вкрай дорогі. Середня заробітна плата педагогів, персоналу державних закладів, становить 7 тисяч грн, тому така сума вочевидь для них є непідйомною. А що вже говорити про пенсіонерів, які живуть на пенсію у розмірі 2 тисячі грн., та про студентів зі стипендією у розмірі 1250 грн. Отже, бачимо, наскільки несумісні тарифи на стандартні медичні послуги з рівнем життя українців.
За даними МООЗ 24% респондентів не можуть придбати ліки через скрутне матеріальне становище, а 51% – не мають доступу до медичних послуг взагалі.
Отже, Україна поки ще стоїть на шляху не реформування, а реновації системи охорони здоров’я, хоча певні позитивні кроки робляться.
