Яким має бути оновлене Бюро економічної безпеки: погляд учасника конкурсу на посаду директора Віктора Дубовика

Бюро економічної безпеки України (БЕБ) з моменту свого створення неодноразово опинялося в центрі критики — з боку експертного середовища, бізнесу, громадськості та міжнародних партнерів. Задумане як нова аналітична структура, яка мала б витіснити корумповану та неефективну податкову міліцію, БЕБ за три роки існування так і не стало інституцією довіри. Про ці проблеми та необхідність глибокої трансформації заявив у своєму публічному дописі у Facebook учасник конкурсу на посаду директора БЕБ Віктор Дубовик.

У своїй нотатці він представив не лише оцінку поточного стану Бюро, а й виклав власне бачення того, яким має стати оновлений орган — із чіткою місією, пріоритетами та діями в перші 100 днів роботи.

“Поки Комісія з добору Директора БЕБ України зайняла позицію повного інгорування законних вимог та повторює сумний шлях негативних практик, з якими вона мала боротися, вирішив презентувати свій власний план перших 100 днів на посаді Директора БЕБ та закріпити власне бачення розвитку інституції!”, – написав Дубовик.

На думку Дубовика, сьогодні існує лише орган, але не інституція. Він вважає, що БЕБ потребує перезапуску  не як адміністративного, так і концептуального. Дубовик наголосив, що нове БЕБ повинне мати аналітичне ядро, чітко сформульовану місію та орієнтацію на три ключові цільові групи: громадян, бізнес і державу.

Віктор Дубовик нагадав, що БЕБ було створене як аналітичний правоохоронний орган для заміни податкової міліції та боротьби з економічною злочинністю. Однак, як він зауважив, за три роки світ і Україна кардинально змінилися — зросли вимоги до фінансової прозорості, активізувався процес інтеграції до ЄС, ускладнилася структура економічних злочинів, і з’явився запит на «розумні» рішення в сфері економічної безпеки.

Водночас, наголосив Дубовик, нинішнє БЕБ не відповідає жодному з цих викликів. Він перелічив основні проблеми інституції: негативна спадщина податкової міліції, відсутність постійного керівника, нечітка підслідність, низький рівень довіри з боку суспільства та бізнесу, відсутність результативності, незрозумілі функції та кадрова криза. За його оцінкою, в Бюро досі працюють особи зі старими підходами, які унеможливлюють перехід до аналітичної моделі роботи.

Дубовик висловив переконання, що БЕБ повинне нарешті зрозуміти, для кого воно працює. На його думку, Бюро має цілком переорієнтуватися на створення цінності для суспільства, бізнесу й держави, а не залишатися апаратом силового тиску з розмитою функцією розслідування.

У дописі він запропонував перехід від репресивної логіки «виявити — покарати» до логіки превенції «передбачити — запобігти». Він також наполягає на відмові від силового минулого й створенні інституції довіри, яка оперує прозорою аналітикою, сучасними IT-інструментами та працює на упередження економічних ризиків.

У своїй концепції оновленого БЕБ Дубовик виклав місію майбутнього органу: «Запобігти втратам і захистити справедливість». Він пояснив, що головна мета — відновити справедливість у сфері державних фінансів, забезпечити прозорість і рівні правила гри для бізнесу та гарантувати ефективне економічне управління з боку держави. Дубовик наголосив, що БЕБ має стати щитом для бізнес-спільноти, захистом від штучного тиску та джерелом реальної економічної безпеки.

Окремо він презентував план перших 100 днів своєї потенційної роботи на посаді директора БЕБ. Він передбачає чотири ключові етапи:

1. Повномасштабний аудит поточного стану Бюро.

2. Посилення кадрового складу та початок оновлення команди.

3. Підготовка реформ у сферах підслідності, аналітики та цифрової трансформації.

4. Публічний запуск трансформацій і активна комунікація з громадськістю.

У підсумку Дубовик визнав, що нинішня ситуація з БЕБ є кризовою, а конкурсна комісія, яка мала б забезпечити прозорий добір нового керівника, повторює хибні практики, проти яких сама мала виступати. Саме тому, підкреслив він, було важливо публічно зафіксувати власне бачення і представити чіткий план дій.

Його позиція полягає в тому, що БЕБ не просто потребує нового керівника, а потребує переосмислення своєї ролі в системі безпеки країни, нової легітимності в очах громадськості та глибокої концептуальної реформи.