Війна – це не лише вибухи, руїни та розбиті міста. Це історії, які змінюють життя назавжди. Найбільше вона ранить тих, хто заслуговує на мирне дитинство, – дітей. Під час війни вони стають сиротами, втрачаючи найрідніших людей у світі. Ця втрата – не просто емоційна травма, а переломний момент, який залишає глибокий слід у їхньому житті.
Уявіть дитину, яка в одну мить втратила і батьків, і дім, опинившись перед обличчям страшної реальності. Як вона має знайти сили жити далі? Хто допоможе їй знову відчути тепло, підтримку та безпеку? В Україні тисячі таких дітей залишилися без батьківського піклування через війну, і кожна історія – це трагедія, яка потребує уваги та допомоги.
Діти-сироти в Херсонській громаді
З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у Херсонській громаді 103 дитини отримали статус сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування. Серед них 19 дітей втратили батьків безпосередньо внаслідок збройної агресії. Про це в Telegram повідомив керівник міської військової адміністрації Роман Мрочко.
Ці діти стали жертвами війни не лише фізично, а й емоційно, переживши непоправні втрати.
Допомога та підтримка дітей у Херсоні
Всі ці діти знайшли нові домівки серед своїх родичів, які взяли їх під опіку. Цей крок свідчить про незламність людської доброти та взаємопідтримки навіть у найтемніші часи. Херсонська міська військова адміністрація спільно зі службою у справах дітей активно підтримує цих дітей та їхніх нових опікунів. Для них організовують гуманітарну допомогу, яка включає продуктові набори, канцелярське приладдя, засоби гігієни.
Також діти беруть участь у різноманітних заходах, де можуть хоча б на деякий час забути про своє горе. Такі заходи є важливими для їхньої психологічної адаптації, адже спілкування, ігри та творчість допомагають долати емоційні бар’єри й дають відчуття, що вони не самотні у своєму горі.
Діти, які пережили війну, – це не лише наша спільна відповідальність, а й нагадування про те, наскільки важливі людяність і турбота. Кожен із них має право на безпечне та щасливе дитинство, і наше завдання – зробити все, щоб вони могли відновити своє життя.
Херсонська громада – одна з багатьох, де діти стикаються з трагедіями війни. І хоча зараз для них створюють усі можливі умови, їм усе одно потрібна довгострокова підтримка: як матеріальна, так і психологічна. Адже жодна допомога не зможе повернути їм батьків, але ми можемо дати їм надію на краще майбутнє.
