На тлі війни, яка триває в Україні, щоденна увага громадськості прикута до новин про обстріли, загибель мирних жителів, зруйновані школи й знищені будинки. Серед цих трагедій особливе місце займає тема загибелі дітей. Найчастіше — це історії про наслідки ракетних ударів. Проте є інший, не менш драматичний, але менш помітний у щоденних новинах пласт насильства — домашнього, зокрема стосовно дітей. Подекуди діти втрачають життя не через обстріли чи вибухи, а внаслідок знущань і катувань у власному домі. У таких випадках винуватцями є їх власні батьки.
Трагічна подія на Закарпатті
Одним з таких випадків стала подія, що трапилася на Закарпатті у травні 2024 року. Вона привернула увагу як через особливу жорстокість обставин, так і через те, що слідство встановило: це не була випадковість. Ідеться про смерть 10-річного хлопчика, якого позбавили життя його мати та її співмешканець. Після року слідства, 15 травня 2025 року, обом було винесено вирок — по дев’ять років позбавлення волі.
За інформацією, яку надали слідчі, 13 травня 2024 року мати хлопчика (31 рік) та її співмешканець (35 років) перебували у стані сильного алкогольного сп’яніння. Між дорослими та дитиною виник конфлікт. Причиною, як з’ясувалося пізніше, стало звинувачення хлопчика у крадіжці мобільного телефону та певної суми грошей.
Після словесної перепалки чоловік вирішив застосувати фізичне покарання. Він прив’язав хлопчика металевим ланцюгом за шию до стовпа на подвір’ї. Замок було зафіксовано, а ключ передано матері дитини. За свідченнями обох обвинувачених, у такому стані дитина перебувала приблизно 10–15 хвилин, потім її звільнили.
Однак знущання з дитини на цьому не завершилися – після цього мати взяла пластикову пляшку з рідиною й облила нею сина. За її стверджуваннями, вона не знала, що рідина є легкозаймистою. Поруч перебував її співмешканець, який у цей час курив. Упродовж кількох хвилин одяг хлопчика загорівся, потім все тіло дитини спалахнуло. Це сталося прямо перед очима обох дорослих.
Як зазначено в матеріалах слідства, дорослі намагалися самостійно загасити вогонь, однак не викликали медиків одразу. Виклик до швидкої допомоги надійшов лише за кілька годин після того, як дитина отримала тяжкі опіки.
Під час госпіталізації лікарі зафіксували опіки понад 80% тіла. Хлопчика було доставлено до реанімаційного відділення, де медики впродовж кількох днів боролися за його життя. Попри надану допомогу, дитина померла внаслідок опікового шоку та ускладнень, пов’язаних із глибокими ураженнями шкіри та м’яких тканин.
Позиції сторін у суді
Під час судового процесу мати частково визнала провину. Вона підтвердила, що дозволила співмешканцеві прив’язати дитину до стовпа. Також вона визнала, що не викликала швидку вчасно, що, на її думку, стало фатальним. Водночас жінка заперечувала умисел щодо заподіяння тяжких тілесних ушкоджень і наполягала, що не знала про горючість рідини, якою облила дитину.
Судова колегія дослідила покази свідків, матеріали слідства, судово-медичні експертизи та відеозаписи з камер. Усі обставини свідчили про грубе порушення базових норм поводження з дитиною, а також про те, що травмування відбулося внаслідок конкретних дій, які не могли бути оцінені інакше, як жорстоке поводження, що призвело до смерті.
Обох обвинувачених визнано винними за двома статтями Кримінального кодексу України:
-
частина 2 статті 121 — умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого;
-
частина 1 статті 135 — залишення в небезпеці.
У результаті розгляду справи, 15 травня 2025 року суд призначив кожному по дев’ять років позбавлення волі. Це рішення ще може бути оскаржене в апеляційному порядку впродовж 30 днів, однак на момент винесення вироку воно є чинним.
Соціальний фон та попередні сигнали
Після трагедії сусіди та родичі надали свідчення, які вказували на наявність систематичного домашнього насильства в цій родині. За словами місцевих мешканців, хлопчик неодноразово зазнавав побоїв і зневажливого ставлення. Соціальні служби нібито були поінформовані про неблагополучну ситуацію в цій сім’ї, однак не вжили належних заходів. Після інциденту в родині вилучили ще одну дитину — молодшу, яка наразі перебуває під опікою державних органів.
Цей випадок демонструє серйозні системні проблеми в механізмах захисту дітей. Попри наявність інформації про потенційну небезпеку, відповідні структури не зреагували на ситуацію вчасно. Як результат — смерть дитини, якій, за оцінками експертів, можна було б запобігти у разі своєчасного втручання.
На жаль, цей випадок не є поодиноким. Щороку в Україні реєструються випадки домашнього насильства стосовно дітей, частина з них призводить до тяжких травм або смерті. Однак у більшості ситуацій сімейне середовище лишається закритим для зовнішнього нагляду, а наявна система реагування працює або з запізненням, або формально.
