Війна завжди найбільше б’є по тим, хто найменше здатен себе захистити — по дітях. У Харківській області, яка щодня потерпає від обстрілів, авіаударів і страху, діти мріють лише про мирне небо над головою. Вони мали б думати про навчання, дружбу та звичайні дитячі радощі, але війна забрала у них усе — безтурботність, відчуття безпеки й навіть право на нормальне дитинство. Сьогодні ці діти, попри все, тримаються, ходять до шкіл, які ще працюють, і намагаються вчитися у вкрай складних умовах.
Та найбільш прикро й боляче, коли замість підтримки і розуміння, діти стикаються зі знущанням. Особливо обурює, коли це відбувається не десь у проблемній школі на околиці (хоча це неприпустимо у будь-якому освітньому закладі), а в платній приватній школі, куди батьки ведуть своїх дітей із надією на краще майбутнє, сплачуючи за освіту немалі кошти. Але замість знань і турботи отримують приниження та покарання — так званий “карцер”. Про це повідомила освітня омбудсменка Надія Лещик, посилаючись на дописи в соціальних мережах, які викликали хвилю обурення серед батьків і громадськості. Ймовірно, йдеться про “Авторську школу Бойка”, розташовану в Шевченківському районі Харкова. Саме про неї користувачі Facebook днями оприлюднили факти про те, як у цій школі карають дітей.
У правилах закладу, які оприлюднено на його офіційному сайті, детально розписано, що таке “карцер” і за що туди потрапляють учні. Згідно з правилами, “карцер” у школі визначено як місце, де учень може “відпрацювати пропуски”, “підвищити середній бал” та “винести уроки зі своїх помилок чи порушень”. У самих правилах наголошується: “Пам’ятай! “Карцер” — це покарання як для дітей, так і для батьків”. Фактично перебування в “карцері” означає, що дитина після завершення уроків щодня залишається в школі до виконання всіх домашніх завдань на наступний день — під контролем учителів. І триває це доти, доки не будуть виконані всі умови “покарання”.
До “карцеру” можуть потрапити діти за низку порушень, серед яких прогул уроків, рукоприкладство, погрози, залякування, шантаж, булінг, будь-які форми приниження, вимагання й крадіжки, розпиття алкогольних напоїв чи перебування в нетверезому стані, самовільне залишення території школи, а також навіть за публікації у соціальних мережах із ненормативною лексикою чи демонстрацією куріння та алкоголю. Крім того, “карцер” передбачено і для “покращення успішності”. Так, туди можуть направити учня, який протягом чверті тричі отримав оцінку “1”, має середній бал нижчий за його можливості — на думку вчителів і класного керівника — або ж просто забажав покращити свої навчальні досягнення. Навіть пропуск уроку фізкультури може стати причиною “карцеру”. Вийти звідти можна лише після закінчення строку перебування або підвищення середнього балу до встановленого рівня. Водночас перебування в “карцері” не є безкоштовним — його вартість визначено окремою додатковою угодою до основного договору про навчання.
Освітня омбудсменка Надія Лещик зазначила, що має чимало запитань до керівництва школи, адже ліцензія навчального закладу на сайті відсутня. За її словами, вона вже готує офіційні запити до відповідних органів і планує перевірити документи, на підставі яких заклад надає освітні послуги.
“Все частіше ми отримуємо звернення щодо порушень прав у приватних закладах освіти.
Цього разу звернення та повідомлення в соціальних мережах стосувалися застосування такого покарання в одній приватній школі, як перебування дітей на певний період в карцері.
- Цитую з правил школи, розміщені на сайті у вільному доступі, скріни у коментарях):
“карцер – це покарання як для дітей, так і для батьків, платна послуга, яка оплачується згідно з додатковою угодою до основного договору про навчання.”
“Хто потрапляє в карцер”: - учні, які відбувають покарання за порушення Правил
- учні, які самі бажають покращити свої навчальні (?)
- учні на прохання батьків
- учні, які прогуляли уроки фізкультури
- учні, чий середній бал нижчий за їхні можливості (на думку вчителів-предметників, класного керівника)
Певним “покаранням” в цій школі є робота з психологом. Знову цитую правила закладу освіти:
“Покаранням за куріння та внесення на територію цигарок, електронних цигарок тощо є тиждень роботи з психологом над презентацією про шкоду паління з подальшим представленням учням, штраф та відрахування.” Не коментую, хоч емоцій багато.
Готую запити до відповідних органів. Ліцензія на сайті закладу відсутня. Окрім бажання побачити документи, на підставі яких заклад надає послуги, маю ще багато запитань до керівництва школи.
Хочу зазначити, що карцер – приміщення, призначене для тримання ув’язнених і засуджених, які злісно порушують вимоги режиму і до яких застосовано стягнення на підставі статті 15 Закону України “Про попереднє ув’язнення” та статей 54, 132, 134 КВК.
І ще раз хочу нагадати батькам, на що слід звернути увагу, коли вони обирають приватний заклад загальної середньої освіти:
- інформаційну відкритість закладу освіти
- наявність ліцензії
- умови договору
- оплату за навчання та інші послуги
- порядок зарахування та відрахування і переведення учнів
освітню програму - форми здобуття освіти та режим роботи закладу
- педагогічний склад працівників
- наявність захисних споруд
- мову освітнього процесу
- навчання дітей з особливими освітніми потребами
- цінності закладу освіти
- правила закладу освіти”, – написала Надія Лещик.
Варто додати, що ще у 2024 році ліцензію “Авторської школи Бойка” вже призупиняли на два місяці через відсутність укриття, що є обов’язковою умовою в умовах воєнного стану. Ба більше, 23 червня по школі було нанесено авіаудар російською армією.
Міністерство освіти і науки України також відреагувало на запит журналістів і заявило, що засуджує будь-які прояви несвободи та приниження гідності учасників освітнього процесу. У МОН наголосили: “Дотримання розумних правил, які ведуть до ефективності навчання, важливе, проте наслідки за недотримання цих правил не повинні принижувати гідність дитини й мають бути обговорені з батьками як з повноцінними учасниками освітнього процесу”.
Водночас у міністерстві зазначили, що школа не підпорядковується МОН. Органом ліцензування цього закладу є Харківська обласна державна (військова) адміністрація, яка й має перевіряти заклад на відповідність вимогам для провадження освітньої діяльності.
Згідно із законом України “Про повну загальну середню освіту”, саме керівник школи затверджує правила внутрішнього розпорядку. І саме ці правила сьогодні стали причиною великого суспільного резонансу, адже ідея “карцеру” викликає шок і обурення у батьків та експертів.
Ця історія наочно показує, наскільки вразливими залишаються діти навіть у приватних навчальних закладах, де, здавалося б, мали б панувати зовсім інші стандарти виховання і навчання. Особливо це цинічно виглядає у місті, яке щодня страждає від російських атак, де діти й так живуть під постійним страхом і тиском війни. І замість того, щоб забезпечити їм психологічну підтримку, їх карають, змушують сидіти у “карцерах” і ще й платити за це гроші.
Питання про те, як таке взагалі можливо у сучасній українській школі, залишається відкритим. І відповідь на нього мають дати не лише чиновники, а й усе суспільство, бо саме воно має стати на захист дітей, які й без того вже стали жертвами цієї страшної війни.
Цікаво, що під постом освітньої омбудсменки Надії Лещик про “карцер” користувачка Facebook Світлана Базарова написала:
“Пані Надіє, а якщо директор державного закладу освіти організовує проти учня 1го класу протизаконні перевірки, спостереження, цькування, вимагання здачі непомірнної кількості тестів (24 шт), залучає до незаконного, нав’язаного ним оцінювання посторонніх людей, налаштовує вчителів, батьків однокласників проти дитини та її сім’ї, бреше, перекручує факти, доводить дитину до психологічного зриву (довідки спеціалістів є тому підтвердженням), фактично виганяє дитину зі школи, створюючи небезпечні для психічного здоров’я дитини умови і т.д. – що Ви, як Освітній омбудсмен можете сказати з цього приводу? Ви знаєте, що я неодноразово зверталася до Служби Освітнього омбудсмена, на сьогодні належного розгляду звернення з відповідями на порушені мною питання не отримала. Наразі змушена надати цій ситуації максимального розголосу”.
Однак відповіді омбудсменки на цей допис досі немає.
