Заступник голови Національної поліції Андрій Нєбитов назвав ризик, який може виникнути через масову мобілізацію поліцейських

Питання участі поліцейських у війні залишається чутливим, оскільки правоохоронна система одночасно виконує бойові завдання, працює в прифронтових регіонах і має забезпечувати порядок у містах та громадах, де люди щодня звертаються по допомогу, фіксують злочини й очікують швидкої реакції на загрози.

Заступник голови Національної поліції Андрій Нєбитов пояснив, що значна частина правоохоронців вже залучена до завдань, пов’язаних з війною.

«Сьогодні майже 9 тисяч поліцейських виконують бойові завдання безпосередньо на лінії фронту. Ще близько 34 тисяч несуть службу в прифронтових областях», – зазначив Нєбитов.

Такі цифри показують, що поліція не перебуває осторонь оборони країни. Частина особового складу працює в бойових підрозділах, інші забезпечують порядок у регіонах, де обстріли, евакуація, руйнування інфраструктури, диверсійні ризики та воєнні злочини створюють додаткове навантаження на правоохоронців.

За словами Андрія Нєбитова, поліцейські, які пішли на фронт, служать у бригаді «Лють», створеній для виконання завдань на найскладніших ділянках бойових дій. Також правоохоронці воюють у бригаді «Хижак» і стрілецьких батальйонах, де виконують завдання разом із військовими підрозділами Збройних сил України. Поліцейські брали участь в обороні Бахмута, Авдіївки та Кліщіївки на Донеччині, а також Малої Токмачки, Гуляйполя на Запоріжжі та інших населених пунктів. Така участь означає, що частина системи Нацполіції вже давно працює в умовах, які виходять далеко за межі звичайної правоохоронної служби.

Як зазначає Нєбитов, Нацполіція стикається з кадровим дефіцитом, який посилюється через те, що бойові підрозділи формуються, поповнюються й проходять ротацію за рахунок особового складу поліції. Мобілізовані цивільні особи до таких підрозділів не потрапляють, тому кожне додаткове поповнення фронтових структур означає зменшення кількості людей у звичайних поліцейських підрозділах.

Заступник голови Національної поліції наголосив, що підготовка оперативника кримінальної поліції або слідчого потребує місяців навчання, а в окремих випадках — років. Через це швидко замінити досвідчених фахівців неможливо, особливо у службах, які розслідують злочини, працюють із доказами, реагують на виклики й підтримують безпеку в громадах.  Ключовий ризик масової мобілізації правоохоронців пов’язаний зі станом безпеки всередині країни.

«На мою думку, масова мобілізація правоохоронців призведе до сплеску злочинності. Коли патрулі рідшають, а відповідь на виклики затягується – кримінал відчуває слабину», – вважає Нєбитов.

У цій позиції акцент зроблено на практичних наслідках для міст і громад. Якщо патрулів стає менше, слідчі групи перевантажені, а час реагування збільшується, кримінальне середовище швидко користується прогалинами. Для воєнного часу така проблема має особливу вагу, бо поліція водночас працює з побутовими злочинами, колабораційними справами, шахрайством, диверсійними ризиками та наслідками російських атак.

Заступник голови Національної поліції зазначив, що система Нацполіції тримається на фахівцях, яких неможливо підготувати за кілька тижнів. Оперативники, слідчі, патрульні, вибухотехніки, криміналісти та працівники прифронтових підрозділів виконують різні завдання, але всі вони потрібні для щоденної безпеки.

Масове вилучення кадрів з поліції може послабити ті напрямки, які громадяни бачать у повсякденному житті: реагування на виклики, розкриття злочинів, охорону порядку, роботу з потерпілими, документування наслідків обстрілів і контроль у прифронтових районах. Тому позиція Нєбитова зводиться до потреби зберегти баланс між участю правоохоронців у бойових діях і здатністю поліції виконувати свої базові функції в тилу.