Майже два мільйони українців отримують зарплати в конвертах: економісти пояснюють масштаби тіньової оплати праці

Проблема неофіційної оплати праці в Україні залишається однією з найбільш складних для економіки, оскільки вона одночасно впливає на податкові надходження, соціальні гарантії працівників та стабільність державних фінансів. Дослідження економістів і аналітичних центрів свідчать про те, що попри багаторічні спроби держави зменшити частку тіньової економіки, значна частина зарплат і надалі виплачується поза офіційними механізмами, що створює масштабні втрати для бюджету та спотворює реальну картину ринку праці.

За оцінками експертів, ситуація ускладнюється тим, що схеми неофіційної оплати праці поступово адаптуються до нових умов, використовуючи різні юридичні та бухгалтерські інструменти для приховування реального рівня доходів працівників. Саме тому проблема зарплат «у конвертах» перестала бути виключно питанням трудового законодавства і дедалі частіше розглядається економістами як структурна проблема податкової системи.

Масштаб тіньових виплат

Аналітичні оцінки, на які посилаються економічні експерти, свідчать, що приблизно 1,9 мільйона українців щороку отримують частину або всю заробітну плату неофіційно. За словами координатора експертних груп Економічної експертної платформи та асоційованого експерта CASE Україна Олега Гетмана, дослідження, проведене аналітичною групою ISET, показує, що загальний обсяг таких доходів сягає приблизно 250 мільярдів гривень на рік.

Економісти звертають увагу на те, що навіть ці цифри можуть бути лише частиною реальної картини, оскільки значна частина тіньових виплат не фіксується статистикою. Якщо брати так звану верхню межу оцінок, то сумарні доходи, виплачені працівникам поза офіційною системою оподаткування, можуть досягати приблизно 400 мільярдів гривень.

Фахівці підкреслюють, що за умови повної легалізації таких доходів бюджет отримав би значні додаткові надходження. За базовими розрахунками, близько 125 мільярдів гривень могли б надійти до бюджету у вигляді податків, тоді як за максимальними оцінками потенційні податкові надходження могли б перевищити 200 мільярдів гривень.

Податкове навантаження як ключова причина

Економісти, які аналізують структуру ринку праці, пояснюють поширення неофіційних зарплат насамперед високим податковим навантаженням на фонд оплати праці. За словами Олега Гетмана, ефективне податкове навантаження на заробітну плату в Україні протягом останнього року сягнуло приблизно 53 відсотків від фонду оплати праці.

На думку експертів, подібний рівень податкового навантаження значно перевищує показники, які економічна теорія вважає оптимальними для стимулювання легальної зайнятості. Дослідники наголошують, що у багатьох країнах комфортний для економіки рівень такого навантаження перебуває на рівні близько 20 відсотків, що дозволяє бізнесу зберігати конкурентоспроможність і водночас не створює надмірного стимулу для переходу в тінь.

Економісти також зазначають, що саме комбінація податків, соціальних внесків і адміністративних витрат на ведення обліку часто підштовхує роботодавців до використання неофіційних схем виплат. За таких умов частина підприємств намагається зменшити податкове навантаження шляхом виплати частини зарплати поза бухгалтерським обліком.

Структура неофіційної зайнятості

Оцінки офіційної статистики показують, що проблема тіньової зайнятості в Україні існувала задовго до повномасштабної війни. За даними Державної служби статистики, до 2022 року приблизно три мільйони громадян працювали без офіційного оформлення, що становило майже п’яту частину всіх зайнятих віком від 15 до 70 років.

Після початку повномасштабного вторгнення структура ринку праці частково змінилася. Репрезентативне опитування ЮНІСЕФ, проведене у 2024 році, показало, що близько 14 відсотків працівників виконують роботу за наймом без офіційного оформлення, а ще приблизно 4 відсотки працюють самостійно без реєстрації підприємницької діяльності.

Економісти звертають увагу на те, що навіть за умов війни загальна частка неофіційної зайнятості залишається високою, наближаючись до приблизно 18 відсотків ринку праці. Водночас у легальному секторі економіки офіційно працюють близько 7,6 мільйона найманих працівників та майже 1,5 мільйона фізичних осіб-підприємців.

Найпоширеніша схема: мінімальна зарплата плюс конверт

Однією з найпоширеніших схем ухилення від повного оподаткування заробітних плат стала модель, яку економісти називають «мінімалка плюс конверт». Її суть полягає в тому, що працівник офіційно отримує мінімальну зарплату, з якої сплачуються податки, тоді як решта доходу передається готівкою без відображення у бухгалтерії.

За оцінками дослідників, приблизно 650 тисяч працівників працюють саме за такою схемою. Економісти наголошують, що подібна практика створює значні втрати для бюджету, які можуть становити від 25 до 53,5 мільярда гривень на рік.

Якщо ж врахувати всі форми неофіційних виплат, то сумарні недоотримані податки можуть становити від 150 до 253 мільярдів гривень щороку. Експерти зазначають, що ці кошти могли б бути спрямовані на фінансування соціальних програм, інфраструктури та оборонних витрат.

Галузі, де тіньові зарплати поширені найбільше

Аналіз секторів економіки показує, що найбільш активно неофіційні схеми виплат використовуються у сфері роздрібної торгівлі. У цьому секторі різниця між офіційними зарплатами та фактичними доходами працівників часто є найбільш помітною.

За даними дослідження, середні офіційні зарплати у найбільших торговельних мережах можуть коливатися від 8 до 60 тисяч гривень на місяць. Такий широкий діапазон, за словами економістів, свідчить про значне використання неофіційних доплат.

Фінансові втрати бюджету від роздрібної торгівлі демонструють швидке зростання. Якщо у 2021 році недоотримані податки від цього сектору оцінювалися приблизно у 13 мільярдів гривень, то у 2024 році цей показник, за оцінками дослідників, зріс до понад 37 мільярдів гривень.

Економісти наголошують, що зростання тіньової зайнятості під час війни створює додаткові ризики для державних фінансів. В умовах, коли значна частина бюджету спрямовується на оборону та підтримку армії, скорочення податкових надходжень безпосередньо впливає на можливості держави фінансувати ці витрати.

Фахівці підкреслюють, що подолання проблеми неофіційних зарплат потребує комплексного підходу, який включає реформування податкової системи, спрощення адміністрування податків і створення умов, за яких легальна зайнятість стане економічно вигіднішою для роботодавців і працівників. На їхню думку, без таких змін навіть активна цифровізація податкової служби та посилення контролю не здатні суттєво зменшити масштаби тіньових виплат.