Заява про невиліковну хворобу: чому суд визнав дії ТЦК незаконними та захистив права військовозобов’язаного

Цифровізація військового обліку, яка покликана спростити взаємодію громадян з державою, дедалі частіше демонструє зворотний бік, перетворюючи звичайних людей на заручників автоматизованих систем. Особливо гостро ця проблема постає перед громадянами, які через важкі хронічні недуги перебувають на тривалому лікуванні й об’єктивно не можуть особисто з’являтися до кабінетів посадовців. Нещодавній розгляд справи в Дніпропетровському окружному адміністративному суді став яскравим підтвердженням того, що навіть офіційні медичні сповіщення про невиліковну хворобу не гарантують захисту від безпідставного таврування у мобільних застосунках, якщо система налаштована на автоматичне виписування штрафів та запуск розшукових процедур.

Заяви про хворобу проти електронного «розшуку»

Конфліктна ситуація почала розгортатися після того, як військовозобов’язаний громадянин, який мав підтверджену невиліковну хворобу, виявив у своєму електронному кабінеті «Резерв+» тривожне повідомлення. Застосунок стверджував, що чоловік є злісним порушником правил військового обліку, а територіальний центр комплектування вже надіслав офіційне звернення до органів Національної поліції для його примусового затримання та доставлення.

Така інформація викликала обурення чоловіка і він подав позов до суду, адже він завчасно та неодноразово надсилав поштою офіційні заяви, детально інформував ТЦК про проходження амбулаторного та стаціонарного лікування, а також додавав завірені копії медичних документів. Оскільки стан здоров’я повністю унеможливлював його призов за мобілізацією чи особистий візит для зняття з обліку, чоловік письмово надав нову адресу для листування і вимагав прибрати недостовірний статус з цифрових сервісів «Резерв+» та «Дія».

Однак у ТЦК категорично відмовилися визнавати власну неправоту та зайняли жорстку оборонну позицію під час судового процесу. Представники ТЦК апелювали до того, що паперова повістка була сформована автоматично через загальний реєстр і надіслана за місцем офіційної реєстрації громадянина. Оскільки конверт повернувся назад через відсутність адресата, чоловіка визнали належним чином оповіщеним, а його подальшу неявку зафіксували як правопорушення, що й змусило систему оголосити його у розшук.

На думку відповідачів, посадові особи не вчиняли жодних протиправних дій, адже статус «порушника» з’явився внаслідок алгоритмів автоматизованої програми, а надані медичні довідки нібито не доводили безперервність лікування після завершення дії поважних причин для неявки.

Законна позиція суду: електронна база не замінює правосуддя

Під час ретельного вивчення матеріалів справи та аналізу профільного законодавства Дніпропетровський окружний адміністративний суд висловив чітку та безкомпромісну позицію, яка повністю нівелює намагання ТЦК перекласти відповідальність на роботу комп’ютерних програм. Головний висновок суддів полягає в тому, що державні органи не мають жодного права вносити до Єдиного державного реєстру відомості про порушення людиною правил обліку, якщо відносно неї не було проведено офіційне розслідування.

Посадовці ТЦК не складали протоколу про адміністративне правопорушення і не виносили законну постанову про притягнення чоловіка до відповідальності за статтями 210 чи 210-1 КУпАП, а отже, будь-яке самовільне відображення негативного статусу в електронній системі є грубим порушенням прав громадянина.

Крім того, суд наголосив, що закон про державний реєстр містить вичерпний та обмежений перелік даних, які дозволено зберігати в системі. Законодавство дозволяє фіксувати лише дату, номер та зміст реальної постанови про накладення штрафу, тоді як внесення абстрактних міток про «порушення обліку» чи «розшук» без судово-адміністративного доведення вини є протиправним.

Факт того, що людина не з’явилася за повісткою чи вчасно не оновила анкетні дані, сам по собі не може слугувати підставою для електронного цькування у смартфоні. Судді чітко розмежували предмет спору, зазначивши, що в рамках цього процесу навіть не перевірялася реальна наявність чи відсутність провини хворого чоловіка, оскільки першочерговою проблемою стала саме незаконна поведінка представників ТЦК, які почали вносити вигадки до державних баз даних.

Фінал судової справи

За результатами розгляду справи Дніпропетровський окружний адміністративний суд повністю задовольнив позовні вимоги важкохворого громадянина, визнавши дії військового керівництва протиправними. Суд зобов’язав територіальний центр комплектування негайно вилучити з Єдиного державного реєстру всі неправдиві відомості про порушення правил обліку, повернувши чоловікові правовий статус у застосунку «Резерв+».

Крім того, державна установа зазнала фінансових втрат, адже рішенням суду з бюджетних асигнувань ТЦК на користь позивача було стягнуто 968,96 грн для повної компенсації сплаченого раніше судового збору. Це судове рішення стало важливим прецедентом, який доводить, що жодні автоматизовані алгоритми не можуть стояти вище за закон, а права пацієнтів та військовозобов’язаних мають реальний захист у судовому порядку.