У щоденному потоці інформації ми не просто дізнаємося новини, а в них живемо. Під час повномасштабної війни читання стрічки стало частиною реальності для мільйонів українців. Новини стали не зовнішнім інструментом, а чимось глибоко вбудованим у внутрішній ритм дня. Їх потік, який обвалюється щодня на читача, формує відчуття присутності в реальності, але водночас створює хаос і втому. Людина перестає розуміти, де правдиве, а де перебільшене. Вона поглинає новини, не встигаючи переварити попередні. Коли кожне оновлення тривожить, коли прокидання починається не з кави, а з перевірки нових повідомлень про фронт чи міжнародні події, варто запитати себе: ми ще контролюємо інформацію чи вона вже контролює нас? Тому в час, коли інформація стала всюдисущою, важливо відрізняти потрібне від порожнього шуму. Саме тому медійники радять: читати новини двічі на день і довіряти лише сухим фактам.
Події, які відбуваються в Україні й світі, описуються буквально скрізь — на десятках телеграм-каналів, новинних сайтах, сторінках у соцмережах. Інформація часто дублюється, іноді змінюється, додаються нові деталі, або ж з’являються фейки. У такому середовищі новинний споживач легко плутається, може панікувати, однак не готовий відмовитися від звички “тримати руку на пульсі”. Психолог та психотерапевт Олена Шершньова вважає, що читання новин стало залежністю, яка “дійсно енергію висмоктує, а натомість не дає нічого, окрім відчуття тривоги”.
Керівниця редакції онлайн-медіа добрих новин “ШоТам” Вікторія Півень наголошує, що передусім потрібно скоротити кількість новинних каналів. На початку повномасштабного вторгнення українці підписувалися на десятки телеграм-каналів: анонімних, авторських, новинних — щоб зрозуміти, що коїться. З часом дехто відписався, інші — залишилися.
“Перше, що я б порадила, — це відписатися від усіх новинних каналів, які не є офіційними медіа. Тобто якщо це анонімні (ресурси. — Ред.) або не зрозуміло, хто веде цей канал. Можливо, навіть там якась адекватна інформація, але ви не розумієте, хто це, не розумієте, чи є там якась редакція, ось тому краще відписатися”, — пояснює Вікторія.
Чому так важливо отримувати новини з офіційного медіа? Бо воно несе відповідальність за правдивість публікацій. У редакції розуміють: оприлюднення неправди може призвести не тільки до втрати довіри, а й до судових позовів.
Головний редактор “Ґвара Медіа” Сергій Прокопенко рекомендує орієнтуватися не на кількість новин, а на їхню якість. Він вважає, що немає потреби моніторити стрічку постійно — достатньо робити це двічі-тричі на день. Таку звичку, переконаний Прокопенко, можна легко виробити — головне мати бажання.
Він також радить обрати кілька основних джерел — прозорих національних медіа, 2–3 регіональні ресурси, декілька активістів або митців, яких ви поважаєте. За ними можна стежити для розуміння як подій, так і естетичних чи громадянських контекстів.
Політолог і журналіст Юрій Чевордов рекомендує проаналізувати власну стрічку телеграм-каналів: якщо канал має понад 20 непрочитаних повідомлень — його можна сміливо видаляти. Зі свого досвіду він радить обирати ЗМІ, які створюють зручні добірки основних новин — одне повідомлення на день може бути ефективнішим за потік з 50 постів.
Юрій Чевордов наводить приклад зустрічі Зеленського й Трампа, яка транслювалася наживо, але одразу ж обросла десятками версій. Причина — переклад. Тому він рекомендує слухати оригінал — англійською, без посередників.
Також він вважає, що інформаційна перенасиченість збережеться щонайменше до кінця 2025 року. Бо Трамп сам по собі є інформаційною вибухівкою.
“Трамп сам по собі — інформаційна вибухівка. Тобто він проснувся — і весь світ почав за цим стежити. По нам (по Україні. — ред.), я думаю, що інтенсивність буде, поки будуть тривати якісь мирні домовленості. Навіть якщо буде режим припинення вогню зараз прийнятий. Це ж не мирні переговори, це тільки припинення вогню, а потім ще будуть мирні переговори”, — підкреслює Чевордов.
Після підписання мирного договору Україна, на його думку, перейде до чергового інформаційного етапу — виборів. Тож нові дезінформаційні хвилі гарантовані, і до них треба бути готовими.
Контент від експертів, за словами медійниці Вікторії Півень, також варто споживати обережно. Навіть найбільш зважений і розумний аналітик може у своїх словах викликати стрес. Якщо щось вас налякало або засмутило — спробуйте знайти альтернативну думку й уже потім формувати власне уявлення про подію.
Також вона рекомендує іноді читати офіційні джерела — Центр стратегічних комунікацій, Центр протидії дезінформації, ГУР Міноборони. Це дозволить краще фільтрувати інформацію.
Ще один важливий момент — заголовки, які апелюють до емоцій.
“До речі, що я раджу всім своїм друзям і родичам. Не реагувати на надто емоційні заголовки. Надто такі ж потужні, типу: “Шок!”, “Сенсація!”, “Сказали таке!”. Або мої улюблені заголовки: “Це все, це кінець”. (…) Словом, там, де є навіть не просто емоційна, а якась істерична нотка, ніколи на них не потрібно реагувати. І, швидше за все, це або дійсно якась маніпуляція, або там нічого немає. Ви просто витратите свій час. Нічого нового вам не скажуть”, — ділиться Півень.
За словами журналістів, важливо обирати суху інформацію — заяви з Білого дому чи Офісу Президента краще впливають на емоційний стан, ніж «джерела», які передають закулісні деталі. Навіть найавторитетніші редакції можуть стати об’єктом маніпуляцій. Їм свідомо «зливають» потрібні комусь меседжі.
Центр протидії дезінформації зазначає, що дезінформація з боку РФ зростає. Росіяни поширюють фейки про ЗСУ: нібито українські військові вбивають цивільних, використовують наркотики, мобілізують ВІЛ-позитивних — і все це нібито підтверджується “зізнаннями” військовополонених, записаними під примусом. Жодного реального доказу при цьому не подається.
Більше того, російські телеграм-канали беруть відео українських медіа й видають за свої. Як приклад — відео “Ґвара Медіа” про рекрутів 92 бригади. Журналісти були на полігоні 18 березня. Через кілька днів російські ресурси опублікували той самий сюжет, але з підписом про “загибель” цих бійців на Курщині.
“Його використали маніпуляційні джерела, ціль яких — не якісно проінформувати, а досягти своїх політичних цілей. Одне й те саме відео — й абсолютно некоректна інформація в текстовому описі”, — пояснює головний редактор “Ґвара Медіа” Сергій Прокопенко.
Психолог Олена Шершньова радить насамперед дбати про себе. Стабільна психіка дозволяє краще орієнтуватися в подіях.
“Тому спершу дбаймо про себе. Для того, щоб дбати про себе, нам необхідний диджитал-детокс. Диджитал-детокс — це дійсно відсіювання надмірної кількості новин, це балансування свого життя. Тому що зараз, дійсно, у декого воно складається на 90 відсотків зі скролінгу новинних стрічок, із споживання новин. І це надзвичайно виснажує. Це не дає якогось дійсного, реального контролю, лише ілюзію контролю”, — наголошує вона.
Наслідки цієї ілюзії — гіпертривожність, безсоння, нервове виснаження, розгубленість і відчуття безсилля. Шершньова пропонує наступну формулу балансу:
– ¼ — на роботу,
– ¼ — на стосунки з іншими,
– ¼ — на здоров’я,
– ¼ — на себе: розвиток, дозвілля, хобі.
“Якщо ми будемо дійсно балансувати, ми не зможемо стільки часу витрачати на прочитання новин. У результаті інформаційно ми від того не збідніли, але наповнилися енергією, тому що зараз всім нам бракує дійсно сил, енергії як мінімум через недосип та через тривоги. І до цієї енергії якраз зараз необхідно бути такими жадібними, накопичувати енергію, витрачати її дуже і дуже помірковано і тільки туди, де це дійсно необхідно”, — підсумовує Шершньова.
