Питання мови в школах знову на порядку денному: позиція народних депутатів Наталі Піпи і Максима Бужанського різняться

В Україні триває активне обговорення мовного питання в сфері освіти. Особливої актуальності воно набуло після реєстрації у Верховній Раді законопроєкту №12086, ініційованого народною депутаткою Наталією Піпою. Документ спрямований на створення повноцінного українськомовного середовища в школах, не лише під час уроків, але й на перервах, стадіонах, у їдальнях та на всій території навчальних закладів.

Законопроєкт №12086: що пропонується змінити

У документі пропонується ввести до Закону “Про освіту” поняття “українськомовного середовища” та зобов’язати керівництво закладів освіти створювати і підтримувати таке середовище на всій території шкіл.

Слід зазначити, що законопроєкт не передбачає покарання для дітей за використання іншої мови. Натомість вчителі та керівництво шкіл зможуть проводити роз’яснювальні та просвітницькі заходи, закликати учнів розмовляти українською та робити зауваження, коли чують російську мову у спілкуванні.

Відповідно до законопроєкту, вчителі не зможуть переходити на російську мову не лише під час уроків, але й на перервах, у їдальнях, спортивних майданчиках чи на шкільному подвір’ї. Вони отримають право закликати до використання державної мови, проводити інформаційні заходи та робити зауваження щодо вживання іншої мови.

Документ також пропонує залучати до формування українськомовного середовища батьків, які повинні сприяти розвитку мовного середовища у школах.

Водночас законопроєкт №12086 враховує права національних меншин і визначає низку ситуацій, у яких використання інших мов не вважатиметься порушенням:

• навчання мовами національних меншин, які є офіційними мовами ЄС чи корінних народів;
• вивчення англійської мови та інших мов міжнародного спілкування;
• викладання кількох дисциплін двома або більше мовами (державною, англійською чи іншими офіційними мовами ЄС);
• свобода вибору мови освітнього процесу в приватних закладах (крім “мови держави-агресора чи окупанта”).

Позиція Наталі Піпи

Народний депутат Наталія Піпа переконана, що питання мови — це не просто формальність, а важливий елемент формування ідентичності та підтримки державної мови. Вона наголосила, що попри наявність законодавчих норм, які зобов’язують надавати освітні послуги українською, на практиці діти й вчителі часто переходять на російську мову поза межами уроків. Піпа вважає, що це створює певну мовну роздвоєність, яка шкодить якості освіти та формуванню національної свідомості.

“Ми зобовʼязали всі школи надавати освітні послуги українською мовою, але проблема полягає в тому, що виходячи з уроку діти, а подекуди й вчителі – переходять на російську. Щоб це змінити, я реєструю законопроєкт, який зобовʼязує говорити українською на перерві, шкільному подвірʼї, стадіоні та всій території школи.

Дуже важливо, щоб використання української мови не закінчувалося 45 хвилинами уроку. Ніхто не буде карати дітей чи сварити, це неправильний підхід до питання. Але ми маємо позбутися цього умовного правила в головах освітян, учнів та батьків: “Пролунав дзвінок – можна будь-якою мовою’ (і ми розуміємо, що ця будь-яка – чомусь російська)”, – прокоментувала свою законодавчу ініціативу Піпа.

Як зазначає ініціатор законопроєкту, за результатами моніторингу 2023-2024 років, лише 41% учнів спілкуються між собою виключно українською мовою навіть під час перерв. Ця ситуація, на думку Піпи, створює додаткові труднощі для дітей, які намагаються опанувати українську мову.

“Діти, які погано знають українську вже в першому класі – мають труднощі із навчанням у школі, відстають у читанні, гірше засвоюють матеріал. Пізніше мають гірші результати на контрольних, ЗНО/НМТ та мають гірші можливості для вступу та роботи в майбутньому. Звісно, є проблема, що в деяких сімʼях батьки з дітьми говорять російською. Таких батьків я закликаю спілкуватися із дітьми українською”, – зазначила Піпа.

Окрім навчальних труднощів, на думку ініціатора, законопроєкт покликаний мінімізувати випадки булінгу та тиску на українськомовних дітей. Створення єдиного мовного середовища має стати механізмом, що забезпечить комфортне навчання для кожного учня.

Коментар Максима Бужанського

Водночас з’явилася реакція і від народного депутата Максима Бужанського, який прокоментував ініціативу, поставивши під сумнів її доцільність. Він різко розкритикував законопроєкт Наталії Піпи, який передбачає створення українськомовного середовища у школах. У своїх коментарях він зосередився на неприйнятності цієї ініціативи в умовах війни та звинуватив Наталю Піпу в спробі створити додатковий тиск на дітей.

Бужанський зазначив, що у той час, коли у Дніпрі другу ніч поспіль тривають обстріли, горять житлові будинки, промислові об’єкти і ламаються життя людей, депутатка Піпа повинна приїхати до міста, пройтися по місцях ударів і пояснити місцевим жителям, чому найважливіше для них — щоб їхні діти не говорили на перервах у школі рідною мовою. Він також згадав чоловіка Піпи, який, за його словами, “переховується від мобілізації у Львові”, та іронічно поцікавився, якою мовою він це робить.

Бужанський звернув увагу журналістів, які пишуть, що в Україні нібито пропонують заборонити спілкування школярів російською або кримськотатарською мовами на перервах. Він зазначив, що це хибне твердження, оскільки “піпи” не пропонують заборонити, а пропонують “знущатися над школярами та булити їх”.

За словами Бужанського, якби законопроєкт справді передбачав заборону, він мав би включати відповідальність за його порушення — наприклад, штрафи для батьків або умовне покарання. Однак, оскільки в законопроєкті не передбачено жодної відповідальності, Бужанський вважає, що його головною метою є “цькування школярів”.

Депутат також іронізував, що така практика заслуговує на окрему назву, запропонувавши термін “піпізм” — “піпізм первоклашек за мовною ознакою”. Таким чином, він розкритикував ініціативу як недоречну і шкідливу, спрямовану на тиск і дискримінацію дітей.