Видання “Українська правда” опублікувало другу частину розшифровок “плівок Міндіча”. У матеріалі розслідувачі стверджують, що група приватних осіб, пов’язаних з Андрієм Єрмаком, могла отримати контроль над державним Sense Bank і хімічним заводом “Карпатнафтохім”.
За даними журналістів, йдеться про бізнесменів Андрія та Василя Веселих, які нібито діяли в інтересах тодішнього керівництва Офісу Президента. Зокрема, у 2024 році Василь Веселий почав отримувати дохід від Sense Bank, а співрозмовники у бізнес-середовищі стверджували, що він мав неформальний вплив на управлінські рішення в банку. Раніше сам Веселий заперечував такі твердження.
З нових записів випливає, що склад наглядової ради Sense Bank могли погоджувати у квартирі одного з фігурантів “плівок Міндіча”. Зокрема, Олександр Цукерман і радник голови наглядової ради Sense Bank Василь Веселий обговорюють призначення наглядової ради банку та радяться, кого варто туди делегувати, які люди є надійнішими, кому можна зателефонувати й одразу все вирішити.
У матеріалі також згадуються записи розмов, у яких фігурує людина з псевдонімом “Хірург”. Видання пов’язує її з Андрієм Єрмаком, однак прямих підтверджень цьому не наводить.
Окрім банківської сфери, у розслідуванні йдеться про участь тих самих осіб у структурі власності “Карпатнафтохіму”. За версією журналістів, входження до цього активу також могло відбуватися завдяки політичним зв’язкам.
Нині Sense Bank повністю належить державі, а склад його наглядової ради за законом затверджує Кабінет міністрів за підсумками незалежного конкурсу.
Окрема частина матеріалу стосується бізнесмена Тимура Міндіча. В оприлюднених виданням записах він разом із тодішнім міністром оборони Рустемом Умєровим обговорює можливий продаж частки компанії Fire Point іноземним інвесторам. Йшлося про угоду на 600 мільйонів доларів за 33% компанії. Половину цієї суми могли спрямувати на розвиток бізнесу, а решту — виплатити акціонерам.
Раніше Міндіч заперечував свою причетність до цієї компанії. Водночас він є фігурантом кримінального провадження щодо розкрадань в енергетичній сфері. У грудні 2025 року суд заочно обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а слідство розглядає можливість оголошення його в міжнародний розшук.
Публікація може позначитися на репутації державних активів і корпоративного управління, зокрема у банківському секторі та хімічній промисловості, а також посилити увагу до прозорості управління державною власністю.
Розслідування створює нові ризики для довіри до державних компаній і може мати подальші політичні та юридичні наслідки. Водночас наведені в матеріалі твердження потребують офіційної перевірки.
