Вартість житла у країнах Європейського Союзу у 2025 році знову зростає, і ця тенденція має особливе значення для українців, які змушені були виїхати через війну та зараз намагаються облаштувати життя у нових умовах. Цей фактор визначає, наскільки довгостроковими можуть бути плани біженців, і чи здатні вони розглядати нову країну як місце для життя після завершення війни. Тому будь-які коливання на європейському ринку нерухомості безпосередньо відчувають ті, хто ще вчора був змушений покинути дім і сьогодні намагається облаштувати новий.
Ринок, що дорожчає, і нові виклики для біженців
Як свідчать дані Євростату, у другому кварталі цього року ціни на нерухомість піднялися на 5,1 відсотка в єврозоні та на 5,4 відсотка у всьому ЄС у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Для місцевого населення це означає посилення проблеми доступності житла, але для біженців, які часто не мають фінансового запасу чи стабільних доходів, ситуація стає ще складнішою.
Зростання цін на житло означає не лише підвищення вартості купівлі, але й автоматичне здорожчання оренди, адже орендодавці намагаються компенсувати свої витрати та підвищити прибутки. Для українських сімей, які оселилися у великих містах чи туристичних регіонах, де попит на житло й без того перевищує пропозицію, це створює серйозні бар’єри. Часто єдиним виходом стає пошук дешевших варіантів у передмістях або невеликих містечках, що ускладнює доступ до роботи, освітніх закладів чи медичних послуг.
Де зростання найбільш відчутне
Найбільший стрибок цін зафіксовано у Португалії, Болгарії та Угорщині, де вартість житла зросла на 17,2, 15,5 та 15,1 відсотка відповідно. Ці країни стали популярними серед переселенців, адже тут вартість життя вважалася нижчою, ніж у більшості західноєвропейських держав. Проте нинішнє подорожчання ставить під сумнів їхню доступність навіть для орендарів.
До десятки країн з найвищими темпами зростання також увійшли Іспанія, Хорватія, Словаччина, Чехія та Нідерланди — держави, куди виїхало чимало українських громадян. Для багатьох родин, які вже влаштували дітей у школи чи знайшли роботу, підвищення вартості житла стає випробуванням, оскільки орендна плата забирає все більшу частину сімейного бюджету.
Єдиною державою, де ціни на житло за рік знизилися, залишається Фінляндія. Падіння склало 1,3 відсотка, і експерти пояснюють його зниженням попиту в північних регіонах. Для українців це може бути додатковим стимулом розглядати Фінляндію як більш доступний варіант, хоча мовний бар’єр і специфіка ринку праці залишаються серйозними викликами.
На квартальному рівні спад зафіксовано також у Франції та Бельгії, але він був мінімальним — лише 0,2 та 0,1 відсотка. Ці зміни не здатні кардинально вплинути на доступність житла, адже загальна тенденція в Європі залишається висхідною.
Чому українцям важко конкурувати на ринку житла
Для більшості біженців проблема полягає не лише у зростанні цін як такому, а й у нерівних можливостях на ринку. Власники житла часто віддають перевагу орендарям з довгостроковими контрактами і стабільними доходами, тоді як українці нерідко мають тимчасовий статус, обмежені гарантії зайнятості й нестабільні доходи. До цього додається мовний бар’єр і брак соціальних зв’язків, які допомогли б знайти вигідніші варіанти.
У деяких країнах діють спеціальні програми підтримки, але вони не завжди покривають реальні потреби. Наприклад, у туристичних регіонах, де орендні ставки особливо високі, державна допомога не компенсує фактичних витрат, і сім’ї змушені шукати компроміси, зокрема селитися кількома родинами разом.
Подорожчання житла в ЄС має подвійний ефект: з одного боку, воно свідчить про пожвавлення економічної активності й відновлення будівельного сектору, з іншого — ускладнює життя тих, хто щойно починає будувати нову реальність. Для українських біженців, які вже кілька років живуть у країнах Європи, питання житла стає одним із ключових у рішенні залишатися чи повертатися. Якщо оренда стає непосильною, інтеграція зупиняється, бо людина не може повноцінно планувати майбутнє.
Ринок житла свідчить про готовність країн ЄС забезпечувати не тільки тимчасовий захист, а й реальні умови для тривалої інтеграції українців.
