10 березня відзначаються День Державного Гімну України, Міжнародний день жінок-суддів, Міжнародний день волинки та Міжнародний день дивовижності. Цей день в різні роки залишив помітний слід в історії завдяки подіям, які вплинули на розвиток держав, наукових відкриттів, культури та воєнних конфліктів у різних частинах світу.
День Державного Гімну України
День Державного гімну України відзначається на згадку про перше публічне виконання пісні «Ще не вмерла Україна», яке відбулося 1865 року в Перемишлі під час вшанування пам’яті Тараса Шевченка. Слова написав етнограф і поет Павло Чубинський у 1862 році, а музику створив композитор і священник Михайло Вербицький. Текст швидко поширився серед українців, а мелодія стала однією з найвідоміших патріотичних композицій свого часу.
Після проголошення незалежності України мелодію Михайла Вербицького Верховна Рада затвердила як державний гімн у 1992 році. Остаточну редакцію слів, що використовуються під час офіційного виконання, ухвалили законом у 2003 році. Виконується лише перший куплет і приспів оригінального вірша Павла Чубинського. Гімн звучить під час державних церемоній, міжнародних спортивних подій і важливих подій загальнонаціонального значення.
Цікаві факти
Павло Чубинський написав вірш «Ще не вмерла Україна» у Києві восени 1862 року під час однієї з вечірніх зустрічей інтелігенції. Текст швидко переписували вручну і передавали знайомим, через що він поширився в різних регіонах навіть без офіційної публікації.
Вперше вірш надрукували 1863 року у львівському журналі «Мета». У публікації його помилково приписали Тарасові Шевченку, оскільки стиль і зміст нагадували поезію Кобзаря, а ім’я справжнього автора тоді було маловідомим.
Михайло Вербицький створив музику спочатку як мелодію для голосу з супроводом гітари. Пізніше композитор написав і хорову версію, яка стала найпоширенішою та почала виконуватися на урочистих подіях.
Оригінальний текст Павла Чубинського складався з чотирьох куплетів і приспіву. У державному гімні використовується лише перший куплет і приспів, тоді як інші частини залишилися історичною частиною твору.
У період Української Народної Республіки 1917–1920 років «Ще не вмерла Україна» виконували як національний гімн під час державних подій та військових церемоній.
У радянський період виконання цієї пісні було заборонене, а офіційним гімном Української РСР став інший твір. Попри це, українська діаспора продовжувала співати «Ще не вмерла Україна» на громадських зібраннях і культурних подіях.
Михайло Вербицький був греко-католицьким священником і водночас автором десятків музичних творів, серед яких театральна музика, церковні композиції та симфонічні увертюри. Його спадщина вважається однією з важливих сторінок музичної культури Галичини XIX століття.
У різні історичні періоди слова українського гімну перекладали багатьма мовами світу, зокрема англійською, польською, німецькою та французькою, щоб виконувати його під час міжнародних подій та в українських громадах за кордоном.
Міжнародний день жінок-суддів
Цей день запровадила Організація Об’єднаних Націй у 2021 році, щоб звернути увагу на роль жінок у судовій системі та підтримати рівний доступ до професії. Ініціатива пов’язана з ідеєю забезпечення гендерної рівності в системі правосуддя та розширення представництва жінок на всіх рівнях судової влади.
У різних країнах жінки стали працювати суддями у різний час, і шлях до цієї професії був тривалим. Сьогодні вони обіймають посади в місцевих, національних і міжнародних судах, розглядають кримінальні, цивільні та конституційні справи. У багатьох державах кількість жінок у суддівському корпусі поступово зростає, хоча на керівних і найвищих судових посадах вони все ще представлені менше.
Цікаві факти
Першою жінкою-суддею у світі вважають Естер Гобарт Морріс зі США, яка у 1870 році стала мировим суддею у штаті Вайомінг. Її призначення відбулося після того, як цей штат одним із перших надав жінкам виборчі права.
У Великій Британії жінки отримали право ставати суддями лише у 1919 році після ухвалення спеціального закону, який дозволив їм працювати в юридичній сфері та займати державні посади.
Першою жінкою-суддею Верховного суду США стала Сандра Дей О’Коннор, призначена у 1981 році президентом Рональдом Рейганом. До цього моменту за понад 190 років існування суду всі його члени були чоловіками.
У міжнародному праві жінки-судді працюють у таких інституціях, як Міжнародний суд ООН та Міжнародний кримінальний суд у Гаазі, де вони розглядають справи про воєнні злочини, злочини проти людяності та інші тяжкі порушення міжнародного права.
В Україні перші жінки почали працювати суддями ще у XX столітті, а сьогодні вони становлять значну частину суддівського корпусу. За статистикою різних років їхня частка в місцевих судах перевищує половину всіх суддів.
У деяких країнах, зокрема в Ісландії та Канаді, кількість жінок серед суддів поступово зрівнялася з кількістю чоловіків, що вважається показником більш збалансованого представництва в судовій системі.
Жінки очолювали й найвищі судові інституції. Наприклад, у Канаді Беверлі Маклаклен стала першою жінкою-головою Верховного суду країни та обіймала цю посаду понад 17 років.
Дослідження міжнародних юридичних організацій показують, що збільшення кількості жінок у судах впливає на стиль судових рішень, оскільки різноманітність досвіду та підходів допомагає ширше розглядати складні правові питання.
Міжнародний день волинки
Міжнародний день волинки відзначають щороку 10 березня у різних країнах світу. Дату обрали на честь дня народження шотландського поета Роберта Бернса, творчість якого тісно пов’язана з традиційною культурою Шотландії. Свято присвячене музикантам, які грають на волинці, а також історії й традиціям цього давнього інструмента.
Волинка належить до духових музичних інструментів і має багатовікову історію. Вона поширена у багатьох народів Європи, Близького Сходу та Кавказу. У різних країнах інструмент має власні назви, форму та звучання, проте принцип роботи подібний: повітря подається у міх, звідки потрапляє у трубки, створюючи безперервний звук. Волинка використовується у народній музиці, військових оркестрах і під час традиційних свят.
Цікаві факти
Волинка вважається одним з найдавніших музичних інструментів у світі. Археологічні та письмові згадки про подібні інструменти зустрічаються ще в античні часи, зокрема в давньогрецьких і римських джерелах.
Імператор Нерон у Давньому Римі, за свідченнями істориків, умів грати на інструменті, схожому на волинку. У хроніках згадують, що він виступав із музичними номерами перед публікою.
Найвідомішим різновидом інструмента є шотландська велика горна волинка. Вона має кілька дронових трубок, які створюють постійний фоновий звук, і мелодійну трубку, на якій виконують основну мелодію.
В Україні існує власний різновид волинки, який називається коза. Його виготовляли з козячої шкіри, а дерев’яні трубки прикрашали різьбленням. Інструмент використовували під час народних свят і танців.
У середньовічній Європі волинка була дуже популярною серед мандрівних музикантів. Вони грали на ярмарках, весіллях і народних гуляннях, виконуючи танцювальні мелодії.
У Шотландії волинка стала важливим елементом військових традицій. Волинкарі супроводжували солдатів під час походів і битв, а іноді грали навіть на полі бою.
Під час Першої світової війни шотландські військові волинкарі йшли попереду підрозділів і грали бойові марші. Через гучний звук інструмента їх було добре чути навіть під час артилерійських обстрілів.
У світі існує понад сто різновидів волинок. Вони відрізняються формою міхів, кількістю трубок і способом подачі повітря, а також звучанням і музичними традиціями.
Міжнародний день дивовижності
Це неофіційне свято з’явилося у США у 2007 році з ініціативи групи співробітників інтернет-компанії FreeCreditReport.com. Дату обрали на честь дня народження американського актора Чака Норріса, ім’я якого стало символом інтернет-жартів про надлюдську силу та неймовірні можливості. Завдяки поширенню в мережі ідея швидко стала популярною серед користувачів у різних країнах.
Свято присвячене ідеї помічати власні досягнення, таланти та незвичайні риси людей навколо. У цей день у соціальних мережах публікують історії про незвичайні вчинки, цікаві навички або моменти, які викликають захоплення. Хоча свято не має офіційного статусу, воно стало частиною сучасної інтернет-культури та символічним приводом звернути увагу на позитивні сторони людських можливостей.
Цікаві факти
У 1977 році в США зафіксували випадок, коли чоловік на ім’я Уеслі Оті врятувався під час падіння з 19 поверху будівлі. Він приземлився на припаркований автомобіль і вижив, отримавши лише кілька переломів. Лікарі назвали це одним із найвідоміших випадків неймовірного виживання після падіння з великої висоти.
У 2010 році 13-річний хлопець з Великої Британії Деніел Браун вирішив вивчити всі столиці світу і за кілька місяців зміг без помилок назвати понад 190 столиць держав, встановивши шкільний рекорд з географічної пам’яті.
У 2001 році американський мільйонер Юджин Шумейкер став першою людиною, чиї останки були доставлені на Місяць. Капсулу з його прахом розмістили на борту космічного апарата NASA, який розбився на поверхні супутника Землі.
Найдовший у світі стрибок у довжину без спеціального розбігу, виконаний людиною з місця, перевищив 3,7 метра. Такий результат показують лише одиниці спортсменів із винятковою силою ніг.
У 2013 році норвезький парашутист Андерс Хелструп вижив після того, як під час стрибка з літака поруч із ним у повітрі пролетів метеорит. Камінь упав на землю неподалік, і дослідники пізніше підтвердили його космічне походження.
У Китаї існує людина на ім’я Чжао Сінь, яка здатна обертати ступні майже на 180 градусів назад і ходити так само швидко, як у звичайному положенні. Лікарі пояснюють це надзвичайно рідкісною особливістю суглобів.
В Україні під час Другої світової війни льотчик Іван Кожедуб, майбутній тричі Герой Радянського Союзу, у повітряних боях збив 64 ворожі літаки і жодного разу не був збитий сам, що вважається одним із найкращих результатів серед винищувачів антигітлерівської коаліції.
У 1982 році канадець Ларрі Уолтерс піднявся у небо на звичайному садовому кріслі, до якого прив’язав 45 метеорологічних повітряних куль із гелієм. Він піднявся на висоту приблизно 4,5 кілометра і протримався в повітрі близько 45 хвилин.
Історичні події в цей день
1098 — Балдуїн Булонський прийняв титул графа Едеси після захоплення міста під час Першого хрестового походу. Так виникла графство Едеса — перше державне утворення хрестоносців на Близькому Сході, що стало важливим опорним пунктом для подальшого просування європейських лицарів у регіоні та формування інших християнських держав у Сирії та Палестині.
1535 — кораблі іспанського єпископа Томаса де Берланґи, які прямували з Панами до Перу, збилися з курсу через океанські течії. У результаті мореплавці натрапили на невідомий архіпелаг у Тихому океані, що отримав назву Галапагоські острови. Згодом ця територія стала відомою завдяки унікальній природі та дослідженням еволюції.
1801 — у Великій Британії провели перший загальний перепис населення в Англії, Шотландії та Уельсі. Зібрані дані дозволили уряду точніше оцінити кількість мешканців країни, структуру населення та потреби регіонів у період швидких економічних і соціальних змін.
1813 — король Пруссії Фрідріх-Вільгельм III заснував військову нагороду «Залізний Хрест». Її вручали солдатам і офіцерам за проявлену хоробрість під час боротьби проти армії Наполеона. Відзнака стала однією з найвідоміших військових нагород Європи.
1830 — на Північному Кавказі розпочалася тривала боротьба народів Дагестану та Чечні проти російської експансії. Повстанський рух очолили релігійні та військові лідери, а протистояння переросло у багаторічний конфлікт, який став частиною Кавказької війни.
1862 — у Сполучених Штатах почали використовувати перші паперові гроші федерального зразка. Їх випустили під час Громадянської війни, щоб стабілізувати фінансову систему та забезпечити уряд коштами для ведення бойових дій.
1876 — винахідник Александер Грем Белл здійснив перший успішний телефонний дзвінок. Він звернувся до свого помічника словами: «Містере Ватсон, зайдіть, я хочу вас бачити». Цей момент став початком розвитку телефонного зв’язку.
1878 — у Женеві в друкарні Михайла Драгоманова українські діячі Федір Вовк і Андрій Ляхоцький підготували та видали компактне кишенькове видання «Кобзаря» Тараса Шевченка. Книга була призначена для поширення серед українців у різних країнах Європи.
1893 — територія Берега Слонової Кістки офіційно стала французькою колонією. Франція встановила адміністративний контроль над регіоном, який мав стратегічне значення через ресурси та вигідне розташування на узбережжі Західної Африки.
1905 — завершилася Мукденська битва між російською та японською арміями під час російсько-японської війни. Поразка Російської імперії стала однією з найбільших у її військовій історії й продемонструвала силу модернізованої японської армії.
1906 — у Лондоні відкрили нову лінію метро Bakerloo. Вона стала частиною швидко зростаючої мережі підземного транспорту британської столиці, що значно полегшило пересування містом.
1910 — уряд Китаю ухвалив рішення про заборону рабства. Цей крок став частиною реформ, спрямованих на модернізацію держави та зміну традиційних соціальних практик.
1910 — французький авіатор Еміль Обрен здійснив один із перших нічних польотів на моноплані конструкції Луї Блеріо. Експеримент продемонстрував можливість польотів у темний час доби та відкрив нові перспективи для розвитку авіації.
1943 — німецький фельдмаршал Ервін фон Роммель прибув до ставки Адольфа Гітлера у військовому бункері поблизу Вінниці. Він намагався переконати керівництво Третього рейху в необхідності вивести війська з Північної Африки після серії поразок.
1943 — у СРСР розпочалися організовані роботи зі створення ядерної зброї. Радянська влада сформувала наукові групи та лабораторії, які займалися дослідженнями у сфері атомної енергії та майбутнього військового застосування.
1945 — авіація США здійснила масоване бомбардування Токіо запалювальними бомбами. Пожежі знищили значну частину міста, а загальна кількість загиблих сягнула десятків тисяч, що зробило наліт одним із найкривавіших в історії воєн.
1952 — на Кубі відбувся військовий переворот, у результаті якого владу захопив генерал Фульхенсіо Батиста. Він скасував результати виборів і встановив авторитарний режим, який існував до Кубинської революції.
1959 — у столиці Тибету Лхасі почалося масштабне повстання місцевих мешканців проти китайського правління. Події призвели до жорсткого придушення протестів і втечі духовного лідера Далай-лами до Індії.
1975 — у Москві під час хокейного матчу між збірними СРСР і Канади сталася тиснява на трибунах. Причиною стала роздача жувальної гумки іноземними гравцями, що спричинило хаотичний натовп, унаслідок якого загинула 21 людина.
1976 — польська мореплавиця Крістіна Хойновська вирушила у подорож, яка стала першим жіночим одиночним навколосвітнім плаванням під польським прапором. Її експедиція тривала кілька років і стала важливою подією в історії вітрильного спорту.
1990 — у Києві почала діяти перша парафія Української автокефальної православної церкви після тривалого періоду заборон. Богослужіння проводили в церкві святого архістратига Михаїла на території Музею народної архітектури та побуту України.
1992 — Україну прийняли до Північноатлантичної Ради співробітництва, що стало одним із перших кроків у розвитку партнерства з країнами НАТО. Того ж року розпочав роботу оркестр Почесної варти Президентського полку України.
2006 — у Турині відкрилися IX Зимові Паралімпійські ігри. У змаганнях взяли участь сотні спортсменів з інвалідністю з різних країн світу, які виступали у зимових дисциплінах на рівні міжнародної спортивної першості.
