11 липня відзначаються Всесвітній день народонаселення, День пам’яті жертв геноциду жителів Сребрениці в Європейському союзі, Всесвітній день стрибків з парашутом та Всесвітній день коня. Історія цього дня поєднала великі битви, наукові досягнення, визначні культурні події, технологічні прориви та сторінки, які назавжди залишилися в пам’яті різних народів.
Всесвітній день народонаселення
Цей день присвячений питанням демографії, змін чисельності населення, народжуваності, смертності, міграції та вікової структури суспільства. Його започаткувала Організація Об’єднаних Націй у 1989 році після того, як населення Землі у 1987 році перевищило позначку у п’ять мільярдів людей. Відтоді увагу приділяють тому, як демографічні процеси впливають на розвиток держав, економіку, охорону здоров’я, освіту та використання природних ресурсів.
Зростання чисельності населення у різних регіонах світу відбувається нерівномірно. В одних країнах спостерігається швидкий приріст населення, тоді як в інших переважають старіння суспільства та скорочення кількості жителів. Демографічні зміни впливають на ринок праці, розвиток міст, соціальну політику, потребу в житлі, продовольстві та енергетичних ресурсах, тому їх постійно аналізують науковці й міжнародні організації.
Цікаві факти
Станом на липень 2026 року населення Землі становить приблизно 8,3 мільярда людей (точні оцінки ООН та Worldometer коливаються в межах 8 301 000 000 — 8 302 000 000 осіб). Хоча загальна кількість жителів планети продовжує збільшуватися, темпи цього зростання поступово сповільнюються.
Лідером за кількістю населенням є Індія, яка посідає перше місце у світі з населенням близько 1,476 мільярда осіб. Китай перебуває на другому місці з показником 1,412 мільярда і демонструє тенденцію до скорочення кількості жителів. Третє місце стабільно утримують США (~349 мільйонів).Регіональний розподіл: Більша частина людства живе в Азії (майже 58,6%).
Другим за швидкістю зростання та чисельністю є континент Африка (понад 19%). На Європу припадає трохи менше 9% від загальної кількості людей на планеті.
Кожного дня на планеті народжується близько 360–470 тисяч дітей, а помирає 150–180 тисяч осіб, тобто чистий приріст населення Землі щодня становить від 190 до 300 тисяч нових жителів.
За актуальними розрахунками аналітиків ООН, позначки у 9 мільярдів людство досягне приблизно у 2037–2039 роках, а пік заселеності планети (близько 10,3 мільярда) очікується всередині 2080-х років, після чого чисельність почне спадати
Упродовж більшої частини історії людства населення Землі зростало дуже повільно. Для досягнення першого мільярда людей знадобилися десятки тисяч років, тоді як кожен наступний мільярд додавався вже за значно коротший проміжок часу.
За оцінками демографів, у 1800 році на планеті проживав приблизно один мільярд людей, а менш ніж за два з половиною століття населення перевищило вісім мільярдів. Таке прискорення стало можливим завдяки розвитку медицини, покращенню санітарії та збільшенню виробництва продовольства.
Індія у 2023 році випередила Китай за кількістю населення і стала найнаселенішою країною світу. Ця зміна стала однією з найважливіших демографічних подій XXI століття.
У деяких країнах Європи середній вік населення вже перевищує 45 років. Старіння населення створює нові виклики для систем охорони здоров’я, пенсійного забезпечення та ринку праці.
Найменш населеною незалежною державою світу залишається Ватикан, де постійно проживає лише кілька сотень людей. Водночас щороку його відвідують мільйони паломників і туристів.
Найгустіше заселені території світу можуть мати понад 20 тисяч жителів на одному квадратному кілометрі. Такі показники характерні для окремих районів мегаполісів, де висотна забудова дозволяє розмістити величезну кількість людей на обмеженій площі.
Японія вже багато років належить до країн із найвищою середньою тривалістю життя у світі. В окремих регіонах країни кількість людей віком понад сто років настільки велика, що вони стали предметом окремих наукових досліджень.
За прогнозами ООН, впродовж найближчих десятиліть майже весь приріст населення світу припадатиме на країни Африки, тоді як у багатьох державах Європи та Східної Азії чисельність населення продовжить скорочуватися.
День пам’яті жертв геноциду жителів Сребрениці в Європейському союзі
Цей день присвячений пам’яті понад восьми тисяч боснійських мусульманських чоловіків і хлопців, убитих у липні 1995 року після захоплення міста Сребрениця військами боснійських сербів під час Боснійської війни. Масові страти відбулися в районі, який на той момент перебував під охороною миротворців ООН і мав статус «безпечної зони». Ці події стали наймасовішим воєнним злочином у Європі після завершення Другої світової війни.
Європейський Союз щороку вшановує пам’ять жертв трагедії, наголошуючи на важливості збереження історичної пам’яті та недопущення подібних злочинів у майбутньому. Міжнародний трибунал щодо колишньої Югославії та Міжнародний суд ООН визнали масові вбивства у Сребрениці актом геноциду. Розслідування, пошук загиблих і встановлення особи жертв тривають навіть через десятиліття після трагедії.
Трагічні факти
Сребрениця була оголошена Організацією Об’єднаних Націй «безпечною зоною» ще у 1993 році, однак миротворчий контингент не зміг запобігти захопленню міста та масовим убивствам мирного населення.
Після війни багато жертв знаходили у братських могильниках, які навмисно переміщували за допомогою важкої техніки, щоб приховати масштаби злочину. Через це останки однієї людини нерідко виявляли в кількох різних місцях.
Ідентифікація загиблих стала одним з найбільших у світі проєктів із використання ДНК-аналізу. Завдяки сучасним генетичним дослідженням вдалося встановити особи тисяч жертв навіть через багато років після трагедії.
Меморіальний центр у Поточарах розташований неподалік Сребрениці на території колишньої бази нідерландського миротворчого батальйону ООН. Саме сюди під час наступу намагалися дістатися тисячі мирних жителів у пошуках захисту.
Щороку під час жалобної церемонії в Поточарах перепоховують жертв, чиї останки вдалося ідентифікувати лише нещодавно. Через складність пошукових робіт такі поховання тривають навіть через три десятиліття після подій.
У 2004 році Міжнародний трибунал щодо колишньої Югославії вперше офіційно визнав масові вбивства у Сребрениці геноцидом. Це рішення стало одним із найважливіших прецедентів міжнародного кримінального права після Другої світової війни.
На меморіальному кладовищі в Поточарах встановлено тисячі однакових білих надгробків. Щороку їхня кількість збільшувалася в міру завершення процесу ідентифікації нових жертв.
У 2024 році Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію про встановлення Міжнародного дня пам’яті жертв геноциду в Сребрениці, який щорічно відзначають 11 липня, підкреслюючи необхідність збереження пам’яті про трагедію та протидії запереченню геноциду.
Всесвітній день стрибків з парашутом
Цей день присвячений парашутному спорту та людям, які займаються стрибками як професійно, так і на аматорському рівні. Свято започаткували у 2024 році за ініціативи чотирьох провідних парашутних асоціацій світу. Його відзначають щороку в другу суботу липня, а головною ідеєю стало об’єднання парашутистів з різних країн у спільній міжнародній події, де кожен виконаний стрибок враховується до загального світового результату.
Парашутний спорт поєднує фізичну підготовку, точність, дисципліну та дотримання суворих правил безпеки. Сучасне спорядження дає змогу виконувати різні види стрибків, зокрема індивідуальні, групові, акробатичні та змагання на точність приземлення. Для більшості спортсменів стрибки є результатом тривалого навчання, регулярних тренувань і поступового набуття досвіду.
Цікаві факти
Перший успішний стрибок з парашутом з повітряної кулі здійснив француз Андре-Жак Гарнерен у 1797 році в Парижі. Він піднявся на висоту близько одного кілометра й без жодного жорсткого каркаса благополучно приземлився, довівши, що парашут може бути надійним засобом спуску.
Назва «парашут» походить з французької мови й утворена від слів «parer» — захищати та «chute» — падіння. Буквально вона означає «захист від падіння».
Перші парашути виготовляли з натурального шовку, оскільки він був легким і водночас достатньо міцним. Лише у другій половині ХХ століття його майже повністю замінили сучасні синтетичні матеріали.
Під час вільного падіння людина зазвичай досягає швидкості близько 190–200 кілометрів на годину. Якщо змінити положення тіла, швидкість може бути значно меншою або, навпаки, перевищувати 300 кілометрів на годину.
Сучасні спортивні парашути мають прямокутну форму, яка дозволяє спортсмену активно керувати польотом. На відміну від старих круглих моделей, вони можуть виконувати плавні повороти та забезпечують значно точніше приземлення.
У кожного спортсмена є не лише основний, а й запасний парашут. Його укладають окремо сертифіковані фахівці, а більшість сучасних комплектів обладнана автоматичним пристроєм, який сам відкриває запасний купол, якщо основний не був введений у дію на безпечній висоті.
Рекорд найбільшої формації у вільному падінні належить групі з 400 парашутистів із різних країн світу. Для виконання такого стрибка використовували десятки літаків, а підготовка тривала багато місяців.
Американський парашутист Джозеф Кіттінгер у 1960 році здійснив стрибок зі стратосфери з висоти понад 31 кілометр. Його рекорд протримався понад пів століття й став важливим етапом у дослідженнях висотних польотів і систем порятунку.
Всесвітній день коня
Цей день присвячений внеску коней у розвиток людства та необхідності відповідального ставлення до їхнього утримання. Генеральна Асамблея ООН проголосила його 3 червня 2025 року, визначивши щорічне відзначення 11 липня. Ініціатива покликана нагадати про значення коней у сільському господарстві, транспорті, спорті, культурі та повсякденному житті багатьох народів.
Коні протягом тисячоліть допомагали людям обробляти землю, перевозити вантажі, долати великі відстані та підтримувати зв’язок між віддаленими поселеннями. У багатьох регіонах вони й досі залишаються важливими для праці та пересування, тому особливу увагу приділяють належному харчуванню, ветеринарному догляду, захисту від жорстокого поводження та збереженню місцевих порід.
Цікаві факти
Одомашнення коней докорінно змінило історію людства, значно прискоривши пересування людей, обмін товарами та передавання інформації. Верхова їзда дала змогу долати за один день відстані, які пішки потребували кількох діб.
Коні здатні спати як лежачи, так і стоячи. Спеціальна будова зв’язок і суглобів дозволяє їм тривалий час залишатися на ногах без значного напруження м’язів, однак для повноцінної фази глибокого сну тварині все одно потрібно періодично лягати.
Очі коня розміщені з боків голови, завдяки чому поле його зору охоплює майже весь простір навколо. Водночас безпосередньо перед мордою та позаду тіла залишаються невеликі ділянки, яких тварина не бачить.
Кінські вуха можуть рухатися незалежно одне від одного майже на 180 градусів. За їхнім положенням часто можна визначити, куди спрямована увага тварини, а також помітити страх, зацікавлення, роздратування чи спокій.
Найдавнішим відомим предком сучасного коня вважають невелику тварину, яка жила приблизно 55 мільйонів років тому. Вона була завбільшки із собаку, мала кілька пальців на кінцівках і мешкала переважно в лісистій місцевості.
У коней немає здатності блювати через особливості будови стравоходу та шлунка. Через це порушення травлення можуть швидко ставати небезпечними, а правильне годування та своєчасна ветеринарна допомога мають для них особливе значення.
Кінь може розпізнавати знайомих людей за голосом, запахом і зовнішністю, а також запам’ятовувати попередній досвід спілкування. Спокійне або грубе поводження здатне надовго вплинути на його реакцію під час наступних зустрічей.
Порода ахалтекінських коней відома характерним блиском шерсті, який іноді порівнюють із золотом або шовком. Такий ефект пов’язаний з особливою будовою волосків, що відбивають світло під різними кутами.
Під час Першої світової війни коней масово використовували для перевезення артилерії, боєприпасів, поранених і продовольства. Попри розвиток автомобілів, вони залишалися незамінними на бездоріжжі та в місцевостях, де механізований транспорт не міг пройти.
Історичні події в цей день
1195 — У битві при Аларкосі війська кастильського короля Альфонса VIII зазнали нищівної поразки від армії Альмохадів під проводом Якуба аль-Мансура. Перемога мусульманської держави відкрила шлях до захоплення більшої частини Кастилії, за винятком Толедо. На згадку про цей успіх Якуб аль-Мансур наказав спорудити в Севільї високу вежу, яку увінчала велика позолочена залізна куля.
1302 — Відбулася Битва золотих шпор поблизу міста Кортрейк, у якій фламандське міське ополчення здобуло несподівану перемогу над лицарським військом Французького королівства. Після бою на полі залишилися сотні золотих шпор французьких лицарів, що й дало назву одній з найвідоміших битв середньовічної Європи.
1533 — Папа Римський Климент VII підтвердив законність шлюбу англійського короля Генріха VIII з Катериною Арагонською та відлучив монарха від Католицької церкви. Причиною стало небажання Генріха відмовитися від шлюбу з Анною Болейн. Це рішення остаточно призвело до розриву Англії з Папським престолом і стало початком створення Англіканської церкви.
1576 — Англійська морська експедиція під керівництвом Мартіна Фробішера досягла берегів Ґренландії під час пошуку Північно-Західного проходу до Азії. Подорож стала важливим етапом дослідження Арктики та відкрила нові можливості для майбутніх морських експедицій.
1657 — Відбулася битва під Магеровом, у якій козацькі війська разом із союзниками протистояли польській армії. Бойові дії стали частиною тривалого протистояння між Гетьманщиною та Річчю Посполитою в останні роки правління Богдана Хмельницького.
1700 — У Берліні заснували Берлінську академію наук. Вона швидко перетворилася на один із провідних наукових центрів Європи, а в різні роки в її роботі брали участь видатні вчені, серед яких Готфрід Вільгельм Лейбніц, Альберт Ейнштейн і Макс Планк.
1888 — На Софійській площі в Києві урочисто відкрили пам’ятник Богдану Хмельницькому. Ідея його створення виникла ще в середині XIX століття з ініціативи історика Миколи Костомарова, а сама скульптура стала одним із найвідоміших символів української столиці.
1944 — Було створено Українську Головну Визвольну Раду — підпільний політичний орган, який мав координувати діяльність українського визвольного руху. До її складу увійшли представники різних політичних сил, а головною метою стало об’єднання боротьби за незалежність України.
2008 — Компанія «Apple Inc.» відкрила сервіс «App Store», який дозволив користувачам iPhone офіційно встановлювати мобільні застосунки. Поява цього магазину суттєво змінила індустрію програмного забезпечення, започаткувавши сучасну модель розвитку мобільних платформ.
2014 — Унаслідок ракетного обстрілу з території Росії поблизу Зеленопілля на Луганщині загинули 36 українських військовослужбовців, ще десятки отримали поранення. Цей удар став однією з найтрагічніших подій початкового етапу російсько-української війни та засвідчив безпосередню участь Росії у бойових діях.
2021 — На лондонському стадіоні «Вемблі» відбувся фінал чемпіонату Європи з футболу «Євро-2020», який був перенесений на рік через пандемію COVID-19. Збірна Італії перемогла Англію в серії післяматчевих пенальті з рахунком 3:2, здобувши свій другий титул чемпіона Європи після більш ніж пів століття очікування.
