7 листопада відзначаються Міжнародний день боротьби з насильством і булінгом у закладах освіти, Всесвітній день відповідального туризму та Міжнародний день медичної фізики.
Міжнародний день боротьби з насильством і булінгом у закладах освіти
Цей день привертає увагу до однієї з найгостріших проблем сучасного суспільства – насильства, яке може проявлятися як психологічне, фізичне, економічне, так і кібербулінгом, особливо в молодіжному середовищі.
Основна мета цього дня – підвищити обізнаність суспільства про проблему насильства та булінгу серед дітей та підлітків, сприяти створенню безпечного і сприятливого середовища для навчання, де кожен може почувати себе захищеним.
Цікаві факти
З поширенням цифрових технологій булінг отримав новий формат – кібербулінг. За даними ЮНІСЕФ, кожна третя дитина віком 13–15 років у світі стикалася з онлайн-цькуванням. Це стало особливо актуальним під час пандемії, коли діти значно більше часу проводили в мережі.
Дослідження свідчать, що діти, які стали жертвами булінгу, втричі більше схильні до розвитку тривожних розладів, депресії та низької самооцінки, що може мати довготривалі наслідки для їхнього життя.
За даними Міністерства освіти і науки України, майже кожен другий український школяр зазнавав насильства у школі, причому більшість дітей не зверталася за допомогою. З 2019 року в Україні діє закон, який передбачає відповідальність за булінг, і вже було впроваджено декілька програм, спрямованих на профілактику цькування.
Боротьба з булінгом потребує активної участі вчителів та батьків. Багато країн, серед яких Франція та Фінляндія, включають спеціальні тренінги для педагогів, щоб навчити їх розпізнавати ознаки булінгу та ефективно втручатися, допомагаючи створити безпечне середовище для дітей.
У багатьох країнах світу успішно діють програми, які допомагають зменшити рівень насильства в школах. Наприклад, в Норвегії працює програма “Olweus”, яка сприяє навчанню дітей ефективним способам боротьби з булінгом. Подібні ініціативи є в Австралії, Канаді, Швеції, де залучають дітей, батьків і вчителів до активного вирішення проблеми.
Всесвітній день відповідального туризму
Цей день присвячений підвищенню обізнаності про важливість відповідального підходу до подорожей, збереження природних ресурсів, повагу до культурних традицій місцевого населення та зниження негативного впливу туризму на довкілля.
Відповідальний туризм передбачає мінімальний вплив на довкілля. Це може включати відмову від пластику, обмеження використання природних ресурсів, повагу до флори та фауни. Туристи, які прагнуть діяти відповідально, підтримують локальні традиції, з повагою ставляться до звичаїв і соціальних норм країни, яку відвідують. Це допомагає уникати культурних конфліктів та зберігати автентичність місцевих громад.
Одним з аспектів відповідального туризму є підтримка малого бізнесу, ресторанів, готелів, купівля сувенірів, створених місцевими майстрами. Це допомагає громаді економічно розвиватися та створювати нові робочі місця. Відповідальні мандрівники не лише дбайливо ставляться до архітектурних та історичних об’єктів, але й підтримують їхню реставрацію, відвідуючи музеї, оплачуючи вхідні квитки, що направляються на утримання та розвиток цих об’єктів.
Цікаві факти
За останні роки екотуризм, який є важливою частиною відповідального туризму, став одним із найпопулярніших напрямків. Все більше людей прагнуть відвідати екологічно чисті місця, мінімізуючи свій вплив на природу.
У 2018 році на Мальдівських островах було заборонено одноразовий пластик, що дозволило значно знизити рівень забруднення морів. Подібні ініціативи запроваджують у багатьох туристичних регіонах, наприклад, на Балі, де вже діє заборона на пластикові пакети.
Багато природних парків та заповідників впровадили програму “Leave No Trace” (“Не залишай сліду”), яка заохочує туристів не залишати після себе сміття, не шкодити природі та поважати екосистеми.
Відповідальний туризм стимулює розвиток місцевих економік, дозволяючи туристам безпосередньо підтримувати економічне зростання регіону. Замість великих готельних мереж, туристи обирають місцеві хостели, фермерські продукти, автентичні ресторани.
Все більше людей усвідомлюють важливість відповідального підходу до подорожей. За даними досліджень, близько 73% туристів готові платити більше за тур, якщо він підтримує відповідальні практики.
Міжнародний день медичної фізики
Щороку 7 листопада світ відзначає Міжнародний день медичної фізики, який має на меті підвищити обізнаність про важливу роль медичних фізиків у системі охорони здоров’я. Цей день було обрано не випадково: він присвячений дню народження Марії Кюрі, видатної фізикині, яка зробила значний внесок у розвиток радіології та медичної фізики.
Медична фізика — це галузь, яка застосовує принципи фізики для діагностики та лікування різних захворювань. Медичні фізики працюють з високоточним обладнанням, таким як апарати для променевої терапії, магнітно-резонансної томографії (МРТ), комп’ютерної томографії (КТ) та ультразвукові сканери, забезпечуючи точність, ефективність і безпеку процедур. Фізики в галузі ядерної медицини використовують радіоактивні речовини для діагностики та лікування захворювань, таких як рак, забезпечуючи правильну дозу, щоб уникнути небажаних ефектів. Медичні фізики контролюють якість обладнання, проводять калібрування апаратів, розробляють стандарти безпеки, щоб мінімізувати ризик для пацієнтів і медичного персоналу.
Цікаві факти
Марія Кюрі, на честь якої обрано дату святкування, була першою жінкою, що отримала Нобелівську премію, а також першою людиною, яка отримала її двічі. Її дослідження радіоактивності стали основою для сучасної медичної фізики.
Щорічно завдяки роботі медичних фізиків мільйони пацієнтів проходять променеву терапію, яка дозволяє ефективно боротися з онкологічними захворюваннями.
Медична фізика — одна з небагатьох галузей, де питання безпеки настільки ретельно регулюється. Це пов’язано з використанням радіоактивних матеріалів та радіаційного обладнання, які потребують точності й обережності.
Завдяки розвитку медичної фізики, з’являються нові методи, такі як протонна терапія, яка дозволяє ще більш точно впливати на пухлини, зменшуючи побічні ефекти.
Під час пандемії COVID-19 медичні фізики були залучені до розробки методів дезінфекції та забезпечення безпеки в медичних закладах, а також до налаштування апаратів, що допомагали діагностувати ускладнення від вірусу.
Історичні події в цей день
1788 — українські козаки під командуванням Антона Головатого здійснили значущий військовий подвиг, завоювавши турецьку фортецю Очаків. Це була одна з ключових битв, яка вплинула на подальший перебіг війни між Російською імперією та Османською імперією, підтвердивши бойову міць козаків.
1917 — відбувся Жовтневий переворот, який мав величезний вплив на історію та політичний ландшафт Російської імперії, зокрема України. Ця подія стала передвісником нової епохи, розпочавши етап боротьби між різними політичними групами, зокрема, більшовиками, які прагнули затвердити свою владу.
1918 — початок третього наступу більшовицьких військ на Україну з метою встановлення контролю. Це був складний період в історії країни, коли більшовики намагалися поширити свій вплив, незважаючи на опір українського населення, що боролося за незалежність.
1928 — офіційне відкриття в Харкові будівлі Держпрому, одного з перших хмарочосів України, висотою 63 метри. Держпром символізував швидкий розвиток промисловості, науковий прогрес та архітектурний модернізм. Ця будівля досі є однією з візитівок Харкова.
1938 — в Парижі, у німецькому посольстві, німецький дипломат Ернст фон Рат був застрелений польським євреєм Гершелем Грінцпаном. Цей акт став відповіддю на переслідування єврейської громади, зокрема його сім’ї, що перебувала в таборі для єврейських біженців. Це вбивство стало приводом для трагічної “Кришталевої ночі” в Німеччині.
1940 — в Канаді засновано Комітет Українців Канади (КУК), організацію, яка об’єднала українців у Канаді, сприяючи захисту їхніх прав та розвитку національної культури. КУК відіграв важливу роль у збереженні української ідентичності в діаспорі.
1943 — війська 1-го Українського фронту здобули контроль над містом Фастів, яке нині є містом обласного значення в Київській області України. Це було важливою перемогою у боротьбі за визволення України від німецької окупації під час Другої світової війни.
1967 — Генеральна Асамблея ООН ухвалила Декларацію про ліквідацію дискримінації жінок, яка стала важливим кроком у боротьбі за гендерну рівність. Документ закликав держави-члени усунути дискримінацію жінок у всіх аспектах життя, що поклало початок глобальному руху за права жінок.
2000 — Джордж Буш-молодший став президентом США, вигравши вибори, що були одними з найбільш суперечливих і напружених в історії країни. Його президентство охопило період важливих світових подій, включаючи теракти 11 вересня 2001 року та військові операції в Афганістані та Іраку.
2017 — у південній Англії, в графстві Дорсет, були знайдені фрагменти крихітних викопних ссавців, схожих на землерийок. Науковці припускають, що ці істоти жили понад 145 мільйонів років тому, що робить їх найдавнішими відомими ссавцями, знайденими на сьогодні. Ці знахідки допомагають зрозуміти еволюцію ранніх ссавців та їх адаптацію до різних середовищ.
Затвердження III Універсалу
7 листопада 1917 року Українська Центральна Рада затвердила III Універсал, яким проголосила створення Української Народної Республіки (УНР) у складі федерації вільних народів. Формально, при цьому, Рада не розривала федеральних зв’язків із Росією, однак задекларувала демократичні принципи: свободу слова, преси, віросповідання, зборів, союзів, страйків, недоторканність особи та житла.
У III Універсалі були прийняті важливі рішення, серед яких:
- Національна автономія для меншин. Це положення стало основою політики рівності для різних етнічних груп, що проживали на території УНР. Такий підхід забезпечував право меншин на культурний розвиток, національні традиції та визнання їхніх інтересів у суспільстві.
- Скасування права приватної власності на землю. Згідно з Універсалом, земля визнавалася власністю всього народу без права викупу. Це був сміливий крок, який мав соціальне спрямування – надати всім селянам рівні права на землю, незалежно від їхніх статків.
- Скасування смертної кари. Українська Центральна Рада скасувала смертну кару, що було важливим актом гуманізму, який підтримував загальні демократичні принципи.
- Встановлення 8-годинного робочого дня: Це рішення було однією з вимог робітників, яке забезпечувало соціальні гарантії та поліпшення умов праці.
- Оголошення реформи місцевого самоврядування. Універсал передбачав реформу місцевої влади, яка дозволяла громадянам впливати на політичне та соціальне життя свого регіону.
Влада Центральної Ради поширювалася на 9 губерній: Київську, Подільську, Волинську, Чернігівську, Полтавську, Харківську, Катеринославську, Херсонську та Таврійську (північні повіти, без Криму).
Цікаво, що націоналізація землі без права викупу та автономія меншин залишалися ключовими положеннями, які фіксували демократичні принципи Української Народної Республіки і були незмінними у всіх подальших універсалах. Ці пункти відображали прагнення до соціальної рівності та забезпечення прав усіх громадян, незалежно від їхнього походження чи майнового стану, що закладало основи для майбутньої української державності.
Трагедія теплохода “Вірменія”
7 листопада 1941 року, неподалік Ялти, відбулася одна з найтрагічніших подій у роки Другої світової війни. У результаті атаки німецької авіації затонув теплохід “Вірменія”. Кількість жертв, за різними оцінками, становить від 4500 до 10 000 осіб, що робить цей випадок найбільшою за числом загиблих морською катастрофою на Чорному морі.
На початку війни “Вірменію” переобладнали в санітарно-транспортне судно: корпус було пофарбовано в білий колір, на бортах – червоні хрести, а над судном майорів прапор міжнародного Червоного Хреста, що мало захистити його від атак. Але через численні напади на санітарні судна, командування ухвалило рішення встановити на “Вірменії” чотири 45-мм гармати, щоб забезпечити бодай мінімальний захист. Це, на жаль, зробило “Вірменію” воєнною ціллю, і в очах німецької авіації вона втратила статус захищеного судна.
Уранці 7 листопада “Вірменія” вирушила з Ялти, перевозячи поранених, медичний персонал, біженців – усіх, кого вдалося помістити. Кількість пасажирів значно перевищувала норму: на борту перебували лікарі, сестри милосердя, тяжко поранені, а також цивільні, які прагнули втекти від війни.
О 11:25 судно було атаковане німецьким торпедоносцем “Хейнкель He-111″”. Одна з торпед потрапила в “Вірменію”, і корабель пішов на дно всього за 4 хвилини, залишивши мало шансів на порятунок. Уціліти вдалося лише восьми людям, яких підібрав катер, що супроводжував теплоход.
До трагічної загибелі “Вірменія” здійснила 15 небезпечних рейсів, було перевезено близько 16 тисяч людей з Одеси, рятуючи їх від неминучої смерті. Капітан і команда судна, всупереч нормам, намагалися розмістити якнайбільше пасажирів, навіть у своїх каютах, розуміючи, наскільки важливо врятувати людей.
“Вірменія” стала своєрідною братською могилою, однією з наймасштабніших морських трагедій часів війни. Спроби знайти залишки судна тривали й у наш час. Американські спеціалісти брали участь у пошуках, і, хоча деякі джерела стверджують, що місце катастрофи було знайдено, точне підтвердження залишків “Вірменії” досі викликає сумніви. Ця трагічна подія стала символом героїзму та жертви тих, хто намагався врятувати людські життя, навіть у найбільш небезпечних умовах.
Кінець епохи міліції в Україні
7 листопада 2015 року стало символічною датою в новітній історії України: цього дня офіційно припинила своє існування міліція. Закінчилась ціла епоха – з усіма її неоднозначними моментами, звичками, недоліками, а також спробами реформування, що так і не дали результату.
Відмова від міліції була значним кроком на шляху реформ: застаріла радянська система правоохоронних органів поступилася місцем новоствореній Національній поліції. Реформа, ініційована після Революції Гідності, мала на меті змінити не тільки форму, але й зміст – повернути довіру громадян, підвищити рівень захисту прав людини, і, найголовніше, запровадити нові стандарти роботи.
Перш за все, це було питання символізму. Сам термін “міліція” асоціювався з радянським минулим, де міліціонер більше виконував накази, ніж дбав про права громадян. Поліція ж, як назва, є поширеною в країнах Європи, і передбачає служіння суспільству. Це слово, зрештою, підкреслює новий підхід: поліція має бути сучасною, відкритою, професійною.
Що змінилося
Підбір кадрів. Було запроваджено нові підходи до набору – відомі своїм резонансом відкриті конкурси, які дозволили на службу потрапити новим, не пов’язаним з попередньою системою, людям.
Форма і зовнішній вигляд. Поліцейські одягли нову, сучасну форму, яка більше нагадувала стандарти європейських країн.
Акцент на службі громадянам. Якщо міліція була частіше сприймалася як каральний орган, то поліція з перших днів намагалася змінити підхід, спрямований на захист, допомогу та реагування на потреби населення.
Міліція, з усіма її специфічними рисами, залишилася в минулому. А Україні залишилося рухатись вперед, щоб поліція стала справжнім інструментом захисту правопорядку, безпеки та, найголовніше, довіри українців. Чи відбулося це? Зараз суспільство дає свою оцінку.
