Протягом кількох місяців тисячі північнокорейських солдатів ведуть бої в окопах, ухиляються від обстрілів артилерії та воюють пліч-о-пліч із російськими військовими, намагаючись витіснити українські сили з російської території. Завдяки звіту The New York Times учора стало відомо, що війська Північної Кореї більше не спостерігаються на території Курщини. Їх немає там уже протягом двох тижнів.
Із посиланням на українських високопосадовців Radio Free Europe/Radio Liberty повідомило, що виведення північнокорейських військ з Курської області завдало удару по розрахунках російського командування, не кажучи вже про те, що цим була повністю знівельована ідея використання військової сили союзників для вирішальної протидії збройним силам України.
Підроблені документи і клятви смерті
Як відомо, у жовтні 2024 року Північна Корея направила близько 12 тисяч військовослужбовців до Росії для підтримки російських сил у війні проти України. Ці підрозділи були розгорнуті в Курській області, де брали участь у бойових діях проти українських військ. Спочатку північнокорейські солдати виконували допоміжні завдання, такі як риття окопів та логістична підтримка. Північнокорейцям, яких російські військові намагалися інтегрувати у свої підрозділи, надавалися фальшиві російські прізвища, щоб приховати їхню справжню національність. Це робилося, щоб збільшити чисельність військ, особливо в умовах браку ресурсів для боротьби на передовій. Присутність північнокорейців дозволяла Росії маскувати їхню участь і уникати міжнародного осуду за залучення іноземних сил до війни.
Після залучення до безпосередніх бойових дій північнокорейці зазнали значних втрат. За даними українських офіційних осіб, майже половина з них була поранена або загинула.
Через ці втрати північнокорейські війська були відведені з лінії фронту в Курській області. Українські військові не спостерігали їхньої активності на передовій протягом останніх двох тижнів. За словами представника української розвідки, відведення відбулося через значні втрати, але очікується, що після перегрупування та можливого додаткового навчання вони можуть повернутися на фронт. Під час бойових дій північнокорейські підрозділи використовували тактику масованих піхотних атак без належної підтримки бронетехніки та артилерії, що призводило до великих втрат. Українські військові відзначали їхню витривалість та готовність наступати за будь-яких обставин, навіть зазнаючи значних втрат.
Крім того, через мовний бар’єр виникали проблеми з координацією між північнокорейськими та російськими підрозділами. Відомо про випадки “дружнього вогню”, коли північнокорейські солдати помилково відкривали вогонь по російських військових, що призводило до додаткових втрат.
Наразі ситуація залишається динамічною, і подальше розгортання північнокорейських військ у конфлікті залежатиме від їхньої здатності адаптуватися до умов сучасної війни та ефективності взаємодії з російськими силами.
Тактика, що шокує жорстокістю
Північнокорейські військові застосовують смертоносні й майже самогубні методи ведення бою, які часто межують з фанатизмом. Західні розвідувальні агентства повідомляють, що багато солдатів перед боєм пишуть “клятви вірності” лідеру КНДР Кім Чен Ину, де присягають йому в беззастережній відданості та готовності загинути заради його режиму.
Щоб уникнути полону, поранені солдати підривають гранати під власним підборіддям, не залишаючи можливості для захоплення ворожими силами. Така практика свідчить про глибоку ідеологічну обробку та страх перед тим, що потрапляння в полон може бути розцінене як зрада батьківщині.
Ще однією жахливою тактикою є використання поранених або слабших товаришів як живої приманки. Відомо, що північнокорейські військові спеціально залишають своїх побратимів у відкритій місцевості, змушуючи українські сили застосовувати дрони для атак. Це дозволяє визначити місця запуску безпілотників та відкривати вогонь у відповідь.
Крім того, є численні свідчення того, що деякі північнокорейські військові перед атаками знімають із себе бронежилети та каски, щоби швидше рухатися й збільшити свою мобільність під час штурмів. Це свідчить про те, що їхня тактика базується на масованих атаках, де виживання окремого солдата не має значення.
Мотивація та роль у війні
Аналітики вважають, що участь Північної Кореї у війні є частиною більш широкої угоди між Пхеньяном і Москвою, в якій Кремль отримує бойову силу та військову техніку в обмін на поставки продовольства, пального та технологій.
Залучення північнокорейських військ на стороні Росії може бути ознакою критичного браку живої сили у російській армії. Проте використання таких екстремальних тактик також свідчить про низький рівень підготовки та оснащення цих військ, що призводить до значних втрат.
У той час як українські сили застосовують сучасні технології, розвідку та розумні маневри, Північна Корея сповідує тактику “живої хвилі”, коли головним ресурсом є масова чисельність, а не ефективність дій. Такий підхід виявився неефективним у сучасній війні, що й підтверджують їхні високі втрати.
Варто зазначити, що участь північнокорейських військ у конфлікті на боці Росії викликає занепокоєння міжнародної спільноти. Залучення іноземних військових підрозділів до війни в Україні може призвести до подальшої ескалації та ускладнення дипломатичних зусиль щодо її врегулювання.
Отже, військове залучення Північної Кореї у війну Росії проти України виявилося черговим прорахунком Кремля. Попри фанатичну відданість та жорстокі тактики, північнокорейські війська зазнали катастрофічних втрат і зрештою були виведені з лінії фронту. Це не лише зірвало розрахунки російського командування, але й довело неефективність стратегії “живої хвилі”, яку Пхеньян намагався впровадити на полі бою.
Використання північнокорейців як гарматного м’яса свідчить про нестачу живої сили у російській армії. Масове відправлення іноземних солдатів на передову замість власних військ підкреслює кризу мобілізації та небажання Кремля брати на себе відповідальність за нові втрати.
Водночас ця ситуація матиме наслідки не лише для України та Росії, а й для глобальної безпеки. Північна Корея, отримавши бойовий досвід, може використати його у майбутніх конфліктах, що викликає занепокоєння у її сусідів. Крім того, відкрите залучення КНДР у війну створює нові виклики для міжнародної дипломатії та санкційної політики.
