16 травня відзначаються Міжнародний день мирного співіснування, Міжнародний день світла та Всесвітній день видів, що перебувають під загрозою зникнення. Цей день, насичений подіями, який вплинули на хід історії, мистецтва, політики й культури. У різні роки ця дата ставала свідком як героїчних зрушень, так і доленосних особистих рішень, перемог і потрясінь.
Міжнародний день мирного співіснування
Це молоде, але надзвичайно актуальне для людства свято. Воно покликане нагадати про важливість толерантності, поваги, взаєморозуміння між людьми різних культур, національностей, віросповідань та переконань. Особливої ваги це свято набуло в умовах глибокої глобальної турбулентності, нових воєн і сплеску ксенофобії.
Міжнародний день мирного співіснування був офіційно запроваджений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 8 грудня 2017 року. Цей день став логічним продовженням політики Організації Об’єднаних Націй щодо утвердження миру, профілактики конфліктів і підтримки діалогу між цивілізаціями. У тексті резолюції наголошується, що «мирне співіснування» не є лише відсутністю збройних конфліктів – це активний процес визнання і прийняття іншості, побудови мостів між спільнотами й розвиток культури миру.
Запровадження цього дня стало відповіддю на виклики, які постали перед людством у XXI столітті: масову міграцію, релігійний екстремізм, етнічні конфлікти, соціальну поляризацію та поширення мови ворожнечі. Генеральна Асамблея закликала держави, міжнародні організації, громадянське суспільство, ЗМІ та кожну людину до дій, спрямованих на зміцнення мирного співжиття в усьому світі.
Для України під час війни тема мирного співіснування має особливу вагу. Вона включає не лише ідею справедливого миру, заснованого на міжнародному праві, але й завдання внутрішнього згуртування, подолання наслідків війни, інтеграції переселенців, збереження єдності в багатоманітті регіонів, мов і культур.
У глобальному контексті Міжнародний день мирного співіснування – це нагадування про цінність культурного діалогу, потребу у визнанні прав меншин, подолання дискримінації та заснування суспільств, де кожен може жити вільно, не побоюючись насилля, цькування чи ізоляції.
Цікаві факти
Ідея мирного співіснування як політичної доктрини виникла ще у ХХ столітті, особливо в контексті холодної війни, коли великі держави прагнули зберігати мир попри ідеологічні відмінності. Проте сьогодні цей термін набув нового сенсу – як основа мирного багатокультурного співжиття у повсякденному житті.
Цей день часто відзначається через мистецькі заходи, шкільні ініціативи, форуми міжрелігійного діалогу, марафони солідарності та акції на підтримку жертв дискримінації. Багато міст у Європі проводять у цей день марші проти расизму та ксенофобії.
У 2023 році в рамках Міжнародного дня мирного співіснування в Парижі пройшов спеціальний круглий стіл ЮНЕСКО, присвячений ролі освіти у формуванні культури миру. Учасники наголосили, що «мирне співіснування потрібно починати не з політиків, а з підручників і дитячих ігор».
У деяких країнах цей день інтегровано до національних стратегій міжетнічної злагоди: наприклад, у Казахстані в травні проводяться дні єдності народів, а в Канаді діють щорічні проєкти з міжкультурного обміну, що фокусуються на темі толерантності.
Міжнародний день світла
Цей день є даниною науці, технологіям і тому незримому ресурсу, який визначає якість нашого життя — світлу. Його ініціювала Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО), офіційно затвердивши 14 листопада 2017 року.
Дату святкування обрали не випадково. Саме 16 травня 1960 року американський фізик Теодор Майман у лабораторії компанії Hughes Research створив перший в історії працюючий лазер на рубіновому кристалі. Це стало проривом у фізиці, що заклало основу для нової епохи — епохи фотоніки, оптичних технологій та високоточного контролю енергії світла. Відтоді лазери стали серцем телекомунікацій, медицини, промисловості, військових систем, зчитування штрихкодів, 3D-сканерів, навігації тощо.
Світло — це не лише фізичне явище, але й метафора знання, відкриттів, прогресу. ЮНЕСКО створила це свято як спадкоємця Міжнародного року світла 2015, щоб щороку нагадувати людству про роль світлових технологій у сталому розвитку, охороні здоров’я, енергетиці, комунікації, освіті й культурі. Організація підкреслює, що саме доступ до світла — у прямому й переносному сенсі — є умовою розвитку, рівності та інновацій.
У резолюції ЮНЕСКО особливо наголошується на важливості розширення доступу до енергозабезпечення та освітлення в регіонах, де досі мільйони людей не мають електрики. Водночас ідеться й про світло як технологію майбутнього: від оптичного інтернету до квантової криптографії.
Цікаві факти
Теодор Майман створив перший лазер у травні 1960 року, використавши рубіновий стрижень і фотовспалах — його пристрій випромінював червоне монохроматичне світло з високою концентрацією енергії.
Лазер — це абревіатура від Light Amplification by Stimulated Emission of Radiation (посилення світла за рахунок вимушеного випромінювання). Його принцип ще в 1917 році передбачив Альберт Ейнштейн.
У 2014 році Нобелівську премію з фізики здобули Ісаму Акасакі, Хіросі Амано та Сюдзі Накамура за створення синього світлодіода — технології, яка зробила революцію в енергозбереженні.
Сьогодні лазерні технології застосовуються не лише у промисловості чи медицині, а й в археології, захисті культурної спадщини, космічних дослідженнях та мистецтві.
Всесвітній день зникаючих видів
Це важлива подія в екологічному календарі, яка змушує замислитися над ціною прогресу, відповідальністю людини перед планетою і майбутнім живої природи. Це не просто символічна дата, а заклик до дій, спрямованих на збереження біорізноманіття, від якого напряму залежить стійкість екосистем і саме виживання людства.
Метою цього дня є привернення уваги до критичного стану дикої природи, висвітлити причини зникнення тварин і рослин та актуалізувати питання збереження рідкісних і вимираючих видів.
Сьогодні понад 44 тисячі видів у світі класифікуються Міжнародним союзом охорони природи (IUCN) як такі, що перебувають під загрозою зникнення. Це означає, що майже чверть усього вивченого біорізноманіття планети може зникнути в найближчі десятиліття, якщо не буде вжито ефективних заходів.
Найбільш згубним чинником є діяльність людини: вирубування лісів, розорювання природних територій, зміна клімату, забруднення океанів, браконьєрство, незаконна торгівля дикими тваринами, інвазивні види, які витісняють місцеву фауну. За останні сто років темпи зникнення видів зросли в 1000 разів порівняно з природним фоном.
Для України тема зникнення видів також є надзвичайно актуальною. Згідно з останнім виданням Червоної книги України, занесено понад 1600 видів, серед яких — беркут, тюлень-монах, лісовий кіт, сайгак, пелікан кучерявий, журавель сірий, а також десятки ендемічних рослин Карпат і Криму. Повномасштабна війна посилила тиск на природні екосистеми: через бойові дії гинуть птахи, руйнуються ліси, міліють річки, заміновані території стали пасткою для диких тварин.
Екологи попереджають, що через війну Україна може втратити окремі локальні популяції червонокнижних видів, які не зможуть відновитися природним шляхом без масштабної роботи з реабілітації середовища.
Цікаві факти
Щороку 17 видів у середньому повністю зникають з Землі — це приблизно один вид кожні три тижні.
Символом вимирання видів став дронт (додо) — великий нелетючий птах, який зник у XVII столітті лише за кілька десятиліть після відкриття острова Маврикій європейцями.
Один з найбільш зворушливих випадків стався у 2018 році, коли помер Судан, останній самець північного білого носорога. Зараз на планеті залишилися тільки дві самки, і відродження виду можливе лише шляхом складного штучного запліднення.
Вчені вважають, що Земля вступила в шосте масове вимирання, подібне до того, що знищило динозаврів 65 мільйонів років тому, але цього разу його причина — не метеорит, а діяльність Homo sapiens.
Деякі зниклі види вдалося «повернути» завдяки зусиллям науковців. Наприклад, чорного тхора (black-footed ferret) у США успішно розмножують у неволі, а арабський орикс зник у природі, але був повністю відновлений і повернений у дику природу.
У 2024 році Всесвітній фонд природи (WWF) оголосив «тваринами року» гіпопотамів, популяція яких зменшилася на 30% за останні два десятиліття через полювання за м’ясом та зубами.
У 2025 році основна увага Всесвітнього дня зникаючих видів сфокусована на прісноводних рибах — згідно з дослідженнями, близько третини видів прісноводних риб у світі перебувають під загрозою зникнення через будівництво гребель, забруднення річок і зміни клімату.
Історичні події в цей день
1648 рік – біля Жовтих Вод українське козацьке військо під проводом Богдана Хмельницького здобуло важливу перемогу над армією Речі Посполитої, очолюваною Стефаном Потоцьким. Це була одна з перших і найяскравіших битв початку національно-визвольної війни, що поклала початок масштабному збройному протистоянню за права й волю українського народу.
1836 рік – американський письменник, майстер готичного стилю й психологічної драми Едгар Аллан По одружується зі своєю 13-річною двоюрідною сестрою Вірджинією Клем. Цей шлюб, попри значну різницю у віці, був глибоко емоційним і справив вплив на творчість По, зокрема на його вірші, сповнені меланхолії, відчаю та втрати.
1920 рік – через майже п’ять століть після страти, Жанну д’Арк канонізує римська католицька церква. Французька національна героїня, яка в XV столітті очолила опір проти англійської окупації, була спалена як єретичка, але згодом реабілітована і визнана святою. Цей акт став історичним виправленням і визнанням її ролі в національній пам’яті Франції.
1929 рік – у Голлівуді проходить перша церемонія вручення премії «Оскар». У готелі «Рузвельт» на заході, що тривав усього 15 хвилин, відзначили найкращі фільми 1927–1928 років. Відтоді ця нагорода перетворилася на головну міжнародну відзнаку в кіноіндустрії, яка стала не лише символом успіху, а й дзеркалом соціальних, культурних і політичних тенденцій.
1954 рік – починається Кенгірське повстання — масовий виступ в’язнів у таборі ГУЛАГу в Казахстані. Ув’язнені, серед яких було багато українців, збудували всередині зони самоврядну спільноту з українською символікою, хоругвами, навіть церквою. Повстання було жорстоко придушене радянськими військами, з використанням танків. Ця подія залишилася однією з найбільших і найгероїчніших спроб спротиву системі ГУЛАГу.
1966 рік – Китай офіційно проголошує початок так званої «культурної революції». Кампанія, ініційована Мао Цзедуном, мала на меті очищення ідеології, однак на практиці обернулася масовими переслідуваннями інтелігенції, руйнуванням культурної спадщини й глибокою травмою для китайського суспільства.
1975 рік – японська альпіністка Табеї Дзюнко вперше в історії серед жінок піднімається на найвищу вершину світу — Еверест. Її сходження стало не лише спортивним досягненням, а й символом жіночої сили, витривалості та рішучості у сфері, яка тривалий час вважалася «чоловічою».
2004 рік – на сцені в Стамбулі Україна здобуває першу в історії перемогу на пісенному конкурсі «Євробачення». Руслана Лижичко з піснею «Wild Dances» підкорює Європу, набираючи 280 балів за результатами телеглядацького голосування з 36 країн. Це стало не лише культурною перемогою, а й потужним міжнародним іміджевим проривом України.
2008 рік – Україна офіційно стає 152-м членом Світової організації торгівлі (СОТ). Після багаторічних переговорів наша держава отримує повноправний доступ до глобальної системи торгівлі, зобов’язуючись дотримуватись міжнародних економічних норм. Це стало важливим кроком у напрямку інтеграції до світового ринку та наближення до європейських стандартів.
