18 грудня в Україні відзначається День військової контррозвідки СБУ, в світі – Міжнародний день мігранта та Міжнародний день арабської мови.
День військової контррозвідки Служби безпеки України
День військової контррозвідки Служби безпеки України (СБУ) є святом, покликаним вшанувати роботу людей, які щодня стоять на варті національної безпеки, забезпечуючи захист Збройних сил України та всієї держави від внутрішніх і зовнішніх загроз. Цей день також є нагодою вшанувати пам’ять тих, хто віддав своє життя в боротьбі за незалежність та безпеку України.
Цей день нагадує суспільству про те, що безпека держави залежить не лише від потужності її армії, але й від ретельно продуманої роботи спецслужб. Сьогодні військова контррозвідка СБУ — це один із ключових елементів національної оборони, який продовжує розвиватися та вдосконалювати свої методи, часто у співпраці з міжнародними партнерами. День військової контррозвідки СБУ є святом справжніх професіоналів, які, залишаючись у тіні, стоять на першій лінії боротьби за суверенітет України.
Історія цього дня пов’язана з утворенням окремого підрозділу у складі СБУ, відповідального за військову контррозвідку. З моменту здобуття незалежності України, перед спецслужбами постали численні виклики, пов’язані з новими геополітичними реаліями, зокрема захистом від шпигунської діяльності, саботажу, тероризму та інших загроз. Військова контррозвідка стала важливим елементом системи безпеки, спрямованої на зміцнення обороноздатності держави.
Основними завданнями військових контррозвідників є виявлення та нейтралізація діяльності іноземних спецслужб, попередження витоку секретної інформації, захист стратегічних об’єктів та військових операцій. Їхня діяльність є непомітною для більшості громадян, але надзвичайно важливою для національної безпеки. Завдяки їхній професійній роботі було викрито численні шпигунські мережі та попереджено десятки терактів, що могли мати катастрофічні наслідки для країни.
Цікаві факти
Співробітники цього підрозділу беруть активну участь у спільних операціях з міжнародними партнерами, що допомагає Україні адаптувати найкращі практики та посилювати свій захист.
Військові контррозвідники відіграли ключову роль у запобіганні десяткам терористичних актів та знищенні шпигунських мереж на території України.
Українська військова контррозвідка здобула репутацію одного з найефективніших підрозділів, завдяки чому отримує підтримку від провідних держав світу.
Міжнародний день мігранта
Цей день був запроваджений Генеральною Асамблеєю ООН у 2000 році. Він має на меті привернути увагу до проблем і викликів, з якими стикаються мігранти та біженці по всьому світу. Мігранти, які часто залишають свої домівки через економічні, соціальні, політичні чи екологічні причини, потребують захисту, підтримки та розуміння. Цей день покликаний нагадати про важливість прав людини для кожного, незалежно від національності чи місця перебування. ООН закликає уряди, громадські організації та громадян світу працювати разом над забезпеченням гідного ставлення до мігрантів, доступу до освіти, охорони здоров’я, робочих місць та інших базових прав.
У сучасному світі міграція стала невід’ємною частиною глобалізації. Люди шукають нові можливості, безпеку або краще майбутнє для своїх дітей, перетинаючи кордони та адаптуючись до нових умов життя. У цей день організації та уряди проводять заходи, спрямовані на обговорення способів покращення умов для мігрантів та вирішення міграційних проблем.
Цікаві факти
За даними ООН, у світі налічується понад 281 мільйон міжнародних мігрантів, що становить приблизно 3,6% від загального населення планети.
За даними ООН, у 2024 році тимчасовий захист у європейських країнах мали понад 6 млн українців. Ще майже 600 тисяч українців отримали захист поза Європою.
Кожен восьмий мігрант у світі — це дитина. Забезпечення їхнього права на освіту є ключовим викликом для міжнародної спільноти.
У періоди глобальних потрясінь, як-от пандемія COVID-19, мігранти часто опиняються у вразливішому становищі через обмежений доступ до медичних послуг і соціальної підтримки.
Зміни клімату стають новим фактором, який змушує мільйони людей залишати свої домівки. Очікується, що ця тенденція зростатиме в найближчі десятиліття.
Міжнародний день арабської мови
Міжнародний день арабської мови є святом однієї з найбільш впливових і поширених мов у світі. Це свято було встановлено Організацією Об’єднаних Націй у 2010 році для визнання ролі арабської мови в збереженні і розвитку людської культури та цивілізації.
Арабська мова — це не лише засіб спілкування для понад 400 мільйонів людей, а й ключ до багатої культурної, наукової та історичної спадщини. Вона є офіційною мовою в 25 країнах світу, а також однією з шести офіційних мов ООН. 18 грудня було обрано для святкування цього дня, оскільки саме цього дня у 1973 році арабську мову було визнано офіційною мовою ООН.
Арабська мова вплинула на розвиток багатьох інших мов, зокрема європейських, через наукові й культурні досягнення середньовічного арабського світу. У період Золотого віку ісламу (VIII–XIII століття) арабська була мовою науки, філософії та медицини. Її вплив можна побачити в багатьох запозиченнях у сферах математики, астрономії, хімії та літератури. Сьогодні арабська залишається важливим елементом міжкультурного діалогу, об’єднуючи мільйони людей у їхньому прагненні зберегти свою спадщину та ідентичність.
Цікаві факти
Арабська мова має більш ніж півторатисячолітню історію, а її класичний варіант залишається майже незмінним від часів раннього ісламу.
Арабська мова використовує абджад — писемність, де основний акцент зроблено на приголосних. Вона містить 28 літер і пишеться справа наліво.
Багато слів, таких як “алгебра”, “алгоритм”, “кава” (від арабського “qahwa”), прийшли в європейські мови через арабську.
Арабська має численні діалекти, які іноді настільки відрізняються, що можуть бути взаємно незрозумілими. Водночас класична арабська, або фусха, об’єднує всі арабські країни.
Арабська є мовою священної книги ісламу, що надає їй особливого значення для понад мільярда мусульман у всьому світі.
У мистецтві арабська мова відіграє важливу роль, особливо через каліграфію, яка є важливим елементом ісламської культури.
Історичні події в цей день
1104 – Никифор I був призначений керувати Київською Митрополією, що стало важливою подією в релігійному житті Київської Русі.
1865 – після ратифікації трьома чвертями штатів США, 13-ту поправку до Конституції про заборону рабства офіційно включили до основного закону країни. Це стало ключовим етапом у боротьбі за права людини в Сполучених Штатах.
1890 – у Лондоні відкрили першу у світі підземну електрифіковану залізницю (метрополітен). До цього метро працювало за допомогою паротягів.
1917 – Раднарком РРФСР видав декрет про визнання незалежності Фінляндії. Це стало важливим кроком для становлення Фінляндії як суверенної держави.
1917 – у Києві відкрито Українську державну академію мистецтв. Її першим ректором став відомий графік Георгій Нарбут. Академія стала важливим осередком української культури й мистецтва.
1920 – Раднарком УРСР ухвалив постанову “Про облік музичних інструментів”. Цей нормативний акт використовували для переслідування кобзарів, що згодом мало трагічні наслідки для традиційного українського мистецтва.
1940 – у Третьому Рейху затвердили директиву № 21, відому як “план Барбаросса” – план нападу Німеччини на СРСР, який визначив хід Другої світової війни.
1941 – американський Конгрес запровадив цензурування всієї інформації, що входила чи виходила за межі країни. За виконання рішення відповідало агентство Associated Press під керівництвом Байрона Прайса.
1958 – США провели перший в історії сеанс передачі голосу через супутник, що стало важливим кроком у розвитку космічних технологій і телекомунікацій.
1972 – Президент США Річард Ніксон віддав наказ про бомбардування Північного В’єтнаму, розпочавши 11-денну операцію під час В’єтнамської війни.
1991 – Вірменія офіційно визнала незалежність України, що стало важливим етапом міжнародного визнання молодої держави.
1998 – у США вперше за 130 років Палата представників Конгресу почала слухання щодо імпічменту Президента Білла Клінтона через звинувачення у брехні під присягою про стосунки з Монікою Левінскі.
2007 – Юлія Тимошенко вдруге стала Прем’єр-міністром України. На пленарному засіданні Верховної Ради її підтримали 226 народних депутатів.
2008 – спекуляції на валютному ринку України досягли піку. Курс гривні в обмінниках впав до позначки 9,50–10,20 за долар.
Прийняття Тринадцятої поправки до Конституції США
18 грудня 1865 року став переломним днем в історії Сполучених Штатів Америки. Цього дня Конгрес офіційно ухвалив Тринадцяту поправку до Конституції США, яка заборонила рабство на всій території країни. Це рішення стало фінальним акордом у багаторічній боротьбі за свободу та рівність, яка досягла кульмінації під час Громадянської війни між Північчю та Півднем.
Конфлікт між індустріально розвиненою Північчю та аграрним, патріархальним Півднем назрівав протягом десятиліть. Головним яблуком розбрату було питання рабства, яке на Півдні було основою економіки та політичної влади місцевих плантаторів-рабовласників. На Півночі ж ідеї скасування рабства ставали дедалі популярнішими.
У 1860 році Президентом США обрали Авраама Лінкольна, лідера Республіканської партії, яка виступала проти рабства. Це викликало обурення на Півдні, і вже наприкінці року Південна Кароліна першою оголосила про вихід зі складу США. Її приклад наслідували ще десять штатів, які утворили Конфедерацію. Президент Конфедерації Джефферсон Девіс заявив, що рабовласництво на Півдні залишатиметься вічно. Федеральний уряд на чолі з Лінкольном оголосив дії Півдня незаконними та вирішив відновити єдність країни силою. Так у 1861 році почалася Громадянська війна.
Під час війни, у червні 1862 року, Конгрес США ухвалив закон, який скасував рабство у федеральних територіях. У січні 1863 року Авраам Лінкольн підписав Декларацію про звільнення рабів, що проголосила метою війни остаточне скасування рабства.
У лютому 1865 року президент Лінкольн запропонував внести до Конституції Тринадцяту поправку, яка забороняла рабство на законодавчому рівні. Поправка проголошувала:
“Ні в Сполучених Штатах, ні в будь-якому іншому місці, що підпадає під їхню владу, не повинно існувати ані рабства, ані підневільної праці, окрім випадків покарання за злочин”.
Громадянська війна завершилася у травні 1865 року, коли війська Півночі остаточно розгромили Конфедерацію та заарештували її лідерів. Однак Аврааму Лінкольну не судилося побачити повного впровадження Тринадцятої поправки: 14 квітня 1865 року його смертельно поранили у театрі Форда у Вашингтоні. Замах здійснив актор Джон Вілкс Бут, і мотиви цього злочину залишаються загадкою американської історії.
Попри трагічну загибель Лінкольна, боротьба за свободу увінчалася успіхом: 18 грудня 1865 року Тринадцяту поправку офіційно проголосили частиною Конституції США. Рабство було скасоване, і це стало однією з найбільших перемог у боротьбі за права людини. Ця подія не лише змінила історію Америки, а й стала символом того, як наполегливість і принциповість можуть подолати найглибші суперечності.
Націоналізація ПАТ “Приватбанк”
18 грудня 2016 року “ПриватБанк” став на 100% державним, що стало однією з найбільших банківських реформ в історії країни.
За оцінками експертів, держава витратила на порятунок цього приватного банку близько 198 мільярдів гривень. Іншими словами, кожен із 40 мільйонів українців “заплатив” зі свого кишені за націоналізацію “ПриватБанку”. У ніч перед націоналізацією, за словами колишньої очільниці НБУ Валерії Гонтаревої, колишні власники банку вивели ще 16 мільярдів гривень, що лише посилило фінансові втрати.
У серпні 2021 року Кабінет Міністрів України затвердив оновлену стратегію розвитку державного “ПриватБанку” до 2024 року. У документі розглядаються три можливі варіанти приватизації банку, що може змінити його статус у майбутньому.
Наразі вважається, що колишні власники банку все ще заборгували установі (а отже, й державі) близько 240 мільярдів гривень. Незалежні аудитори підтвердили борг у розмірі 212 мільярдів гривень разом із відсотками. Ці суми залишаються одним із ключових питань у справах, пов’язаних із націоналізацією банку.
