20 лютого відзначаються День початку російської агресії проти України, День Героїв Небесної Сотні, Всесвітній день соціальної справедливості та День соціальної справедливості в Україні. Цей день у різні століття позначився важливими рішеннями, відкриттями та драматичними подіями, які впливали на політику, культуру і міжнародні відносини.
День початку російської агресії проти України
20 лютого в Україні вшановують дату початку російської агресії, яка розпочалася в 2014 році з військової операції Російської Федерації проти України. Саме цього дня були зафіксовані перші факти використання збройних сил Росії для захоплення стратегічних об’єктів у Криму. Надалі відбулося блокування українських військових частин, органів влади та інфраструктури півострова, що призвело до його окупації. Події стали початком тривалого воєнного конфлікту між Росією та Україною.
20 лютого 2014 року на території Криму з’явилися озброєні військові без розпізнавальних знаків, які встановили контроль над адміністративними будівлями та ключовими об’єктами. Українські військові частини опинилися в ізоляції, зв’язок із командуванням ускладнювався, пересування техніки обмежувалося. У подальші тижні відбулося блокування аеропортів, морських баз і державних установ, а в березні Росія оголосила про включення Криму до свого складу. Україна та більшість держав світу не визнали цих дій і розцінили їх як порушення міжнародного права.
Трагічні факти
20 лютого 2014 року на території України вже були зафіксовані перші випадки загибелі військовослужбовців, пов’язані з подіями в Криму, а згодом саме цю дату внесли до офіційних українських документів як початок агресії.
На російській медалі «За повернення Криму», яку вручали учасникам операції, зазначена дата 20 лютого 2014 року як початок дій, що стало одним з доказів хронології подій.
Під час захоплення Криму значна частина українських кораблів була заблокована в бухтах, а екіпажі місяцями перебували на борту без можливості вийти в море; частину техніки згодом повернули Україні у несправному стані.
Перший випадок відкритого застосування російської регулярної армії за межами Росії після розпаду СРСР відбувся саме в Україні, що змінило безпекову ситуацію у Східній Європі.
У 2014 році Верховна Рада України офіційно визначила Росію державою-агресором, а в українському законодавстві з’явилося юридичне визначення тимчасово окупованих територій.
У 2016 році Україна подала позов проти Росії до Міжнародний суд ООН, звинувативши її у фінансуванні тероризму та порушенні конвенцій про заборону расової дискримінації.
Після початку окупації понад 20 тисяч українських військовослужбовців перебували в Криму, частина з них вийшла на материкову частину України, а частина перейшла на службу до російських сил.
У перші тижні операції активну роль відігравали підрозділи Чорноморського флоту Росії, що базувалися в Севастополі на підставі двосторонніх угод між Україною та Росією.
День Героїв Небесної Сотні
20 лютого в Україні вшановують пам’ять Героїв Небесної Сотні — учасників Революції Гідності, які загинули під час масових протестів у Києві та інших містах наприкінці 2013 — на початку 2014 року. Найбільш трагічні події відбулися 18–20 лютого 2014 року в центрі столиці, коли під час протистоянь загинули десятки протестувальників. Упродовж цих днів силові підрозділи застосували вогнепальну зброю, що призвело до масових жертв серед мирних громадян.
Більшість загиблих отримали смертельні поранення 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській у Києві. Загалом під час Революції Гідності загинули понад сто осіб, яких пізніше назвали Небесною Сотнею. У 2015 році указом Президента України 20 лютого було встановлено як День Героїв Небесної Сотні. Цей день присвячений пам’яті людей різного віку й професій, які брали участь у протестах і втратили життя під час подій, що вплинули на подальший розвиток України.
Трагічні факти
Наймолодшому загиблому учаснику протестів було 17 років, а найстаршому — 82 роки; серед них були студенти, науковці, підприємці, митці та колишні військові.
Більшість смертельних поранень 20 лютого 2014 року були спричинені кулями калібру 7,62 мм, що використовувалися у снайперській зброї, про що свідчили результати експертиз.
Частину подій на Інститутській зафіксували десятки камер відеоспостереження, журналісти та самі протестувальники; ці матеріали стали важливими доказами у кримінальних провадженнях.
Понад сто осіб з Небесної Сотні були посмертно удостоєні звання Герой України, а їхні імена викарбувані на пам’ятних знаках у різних регіонах держави.
У центрі Києва на алеї Героїв Небесної Сотні встановлено меморіал із портретами загиблих, а сама вулиця Інститутська частково отримала нову назву на їхню честь.
Серед загиблих були громадяни інших держав, зокрема Білорусь та Грузія, які підтримували протестний рух в Україні.
Події Революції Гідності стали одним із чинників подальших змін у законодавстві України, зокрема у сфері реформування правоохоронних органів та судової системи.
Всесвітній день соціальної справедливості та День соціальної справедливості в Україні
Всесвітній день соціальної справедливості запровадила Генеральна Асамблея ООН 26 листопада 2007 року з метою привернення уваги до проблем бідності, безробіття, нерівності доходів і доступу до соціального захисту. Дата пов’язана з реалізацією міжнародних зобов’язань держав щодо забезпечення гідних умов праці, рівних можливостей і недискримінації.
В Україні цей день також відзначається згідно з Указом Президента від 2011 року з метою привернення уваги до подолання бідності, забезпечення гендерної рівності, гідної праці та соціального захисту, особливо актуальних в умовах воєнних викликів та необхідності реінтеграції громадян. Соціальна справедливість у державній політиці охоплює питання мінімальної заробітної плати, пенсійного забезпечення, підтримки внутрішньо переміщених осіб, доступу до освіти та медицини. Після 2014 року значна частина соціальних програм була переглянута з урахуванням нових викликів, пов’язаних з війною, економічними втратами та необхідністю захисту вразливих груп населення.
Цікаві факти
На даний час понад 4 мільярди людей у світі не мають повного соціального захисту, включно з доступом до пенсій, страхування від безробіття чи допомоги у разі втрати працездатності, про що звітує Міжнародна організація праці.
У 2020-х роках 10% найбагатших людей світу отримують понад половину глобального доходу, тоді як частка доходів половини населення планети становить менш ніж 10%, що створює безпрецедентну концентрацію капіталу в сучасній історії.
Повної соціальної справедливості в Україні немає. Вона задекларована як принцип держави, але на практиці рівень доходів, доступ до послуг і можливості для різних груп населення суттєво відрізняються.
В Україні існує система соціального захисту: пенсії, субсидії, допомога малозабезпеченим, підтримка внутрішньо переміщених осіб, державні програми компенсацій під час війни. Після 2022 року соціальні витрати значно зросли через масове переміщення людей, втрату житла та роботи. Держава забезпечує базову підтримку, однак через війну, бюджетний дефіцит, інфляцію та тіньову економіку рівень нерівності залишається високим.
Після повномасштабного вторгнення 2022 року Україна стала однією з країн з найбільшою часткою внутрішньо переміщених осіб у Європі. Система соціальних виплат була перебудована так, щоб охопити мільйони людей у надзвичайно стислі строки через цифрові сервіси.
У 2023–2025 роках кілька країн Європи суттєво підвищили мінімальну зарплату через інфляцію та енергетичну кризу; у деяких державах темпи зростання мінімальної оплати праці стали найвищими за останні десятиліття.
Експерименти з безумовним базовим доходом показали, що отримувачі частіше витрачають кошти на освіту, перекваліфікацію та здоров’я, а не скорочують трудову активність, як припускали критики.
За оцінками Світовий банк, війни та збройні конфлікти є одним із головних чинників зростання бідності у XXI столітті, оскільки руйнують ринки праці швидше, ніж економіки встигають відновлюватися.
У країнах Північної Європи частка державних витрат на соціальний захист може перевищувати 25% ВВП, що дозволяє зменшувати розрив між доходами різних груп населення без різкого зниження економічної конкурентоспроможності.
Після 2022 року Україна впровадила низку адресних програм грошової допомоги спільно з міжнародними організаціями, і частина виплат здійснювалася через міжнародні гуманітарні механізми напряму громадянам без посередництва місцевих органів.
Глобальні дослідження показують, що країни з нижчим рівнем нерівності мають вищий рівень довіри між громадянами, а це прямо впливає на економічне зростання, інвестиційну привабливість і стабільність демократичних інститутів.
Історичні події в цей день
1649 — Богдан Хмельницький розпочав переговори з представниками Речі Посполитої щодо визначення кордонів Запорозького війська. Перемовини відбувалися в умовах війни та мали на меті юридично закріпити території, що перебували під контролем козацької держави.
1666 — засновано Монреаль, який згодом став одним із найбільших міст Канади та важливим економічним і культурним центром Північної Америки.
1811 — уряд Австрійської імперії оголосив про державне банкрутство через глибоку фінансову кризу та інфляцію, спричинену наполеонівськими війнами, що суттєво вплинуло на економіку Центральної Європи.
1816 — у Римі відбулася прем’єра опери Джоаккіно Россіні «Севільський цирульник», яка з часом стала однією з найвідоміших комічних опер світового репертуару.
1872 — на П’ятій авеню в Нью-Йорку відкрилася будівля Музею мистецтва Метрополітен, що перетворився на один із найбільших художніх музеїв світу з колекцією з мільйонів експонатів.
1872 — у США запатентовано електричний ліфт, що стало важливим кроком у розвитку багатоповерхового будівництва та сучасної міської архітектури.
1877 — у Большому театрі в Москві відбулася прем’єра балету Петра Чайковського «Лебедине озеро», який спочатку був сприйнятий стримано, але згодом став символом класичного балету.
1922 — Віленський сейм ухвалив рішення про приєднання Вільнюса та частини південно-східної Литви до Польщі, що загострило польсько-литовські відносини міжвоєнного періоду.
1939 — лідер Ірландії Еймон де Валера заявив про намір зберігати нейтралітет у майбутній світовій війні, що визначило зовнішню політику країни під час Другої світової.
1940 — на екранах уперше з’явилися Том і Джеррі, анімаційний дует, який став одним із найвідоміших у світовій мультиплікації.
1960 — у Сіетлі відбувся перший виступ майбутнього гітариста Джимі Гендрікса на сцені його школи, що стало початком музичного шляху одного з найвпливовіших рок-музикантів ХХ століття.
1962 — американський астронавт Джон Ґленн здійснив три оберти навколо Землі на кораблі Friendship 7, ставши першим американцем, який виконав орбітальний політ.
1988 — Кайлі Міноуг очолила британський чарт із піснею «I Should Be So Lucky», утримуючи перше місце п’ять тижнів поспіль і закріпивши свій статус попзірки.
1992 — Верховна Рада України ухвалила постанову про святкування Дня Незалежності України 24 серпня, остаточно закріпивши дату на державному рівні.
1992 — засновано англійську Прем’єр-лігу, яка стала найприбутковішим і одним із найпопулярніших футбольних чемпіонатів світу.
1994 — Торі Еймос очолила британський чарт із альбомом «Under The Pink», що зміцнило її позиції серед провідних альтернативних виконавців 1990-х років.
1998 — 15-річна Тара Ліпінські перемогла у змаганнях з фігурного катання на зимовій Олімпіаді в Нагано, ставши наймолодшою олімпійською чемпіонкою в історії цієї дисципліни.
1999 — в аеропорту Нью-Йорка затримано колишнього прем’єр-міністра України Павла Лазаренка за звинуваченнями, пов’язаними з фінансовими злочинами.
2002 — гурт The Strokes отримав нагороду «новачки року» на церемонії Brit Awards, закріпивши статус одного з ключових представників гаражного року початку XXI століття.
2003 — головними переможцями Brit Awards стали Coldplay і Ms Dynamite, здобувши по дві нагороди та посиливши свої позиції на британській музичній сцені.
