17 квітня в Україні відзначається День пожежної охорони, в світі – Всесвітній день боротьби з гемофілією, Міжнародний день кави, Міжнародний день шанування кажанів та Міжнародний день майстерності важливих розмов. Цей день в різні епохи ставав поворотним моментом як для окремих країн, так і для всього світу — від епохи Великих географічних відкриттів до драматичних подій ХХ століття.
День пожежної охорони в Україні
Це офіційне професійне свято, присвячене тим, хто щоденно стоїть на варті безпеки громадян, ризикуючи власним життям заради порятунку інших. Це свято є виявом поваги до вогнеборців, які не тільки гасять полум’я, а й першими прибувають на місце техногенних катастроф, вибухів, ДТП і надзвичайних ситуацій, рятуючи людей, майно, тварин і довкілля.
Свято було встановлено Указом Президента України № 555/2013 від 11 жовтня 2013 року. Дата обрана невипадково — 17 квітня 1918 року в Києві було видано перший наказ «Про організацію державної пожежної охорони в Україні». Відтоді структура і підрозділи пожежної охорони змінювалися, реформувалися, але суть служби залишалася незмінною: готовність прийти на допомогу в найскладніших обставинах.
Сьогодні до пожежної охорони входять як державні, так і добровільні формування, зокрема пожежно-рятувальні частини Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС), пожежні підрозділи підприємств, а також добровольчі бригади, які діють у громадах. Професія рятувальника в Україні — одна з найбільш ризикованих, адже щороку під час виконання обов’язків гинуть і зазнають поранень десятки вогнеборців.
У роки повномасштабної війни пожежні частини виконують ще й надзвичайно небезпечні завдання з ліквідації наслідків ракетних ударів, обстрілів, пожеж у зоні бойових дій, рятуючи цивільне населення під вогнем. Пожежні підрозділи стали невіддільною частиною оборони, працюючи пліч-о-пліч із військовими, саперами, медиками та волонтерами.
Цього дня в країні вшановують пам’ять загиблих рятувальників, проводять церемонії нагородження працівників ДСНС, а в освітніх закладах проходять тематичні уроки, виставки пожежної техніки та показові навчання. Також відбуваються зустрічі ветеранів служби з молоддю, змагання добровільних пожежних дружин, а в громадах проводять заходи з популяризації знань із пожежної безпеки.
Цікаві факти
Перші організовані пожежні частини в Україні з’явилися ще в XVII столітті у Львові, Києві та Харкові. Вони були напіввійськовими структурами й мали власні гармати для гасіння пожеж.
Пожежна каланча в Одесі, зведена 1875 року, була однією з найвищих споруд свого часу й виконувала функцію оглядової вежі. Подібні каланчі були обов’язковим елементом великих міст — звідти чергові спостерігали за горизонтом, аби вчасно виявити дим.
Національний рекорд з порятунку людей належить екіпажу 25-ї пожежно-рятувальної частини м. Дніпро, який у 2019 році евакуював понад 300 осіб із охопленого полум’ям гуртожитку за лічені хвилини.
Жінки в українській пожежній охороні є реальністю вже понад 30 років. Сьогодні у складі ДСНС працює понад 2 тисячі жінок, серед яких є диспетчери, інспектори і рятувальниці на передовій.
Унікальні підрозділи діють в українських Карпатах — лісові пожежні частини, які використовують не лише автомобільну техніку, а й коней для транспортування обладнання в гірських районах.
Добровольчі пожежні бригади в громадах стали особливо активними після децентралізації: понад 150 громад створили власні підрозділи для забезпечення оперативного реагування на місцях, де немає постійних частин ДСНС.
Рятувальники ДСНС входять до міжнародних операцій: українські пожежники допомагали в ліквідації лісових пожеж у Греції, Туреччині, Чорногорії, а також брали участь у рятувальній місії після землетрусу в Туреччині у 2023 році.
Гасіння пожеж у прифронтових регіонах в умовах бойових дій є одним з найнебезпечніших напрямів сучасної пожежної служби. У Харківській, Донецькій і Херсонській областях щотижня фіксують десятки виїздів на гасіння пожеж після обстрілів.
Всесвітній день боротьби з гемофілією
Це день солідарності з людьми, які живуть з порушеннями згортання крові. Цей день покликаний привернути увагу до проблем пацієнтів, популяризувати знання про хворобу, а також стимулювати держави та системи охорони здоров’я до забезпечення доступу до сучасного лікування й підтримки.
Дату встановила у 1989 році Всесвітня федерація гемофілії (WFH) — саме 17 квітня народився засновник цієї організації Френк Шнейбель, який сам жив із гемофілією й усе життя присвятив боротьбі за права таких пацієнтів.
За даними громадських організацій, в Україні понад 3000 людей живуть з гемофілією, з них близько 600 — діти. Значна частина пацієнтів потребує постійного введення препаратів згортання крові. Системне забезпечення такими ліками здійснюється за державною програмою, однак потреби не завжди закриті повністю, особливо в умовах війни.
Цікаві факти
Гемофілія — це рідкісне спадкове захворювання, що спричинене дефіцитом одного з білків згортання крові. Найпоширенішими є гемофілія A (нестача фактора VIII) та гемофілія B (нестача фактора IX). Хвороба проявляється тривалими кровотечами, які важко зупинити навіть після незначних травм. У тяжких випадках — спонтанними внутрішніми крововиливами в суглоби, м’язи, органи.
Гемофілію називають «царською хворобою» — нею хворів син англійської королеви Вікторії Леопольд, а її нащадки поширили ген хвороби в європейських династіях, зокрема в Російській імперії (царевич Олексій Романов).
На початку XX століття єдиним методом допомоги було переливання крові, що супроводжувалося високими ризиками інфекцій. Лише у 1960-х роках з’явилися концентровані препарати факторів згортання.
У 1980-х тисячі людей з гемофілією в усьому світі заразилися ВІЛ та гепатитом C через недостатньо очищені препарати. Ця трагедія стала поштовхом до реформ і створення міжнародних стандартів безпеки.
У 2017 році було схвалено перше у світі генне лікування гемофілії, яке дозволяє організму виробляти відсутній білок самостійно. Це прорив, який відкрив нову еру в лікуванні.
У різних країнах у день 17 квітня підсвічують червоним світлом будівлі, як знак підтримки людей із гемофілією. Акція має назву Light It Up Red.
За оцінками WFH, майже 75% людей з порушеннями згортання крові у світі не мають діагнозу або не отримують адекватного лікування, зокрема через нестачу фахівців, тест-систем і препаратів.
У 2023 році українські лікарі вперше провели операцію з ендопротезування суглоба хворому на тяжку форму гемофілії — ще 10 років тому це вважалося майже неможливим через високий ризик кровотеч.
Гемофілія найчастіше вражає чоловіків, тоді як жінки є носіями дефектного гена. Це зумовлено тим, що ген гемофілії розташований на Х-хромосомі.
Міжнародний день кави
Це неофіційне, але добре знане свято для всіх поціновувачів кави, що символізує глибоку повагу до кавової культури, винахідництва й традицій Італії. Ця дата була обрана тому, що саме 17 квітня 1938 року італієць Ачиль Гаджіа (Achille Gaggia) запатентував свою революційну систему приготування кави під тиском, яка згодом стала основою для сучасної еспресо-машини.
У філіжанці еспресо — філософія швидкості й зосередженості, бо саме слово «espresso» в перекладі з італійської означає «вичавлений» або «зроблений під тиском». Цей напій став основою для цілої культури кавування — від капучино до латте, від макиато до рафу, — але саме він залишається першим і головним жестом доброго ранку для мільйонів людей.
Історія еспресо починається ще в 1901 році, коли інший італієць — Луїджі Беццера (Luigi Bezzera) — створив першу конструкцію кавомашини, яка дозволяла швидко готувати каву, використовуючи пару. Цей пристрій став прототипом промислової кавоварки. Проте саме Ачиль Гаджіа пішов далі — він створив технологію з використанням важеля для нагнітання тиску, що дало змогу досягти кремової пінки — знаменитої crema, яка відтоді стала невід’ємною рисою справжнього еспресо.
Попри свій маленький об’єм — лише 25–30 мл — еспресо є концентратом смаку, аромату і техніки. Все має значення: тиск, температура води, помел, час екстракції, сорт кавових зерен. І саме в цьому краса напою, що став світовим символом якості й натхнення.
Цікаві факти
Кава є другим за обсягами торгівлі товар у світі після нафти. Вона експортується в понад 100 країн, і щодня у світі випивається понад 2 мільярди чашок кави.
Походження кави веде до Ефіопії, де, за легендою, пастух Калді помітив, що його кози ставали надзвичайно жвавими після того, як поїли ягоди з кавового дерева. Так почалося знайомство людства з цим напоєм.
Перші кав’ярні з’явилися в Османській імперії в XVI столітті, а згодом поширилися в Європі. У Венеції каву почали варити вже у 1645 році, а в Лондоні — у 1652-му.
Кофеїн є природним стимулятором, який впливає на центральну нервову систему, покращуючи концентрацію, увагу й настрій. Однак у великих дозах може викликати тривожність або безсоння.
Існує два основні види кавових зерен — арабіка та робуста. Арабіка має м’якіший і складніший смак, але містить менше кофеїну. Робуста — гіркіша, з сильнішим ефектом бадьорості.
Кава рятує бджіл. Кавові квіти багаті на нектар і приваблюють бджіл, а кофеїн у нектарі покращує їхню пам’ять і навігацію. Це доведено дослідженнями вчених з Університету Ньюкасла.
У Скандинавських країнах — найбільше споживання кави на душу населення у світі. Лідирує Фінляндія — понад 12 кг на людину на рік.
Кава може пахнути до 800 різними ароматичними сполуками, яких більше, ніж у вина. Саме тому її дегустація — складне мистецтво, що потребує тренованого нюху та смакових рецепторів.
У космосі п’ють каву. Астронавти на Міжнародній космічній станції мають спеціальні пакети з концентратом, а також капсульну кавоварку, розроблену спільно з Lavazza і італійською космічною агенцією.
Класичний еспресо готується за 25–30 секунд при температурі 90–95°C і тиску 9 бар. Crema — пінка зверху — є ознакою якісного еспресо: вона утримує аромат і свідчить про правильний тиск під час приготування.
У Італії вартість еспресо регулюється законом: у багатьох містах ціна «кави стоячи» в барі не повинна перевищувати 1 євро. У Мілані досі працюють кав’ярні, які використовують механічні важільні кавоварки 1950-х років — саме ті, що ґрунтуються на патенті Гаджіа.
У 2015 році еспресо визнано частиною нематеріальної культурної спадщини Італії на рівні регіонів.
Міжнародний день шанування кажанів
Цей день покликаний змінити уявлення про загадкових істот і нагадати: кажани — не символ страху, а частина крихкої екологічної рівноваги, яку ми повинні берегти. Ініціатором цієї дати стала Міжнародна організація охорони рукокрилих (Bat Conservation International) — всесвітньо визнаний природоохоронний рух, що працює задля збереження понад тисячі видів кажанів по всьому світу.
Кажани століттями були джерелом забобонів, фольклору й хибних уявлень. Їх зображали як провісників темряви, пов’язували з вампірами, уявляли носіями хвороб. Проте сучасна наука давно спростувала ці уявлення. Сьогодні кажани розглядаються як незамінні регулятори природних процесів, життєво важливі для збереження балансу в екосистемах.
Кажани страждають від втрати середовища існування, використання пестицидів, руйнування печер, а також від дезорієнтації, викликаної штучним освітленням та шумами міст. Сотні видів опинилися під загрозою зникнення. Міжнародний день — це також платформа для того, щоб наголосити: захист рукокрилих — не просто турбота про тварин, це відповідальність за здоров’я планети загалом.
В Україні кажани теж перебувають під охороною. Всі види, що водяться на нашій території, занесені до Червоної книги. Їх не можна вбивати, переслідувати чи нищити місця гніздування. Проте навіть у XXI столітті в багатьох людей зберігаються забобони, через які кажани часто гинуть у житлових районах або страждають унаслідок недбалого ставлення.
Цікаві факти
Кажани — єдині ссавці, здатні до активного польоту. Їхні крила — це видовжені пальці, з’єднані шкірястою перетинкою.
Вони сплять униз головою не «для страху», а тому що їм так легше злітати — кажани не можуть злетіти з землі, лише «зі стелі».
В Україні мешкає 26 видів кажанів. Усі — під охороною держави.
Один кажан за ніч з’їдає до 2000 комарів, рятуючи людину від хвороб і укусів.
Деякі тропічні види запилюють банани, манго, фініки, агаву. Без кажанів не було б аґави — і, відповідно, текіли.
Кажани орієнтуються за допомогою ехолокації: видають ультразвук і «чують» відбиття від перешкод.
Найменший кажан — джмеликова летяга з Таїланду — важить менше 2 г. Найбільші — філіппінські летючі лиси — мають розмах крил до 1,7 м.
У Європі кажани охороняються міжнародною угодою EUROBATS. Україна є її стороною з 1999 року.
Міжнародний день майстерності важливих розмов
У сучасному світі, сповненому швидких повідомлень, поверхневих реакцій і нескінченного інформаційного шуму, особливої ваги набувають розмови, які справді мають значення. Саме з цією метою щороку відзначається Міжнародний день майстерності важливих розмов — неофіційне, але все популярніше свято, присвячене свідомому, уважному та відповідальному спілкуванню між людьми.
Це день, коли фокус переноситься з гасел і заголовків на справжній діалог — той, що будує довіру, лікує конфлікти, відкриває можливості, змінює стосунки та змушує переосмислити власні переконання. Хоча дата не має офіційного міжнародного статусу, її щороку відзначають тренери з комунікації, психологи, медіатори, освітяни та всі ті, хто вірить у силу слова як інструмент змін.
Поняття «важливої розмови» охоплює найрізноманітніші життєві ситуації: від щирої розмови з дитиною або партнером до складного зізнання, переговорів, примирення чи навіть моменту, коли людина наважується сказати «ні». Це ті моменти, де емоції сильні, ставки високі, а ризик непорозуміння — реальний. Саме тому майстерність таких розмов потребує підготовки, емпатії та вміння чути, а не лише говорити.
Культурний і суспільний підтекст свята є надзвичайно глибоким. У часи воєн, пандемій, соціальної напруги, коли суспільства поляризуються, здатність говорити й слухати — перетворюється на акт відповідальності. Майстерність важливої розмови стає не просто особистим умінням, а ключем до співіснування, співчуття й пошуку рішень у найгостріших ситуаціях.
Цікаві факти
Дослідження Гарвардського університету підтвердили: відкрите спілкування у шлюбі має прямий вплив на тривалість життя і ризики серцевих захворювань. Люди, які можуть говорити про емоції, живуть довше.
Методика «Crucial Conversations» — книга, яка дала назву самому святу, продалася накладом понад 5 мільйонів примірників і стала основою тисяч тренінгів по всьому світу.
Британські медіатори з питань сімейного права мають правило: жодне рішення щодо опіки не вважається остаточним, поки сторони не спробують провести щиру розмову за участі фахівця.
У міжнародних миротворчих місіях застосовують спеціальні протоколи «важливих розмов», щоб попереджати радикалізацію через вербальні інтервенції на ранніх етапах конфлікту.
У Норвегії викладання майстерності важливих розмов є частиною шкільної програми, починаючи з 11 років. Дітей навчають, як слухати, формулювати складні емоції та вести поважний діалог.
Історичні події в цей день
У 1492 році саме 17 квітня Христофор Колумб підписав угоду з іспанськими монархами Фердинандом і Ізабеллою, зобов’язавшись знайти новий морський шлях до Індії. Цей документ започаткував експедицію, яка, попри помилку у визначенні маршруту, стала одним із найважливіших геополітичних переломів у світовій історії — початком європейської колонізації Америки.
У 1839 році на уламках федерації республік Центральної Америки було проголошено незалежність держави Гватемала. Її поява означала перехід від об’єднаного утворення до самостійного національного шляху, який пройшов через численні політичні трансформації.
17 квітня 1895 року було підписано Сімоносекський мирний договір, що офіційно завершив першу японсько-китайську війну. За його умовами Китай визнавав незалежність Кореї, поступався Японії островом Тайвань та Ляодунським півостровом. Цей договір заклав основу для зростання впливу Японії як нового регіонального імперіалістичного гравця.
У 1941 році саме цього дня Югославія капітулювала перед силами нацистської Німеччини, що стало черговою фазою гітлерівської експансії в Європі під час Другої світової війни.
Через двадцять років — у 1961-му — в бухті Свиней на Кубі (район Плайя-Хірон) відбулась невдала спроба висадки озброєних емігрантів, підготовлених ЦРУ США, які намагались повалити режим Фіделя Кастро. Операція закінчилась поразкою і стала одним із найгучніших зовнішньополітичних провалів адміністрації Джона Кеннеді.
У 1991 році Верховна Рада Української РСР ухвалила закон про реабілітацію жертв політичних репресій, чим фактично визнала злочинний характер масових переслідувань радянського тоталітарного режиму. Цей крок став однією з перших правових основ на шляху до відновлення історичної справедливості в незалежній Україні.
