28 листопада в Україні відзначається День працівника системи фінансового моніторингу, в світі – Всесвітній день милосердя та День Червоної планети.
День працівника системи фінансового моніторингу в Україні
Це професійне свято, встановлене указом Президента України в 2020 році, підкреслює важливість роботи фахівців, які займаються боротьбою з фінансовими злочинами та забезпеченням прозорості економічної діяльності.
Роль працівників фінансового моніторингу надзвичайно важлива для стабільності економічної системи країни. Їхні завдання включають аналіз фінансових операцій, виявлення підозрілих транзакцій, протидію відмиванню грошей, фінансуванню тероризму та інших незаконних фінансових схем. Ці спеціалісти також сприяють підвищенню міжнародного іміджу України як держави, яка дотримується принципів прозорості й доброчесності.
Цікаві факти
Фінансовий моніторинг є обов’язковою складовою для всіх банків, фінансових установ, а також підприємств, які здійснюють операції з великими грошовими сумами.
Україна є частиною міжнародної групи FATF (Financial Action Task Force), яка розробляє стандарти боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму.
Система фінансового моніторингу України неодноразово отримувала високу оцінку з боку міжнародних експертів за ефективність своєї роботи.
Одним з найбільших викликів для системи є постійна еволюція схем відмивання коштів, які стають дедалі складнішими.
У 2022 році українські фахівці з фінансового моніторингу активно працювали над запобіганням незаконному використанню гуманітарної допомоги під час війни.
Всесвітній день милосердя
Цей день спрямований на підвищення обізнаності щодо важливості милосердя, співчуття та гуманності у світі. Він покликаний надихати людей на добрі справи, нагадуючи про силу співчуття в об’єднанні суспільства та подоланні розбіжностей.
Всесвітній день милосердя вперше був запроваджений як платформа для обговорення нагальних питань, таких як права тварин, екологічна відповідальність, мирне співіснування та підтримка соціально вразливих груп. Особлива увага цього дня приділяється ролі емпатії у розв’язанні глобальних проблем, що включає допомогу бідним, підтримку біженців і захист довкілля.
У цей день люди та організації з усього світу проводять акції, форуми, благодійні заходи й освітні кампанії, що заохочують до проявів співчуття та доброти. Цей день також слугує нагадуванням про те, що навіть найменші дії — наприклад, допомога сусіду, пожертва на благодійність чи посмішка незнайомцю — можуть змінити чиєсь життя на краще.
Цікаві факти
Цей день вперше був відзначений у 2012 році в Індії, де на заході взяв участь Далай-лама XIV, закликавши людей до відповідального ставлення до природи та до всього живого.
У багатьох країнах акції цього дня присвячені проблемам безпритульних тварин і пропаганді етичного ставлення до них.
Всесвітній день милосердя підтримує ідеї ненасильства, які пропагували такі постаті, як Махатма Ганді та Мартін Лютер Кінг.
Однією з основних тем святкування є захист прав жінок і дітей у кризових регіонах світу.
Цей день часто асоціюють з ідеями сталого розвитку, зокрема екологічними ініціативами, такими як посадка дерев і очищення річок.
День Червоної планети
Цей день особливою подією для всіх, хто захоплюється космосом і його загадками. Він нагадує про видатний момент в історії космічних досліджень — запуск космічного зонду “Марінер-4” 28 листопада 1964 року. Ця місія стала першою, яка надала людству детальні зображення поверхні Марса, відкривши нову еру у вивченні нашого космічного сусіда.
Запуск “Марінера-4” став поворотним моментом для науки та техніки. До цього моменту знання про Марс базувалися переважно на спостереженнях через телескопи, що залишало багато питань без відповіді. Зонд передав 21 зображення поверхні Червоної планети, які вразили науковців своїми деталями. Виявилося, що поверхня Марса вкрита численними кратерами, схожими на ті, що є на Місяці, а атмосфера планети набагато тонша, ніж очікувалося.
Цей день є не лише вшануванням досягнень науки, але й нагадуванням про важливість космічних досліджень для розширення людського розуміння всесвіту. Завдяки місії “Марінер-4” було закладено основу для подальших експедицій до Марса, таких як місії апаратів “Вікінг”, “Спіріт” і “К’юріосіт”, а також сучасних проєктів, таких як “Персеверанс”. Всі ці місії збагатили наше уявлення про Червону планету, розкривши її геологічну історію та, можливо, навіть натяки на колишнє життя.
Ідеї колонізації Марса та можливості перетворення цієї планети на новий дім для людства набувають дедалі більшої популярності завдяки прогресу в технологіях і зусиллям таких організацій, як NASA та SpaceX.
Цікаві факти
Марс має найбільший вулкан у Сонячній системі — Олімп Монс, висота якого становить близько 21 кілометра.
Атмосфера Марса складається переважно з вуглекислого газу і настільки тонка, що тиск на поверхні дорівнює лише 0,6% земного.
Температура на Марсі може сягати від -125 °C до 20 °C, що робить його досить суворим середовищем для життя.
Місяці Марса, Фобос і Деймос, можливо, є астероїдами, захопленими гравітацією планети.
Історичні події в цей день
1921 рік: Всеукраїнський центральний виконавчий комітет прийняв постанову про вступ Української Соціалістичної Радянської Республіки до міжнародної конвенції Червоного Хреста. Це рішення підтвердило участь УСРР у світовій системі гуманітарної допомоги.
1928 рік: у Березівському районі Одеської округи створили першу в Радянському Союзі машинно-тракторну станцію (МТС), яка отримала ім’я Тараса Шевченка. Це стало важливим кроком у впровадженні механізації сільського господарства.
1943 рік: у столиці Ірану Тегерані розпочалася перша конференція лідерів трьох країн, що входили до антигітлерівської коаліції: Йосипа Сталіна (СРСР), Франкліна Рузвельта (США) та Вінстона Черчилля (Велика Британія). Основною темою зустрічі була координація військових дій проти Німеччини та її союзників.
1974 рік: Джон Леннон, легендарний музикант і колишній учасник гурту “The Beatles”, востаннє виступив на сцені. Це відбулося в знаменитому нью-йоркському концертному залі “Медісон Сквер Гарден”.
1983 рік: вперше в історії американських космічних місій у складі екіпажу космічного корабля опинився іноземець. Ним став західнонімецький фізик Ульф Мербольд, який взяв участь у польоті на космічному човнику “Спейс Шаттл-9 Колумбія-6”.
1989 рік: Рада Міністрів СРСР утворила державну комісію, яка мала займатися питаннями, пов’язаними з кримськотатарським народом. Це рішення було спрямоване на вирішення проблем депортованих та їхнього повернення до Криму.
1994 рік: у ході Першої російсько-чеченської війни російські федеральні сили здійснили першу спробу штурму столиці Чеченської Республіки Ічкерія – міста Грозний. Ця подія ознаменувала нову фазу конфлікту.
2006 рік: Верховна Рада України офіційно визнала Голодомор актом геноциду українського народу. Це рішення закріпило історичну правду про події 1932–1933 років.
2007 рік: у Маріуполі працівники ТЕЦ спіймали крокодила Годзіллу, який раніше втік із пересувного зоопарку. Через кілька днів він загинув у пожежній частині, куди його тимчасово помістили. Згодом у Маріуполі встановили пам’ятник цьому крокодилу.
2008 рік: Черкаський міськвиконком ухвалив рішення демонтувати пам’ятник Володимиру Леніну на центральній площі міста. Проте в 2012 році суд зобов’язав відновити пам’ятник на його первинному місці.
2013 рік: утворився народний рух “Правий сектор”, що став важливим учасником подій Революції Гідності в Україні.
28 листопада 2004 року в місті Сєвєродонецьк Луганської області відбувся “Всеукраїнський з’їзд народних депутатів”, який у суспільстві та медіа отримав оцінку як відверто сепаратистський захід. У ньому взяли участь понад 3,5 тисячі делегатів, які представляли 17 регіонів України.
Організатори з’їзду позиціонували його як відповідь на дії місцевої влади кількох областей Західної України (зокрема Львівської, Волинської, Тернопільської та Івано-Франківської), а також Київської міської ради та обласної влади Київщини. Ці регіони публічно відмовилися визнавати перемогу Віктора Януковича на президентських виборах 2004 року та проголосили своїм лідером Віктора Ющенка.
Одним із найрезонансніших моментів з’їзду стала промова голови Донецької обласної ради Бориса Колесникова. Він запропонував радикальну ідею створення нового “південно-східного українського державного утворення” у формі федеративної республіки, зі столицею в Харкові, що символічно “повернуло б першу столицю незалежної Української Республіки”. Після його слів у залі спочатку запанувала тиша, яка згодом вибухнула емоціями.
Ще однією яскравою заявою ставвиступ голови Харківської обласної адміністрації Євгена Кушнарьова. У своїй промові він наголосив:
“Не треба випробовувати наше терпіння… На будь-який виклик у нас знайдеться гідна відповідь — аж до найрадикальніших заходів. І я хочу нагадати гарячим головам під помаранчевими знаменами: від Харкова до Києва — 480 кілометрів, а до кордону з Росією — 40!”.
Проте, попри гучні заяви та обурення громадськості, подальших практичних дій, які б реалізували озвучені на з’їзді ідеї, не було. За підсумками події порушили низку кримінальних справ, які згодом закрили через відсутність складу злочину.
Сєвєродонецький з’їзд залишив після себе значний політичний резонанс і став символом глибокого політичного розколу, який проявився в Україні в період Помаранчевої революції.
28 листопада 2000 року лідер Соціалістичної партії України Олександр Мороз зробив сенсаційну заяву, оприлюднивши магнітофонні записи, які за його словами, були таємно зроблені в кабінеті тодішнього Президента України Леоніда Кучми. Ці записи, як стверджувалося, зробив співробітник державної охорони, майор Микола Мельниченко. На плівках звучав голос, схожий на голос президента, який нібито віддавав наказ тодішньому міністру внутрішніх справ Юрію Кравченку “ліквідувати” відомого журналіста-опозиціонера Георгія Гонгадзе.
Ця подія сколихнула країну і викликала неабиякий міжнародний резонанс. Юлія Тимошенко навіть запропонувала встановити 28 листопада як День офіцерської честі, відзначивши, що Мельниченко діяв як справжній патріот і відкрив світові очі на те, що відбувалося в Україні:
“Микола Мельниченко вчинив, як чесний громадянин і офіцер, показавши, хто перебуває при владі та як вони керують країною”.
Феномен “майора Мельниченка” став можливим завдяки хаосу в системі державної охорони. Записи спричинили шквал звинувачень і спекуляцій, включно з припущенням, що до справи могли бути причетні спецслужби інших країн. Попри це, сам Мельниченко звернувся за допомогою до посольства США, де й отримав політичний притулок.
Роль Олександра Мороза в “касетному скандалі” залишилася неоднозначною. Його особистість і репутація інтелігентного та поетичного політика додали глибини цій історії. Однак багато хто вважав, що Мороз діяв не самостійно, а під впливом західних спецслужб, які нібито забезпечили появу і поширення цих записів.
До 2017 року Соціалістична партія України пережила значні зміни, її очолив Ілля Кива, який навіть був висунутий партією кандидатом у президенти в 2019 році. Цей поворот став ще одним прикладом несподіваних змін в українській політиці.
Цікаво, що навіть через десятиліття ця тенденція у системі держуправління залишилася. Нові “плівки” періодично з’являються в інформаційному просторі, підтримуючи міф про вічність явища “Мельниченка під диваном”. У цьому контексті згадуються знамениті слова:
“Зрада — це питання часу”. Вони приписуються французькому дипломату Шарлю Морісу де Талейрану, хоча, як стверджують, їх висловлювали й інші історичні постаті, зокрема кардинал Рішельє, Юрій Луценко, а також вигадані герої, такі як персонаж фільму “Міцний горішок”.
