72,7 мільярда виторгу від алкоголю: українці не стали більше пити – просто перестали ховати каси

72,7 млрд грн – стільки офіційно виторгували на алкоголі в Україні за перші п’ять місяців 2026-го – на 13,5% більше, ніж торік. Цю статистику нещодавно наводило ІА “ФАКТ”, із посиланням на Данила Гетманцева: виторг зріс на 8,6 млрд грн, тоді як середня кількість реєстраторів розрахункових операцій і програмних реєстраторів розрахункових операцій збільшилася лише на 0,46%, до 124,8 тис.

Утім варто мати на увазі, що виторг у гривнях – це не літри, а ціни, середній чек, структура покупки і, головне, та частка обороту, яка раніше йшла повз касу, а тепер раптом стала видимою для податкової. Тож 72,7 млрд – історія не так про пляшку, як про касовий апарат.

І це робить алкоголь зручним вікном у дещо більше. Під час війни держава шукає гроші не лише через нові податки. Вона намагається витягнути в білу зону те, що вже продається й уже комусь приносить прибуток, але не завжди доходить до бюджету. Алкоголь, тютюн і пальне – головний полігон цієї логіки: масовий попит, високі ставки, ліцензії, марки, каси – і велика спокуса залишити частину обороту в готівці.

Видимий ринок росте швидше за сам ринок

Перший запобіжник проти сенсації – інфляція. За січень-травень 2026-го споживчі ціни загалом зросли на 5,8%, а алкоголь подорожчав на 3,9%. Тобто навіть якщо грубо “вичистити” виторг від подорожчання, лишається близько 9% реального приросту – і це ще не літри.

Бо паралельно кількість кас майже не змінилася. Середнє число РРО (касових апаратів, які фіксують продаж і друкують фіскальний чек) та програмних РРО за рік зросло лише на 0,46% – до приблизно 125 тисяч; ліцензіатів побільшало на частки відсотка. Інфраструктурно ринок стоїть на місці, а офіційний виторг летить угору. Це вже підказка: справа не в нових магазинах, а в тому, що старі почали показувати більше.

Фізична картина теж стримана. Виробництво пива в першому півріччі 2025-го – 68,3 млн декалітрів, лише на 0,6% більше торішнього і майже на п’яту частину менше, ніж до великої війни, у 2021-му. На міцному ринок ділять Bayadera, Nemiroff і Global Spirits, але там ідеться радше про відновлення після провалу 2022-го, ніж про якийсь бум.

І ціни рухаються врізнобіч. Торік пиво подорожчало на 11,3%, вино – на 7,8%, а горілка – лише на 2,2%. Це важлива деталь: загальний виторг може рости навіть без зайвої пляшки на полиці – достатньо, щоб у кошику покупця змінилася частка вина, імпорту чи дорожчих позицій.

Тому чесний висновок один: офіційно видима частина ринку виросла. А що за цим стоїть – відновлення, інфляція, зміна смаків чи вихід із тіні – треба розбирати окремо. Розбивки в літрах за пивом, вином і горілкою в повідомленні про 72,7 млрд просто немає.

Продавець, для якого змінилася арифметика

Найцікавіше починається тут. Новий базовий закон про обіг алкоголю, тютюну й пального, який діє з 2026-го, прив’язав право торгувати підакцизкою до дисципліни обліку. Серед підстав анулювати ліцензію – три і більше відсутніх фіскальних чеки на підакцизний товар, виявлені під час перевірки.

Для продавця це змінює все. Раніше пробити половину пляшок повз касу й покласти готівку в кишеню – це був ризик штрафу. Тепер це ризик втратити право працювати взагалі. І коли вибір стоїть так, людина починає пробивати чеки – не з любові до держави, а з арифметики виживання.

Що це не порожня загроза, показує сама податкова. За 2025-й ДПС звітувала про 24 тисячі фактичних перевірок у сфері тютюну й алкоголю, понад 795 млн грн штрафів і 2,5 тисячі анульованих ліцензій. А вже за перші п’ять місяців 2026-го, за словами в.о. голови служби Лесі Карнаух, роботу припинили понад 5,2 тисячі ліцензій на алкоголь і тютюн.

Тобто держава не створила новий попит. Вона почала краще бачити старий оборот. І саме тому виторг росте швидше, ніж кількість кас: звужується сліпа зона між реальною торгівлею і тим, що доходить до звітності.

Тінь – це не самогон у гаражі

У цій історії найбільш слизьке слово “тінь”. Звучить як бухгалтерська дрібниця. Насправді це спирт, тара, підроблені марки, склади, доставка, сайти й телеграм-канали, готівка і продавці, які виграють у легального бізнесу не якістю, а несплатою податків.

Ніхто не знає точно масштаб, і це теж частина проблеми. Медіа, рахуючи в літрах чистого спирту, наводили динаміку від 34% нелегального споживання у 2021-му до пікових 47% у 2022-му і 38% у 2023-му. Фінансовий клуб із посиланням на Економічну експертну платформу писав уже про 24% у 2024-му. 

Європейська Бізнес Асоціація цитувала оцінку, за якою з 8,82 л спирту на людину близько 41% – тіньові. Методики різні, цифри стрибають, але порядок один: це не відсотки, це десятки відсотків ринку.

Війна цю тінь підготувала. Вона порвала логістику, зрушила людей з місць, закрила частину легального роздробу, ввела заборони й часові обмеження на продаж. Пік 2022-го – це не стільки сплеск злочинності, скільки наслідок шоку: легальна торгівля скоротилася швидше за реальний попит, і різницю забрав нелегальний канал.

Цьогоріч на Київщині та Чернігівщині Бюро економічної безпеки заявляло про підпільне виробництво, де вилучили понад 45 тисяч літрів спиртовмісних рідин, готовий алкоголь, обладнання й підроблені акцизні марки. Але класична перевірка магазину безсила проти головного каналу – онлайну. 

Бюджетні втрати від нелегальної онлайн-торгівлі алкоголем ЄБА оцінює у 7–8 млрд грн на рік: сотні сайтів і каналів без ліцензії, без чека, часто bag-in-box за нижчою ціною. Немає вивіски, немає адреси – є домен, месенджер і доставка, яку завтра перенесуть на новий канал.

Від цього програють усі, крім самої тіні. Бюджет недоотримує акциз, ПДВ і податки із зарплат у легальному ланцюгу. Чесний виробник конкурує з товаром, у ціні якого немає ні податків, ні розмитнення, ні контролю якості. Споживач виграє в ціні, але бере на себе ризик невідомого спирту й продавця, який зникне в день проблеми. А якщо це залишається прибутковим і безпечним роками, тінь перестає бути аномалією і стає просто другою, паралельною інфраструктурою.

…Наступного разу ми розглянемо, де ця історія перевіряється на міцність – у грошах, цифровій марці й довірі. Бюджет тисне: акцизу на 2026-й заклали 328,8 млрд грн, а видатки на оборону після червневого додатку сягають близько 4,37 трлн – тож кожен пробитий чек важить, бо в ціні пляшки сидить ПДВ, акциз і ще 5% на касі. 

Тютюн це підтверджує: торік акциз дав 122,5 млрд грн (+27%), хоча сигарет продали на 10% менше. Висновок незручний: бюджет може брати більше, навіть коли пити й курити стали менше.

Далі – еАкциз, який має з 1 листопада бачити шлях товару від заводу до полиці, але вже спіткнувся на переносах і сирій готовності. І тут головна пастка: найлегше перевіряти видимих – легального імпортера, легальну мережу, – тоді як онлайн-тінь просто змінить домен. 

Якщо тиск ляже на чесних, а не на нелегалів, держава отримає трохи грошей сьогодні і трохи менше довіри завтра. Бо 72,7 млрд – це лише видима вершина; питання під нею просте: чи навчиться держава бачити не вибірково.

Тетяна Вікторова