9 травня відзначаються День Європи, Всесвітній день справедливої торгівлі, Міжнародний день вітряка та Всесвітній день колажу. У цей день в різні роки відбувалися важливі події, які торкалися воєнної історії, української державності, європейської інтеграції та міжнародної політики.
День Європи
День Європи відзначають 9 травня як день миру, єдності та співпраці європейських країн. Його пов’язують із Декларацією Шумана 1950 року, яка започаткувала об’єднання вугільної та сталеливарної промисловості Франції й Німеччини та стала одним із перших кроків до сучасного Європейського Союзу.
В Україні День Європи відзначали з 2003 року в третю суботу травня. У 2023 році його перенесли на 9 травня, щоб Україна відзначала цей день разом із країнами ЄС. Для України він пов’язаний із європейською інтеграцією, підтримкою спільних демократичних цінностей і прагненням бути частиною європейської спільноти.
Цікаві факти
Перший День Європи виник не в Європейському Союзі, а в Раді Європи: його відзначають 5 травня, на честь заснування цієї організації у 1949 році.
Декларацію Шумана оголосили 9 травня 1950 року в Парижі. Вона пропонувала об’єднати виробництво вугілля і сталі Франції та Німеччини, щоб зробити нову війну між ними практично неможливою.
Україна почала відзначати День Європи ще до отримання статусу кандидата на вступ до ЄС. Свято запровадили у 2003 році, коли євроінтеграція вже була важливою частиною зовнішньої політики держави.
У 2022 році, під час повномасштабної війни, Європейський Союз уперше настільки масштабно об’єднав політичну, фінансову, гуманітарну й військову підтримку України.
23 червня 2022 року Україна отримала статус кандидата на вступ до ЄС. Це стало одним із найважливіших рішень у відносинах України та Євросоюзу за всю історію незалежності.
У 2023 році Україна вперше відзначала День Європи 9 травня. Перенесення мало символічне значення, бо Україна відійшла від радянської традиції сприйняття 9 травня лише як дня воєнної пам’яті.
Прапор Європейського Союзу часто помилково сприймають як символ кількості країн-членів. Насправді 12 зірок означають ідею єдності, гармонії та повноти, а не число держав.
Під час війни українські міста неодноразово підсвічували будівлі кольорами прапора ЄС, а європейські міста у відповідь піднімали українські прапори поряд із прапорами Євросоюзу.
Всесвітній день справедливої торгівлі
Всесвітній день справедливої торгівлі відзначають у другу суботу травня. Його присвячено підтримці чесних умов праці, справедливій оплаті для виробників у країнах, що розвиваються, та відповідальному споживанню. Ідея руху полягає у тому, щоб фермери й працівники отримували гідний дохід за свою продукцію без експлуатації та посередницьких зловживань.
Рух справедливої торгівлі сформувався у другій половині ХХ століття та охопив десятки країн світу. Найчастіше маркування Fair Trade можна побачити на каві, чаї, шоколаді, бананах, какао та бавовні. Для України тема справедливої торгівлі стала помітнішою після активнішої інтеграції до європейського ринку, де вимоги до етичного виробництва й прозорості постачання мають велике значення.
Цікаві факти
Перші магазини справедливої торгівлі з’явилися у Європі ще в 1950-х роках. У них продавали товари ручної роботи від бідних громад Південної Америки та Азії без великих торговельних націнок.
Один з найвідоміших символів Fair Trade — кава. У деяких країнах Латинської Америки фермери, які працюють за стандартами справедливої торгівлі, отримують за зерно вищу й стабільнішу оплату навіть під час падіння світових цін.
Сертифікація Fair Trade забороняє використання дитячої праці та вимагає безпечних умов роботи. Для багатьох виробників це стало шансом отримати доступ до міжнародного ринку.
У Нідерландах у 1988 році з’явився перший у світі знак справедливої торгівлі Max Havelaar. Його назвали на честь героя роману про експлуатацію працівників на колоніальних плантаціях.
Європейський Союз є одним з найбільших ринків товарів Fair Trade у світі. Найактивніше продукцію справедливої торгівлі купують у Німеччині, Великій Британії, Франції та країнах Скандинавії.
Під час повномасштабної війни українські виробники дедалі частіше почали виходити на європейські ринки з акцентом на прозоре виробництво, етичне ставлення до працівників та локальне походження продукції.
Шоколад, банани та какао залишаються серед товарів, де найчастіше фіксують експлуатацію праці у світі. Саме тому рух Fair Trade особливо активно працює у цих галузях.
У багатьох європейських супермаркетах товари зі знаком Fair Trade займають окремі полиці, а деякі кав’ярні принципово використовують лише сертифіковану каву та какао.
Міжнародний день вітряка
Міжнародний день вітряка присвячений вітрякам як важливій частині технічної, культурної та історичної спадщини багатьох країн. Його відзначають у травні, коли в різних регіонах проводять екскурсії до старовинних млинів, демонструють принципи їхньої роботи та нагадують про роль вітряної енергії у розвитку людства задовго до появи сучасної електрики.
Вітряки століттями використовували для помелу зерна, перекачування води та роботи ремісничих майстерень. В Україні вони були характерною частиною сільського ландшафту, особливо у степових районах. Сьогодні інтерес до них зріс не лише як до історичних споруд, а і як до символу використання відновлюваної енергії, що стало особливо актуальним у Європі та Україні в умовах енергетичних криз і війни.
Цікаві факти
Найстаріші вітряки з’явилися приблизно у VII–IX століттях у Персії. Вони мали вертикальні лопаті й використовувалися для помелу зерна та подачі води.
Нідерланди стали однією з найвідоміших «країн вітряків» через постійну боротьбу з водою. За допомогою вітряків там осушували землі та створювали польдери, на яких будували міста й ферми.
В Україні найбільше старовинних дерев’яних вітряків збереглося у музеях просто неба в Пирогові, Переяславі та на Запоріжжі. Частина млинів була перевезена туди з різних областей ще у ХХ столітті.
Українські вітряки часто будували без жодного цвяха — дерев’яні конструкції трималися завдяки складним системам пазів та кріплень.
У ХІХ столітті в Україні існували цілі «вітрякові села», де одночасно працювали десятки млинів. Для степових регіонів вони були критично важливими через нестачу водяних млинів.
Під час повномасштабної війни російські атаки неодноразово пошкоджували українську енергетичну інфраструктуру, після чого тема вітрової енергетики та автономних джерел електрики стала значно актуальнішою.
Сучасні вітрові турбіни працюють за тим самим базовим принципом, що й старі вітряки: енергія вітру перетворюється на механічний рух, а потім — на корисну енергію.
У деяких країнах Європи старі вітряки досі використовують за призначенням. У Нідерландах частина млинів офіційно працює для регулювання рівня води навіть у XXI столітті.
Один з найбільших традиційних вітряків України розташований у Національному музеї народної архітектури та побуту в Пирогові. Його висота сягає кількох поверхів, а механізм повністю дерев’яний.
Всесвітній день колажу
Всесвітній день колажу відзначають у другу суботу травня. Його започаткував у 2018 році журнал «Kolaj Magazine» для популяризації мистецтва колажу та підтримки художників, які працюють у цій техніці. Колаж поєднує різні матеріали, зображення й текст у нову композицію, створюючи несподівані сенси та художні образи.
Мистецтво колажу стало особливо популярним у ХХ столітті завдяки авангардистам, сюрреалістам і дадаїстам. Для створення робіт використовують фотографії, газети, тканину, листівки, фрагменти упаковок і навіть побутові предмети. Сьогодні колаж існує не лише у паперовому вигляді — цифрові колажі стали окремим напрямом сучасного мистецтва та дизайну.
Цікаві факти
Одними з перших відомих художників, які активно використовували колаж, були Пабло Пікассо та Жорж Брак. На початку ХХ століття вони почали додавати до картин шматки газет, шпалер і тканини.
Термін «колаж» походить від французького слова «coller», що означає «клеїти».
Художники-дадаїсти після Першої світової війни використовували колаж для створення абсурдних і провокативних робіт, висміюючи політику, пропаганду та наслідки війни.
У ХХ столітті колаж активно використовували у політичних плакатах і пропаганді, бо він дозволяв швидко створювати емоційні та зрозумілі образи з фотографій і газетних вирізок.
Під час повномасштабної війни українські художники та ілюстратори почали масово створювати цифрові колажі про війну, окупацію та спротив. Частина цих робіт стала вірусною у світових соцмережах і використовувалася для благодійних зборів.
Колаж став важливою частиною сучасного графічного дизайну, музичних обкладинок і реклами. Багато відомих постерів та обкладинок альбомів створені саме у цій техніці.
У радянські часи фотоколажі часто використовували для агітаційних плакатів, а деякі зображення спеціально монтували для створення потрібного політичного ефекту.
Цифрові редактори та мобільні застосунки зробили колаж масовим явищем. Сьогодні мільйони людей щодня створюють колажі для соцмереж, навіть не сприймаючи це як окремий вид мистецтва.
У багатьох музеях світу зберігаються колажі, створені з дуже незвичних матеріалів — квитків, уламків скла, старих листів, монет і навіть деталей електроніки.
Історичні події в цей день
1913 – відбувся перший політ гідроплана С-10 «Гідро», створеного Ігорем Сікорським. Машина стала одним із ранніх прикладів авіаційної техніки, здатної злітати з водної поверхні та сідати на неї.
1913 – у Франції вийшов фільм «Фантомас», який започаткував довгу серію екранізацій про знаменитого вигаданого злочинця. Стрічка стала важливою для раннього європейського кіно й популярності кримінального жанру.
1919 – Симона Петлюру обрали головою Директорії УНР. Він зосередив у своїх руках політичне й військове керівництво в один із найскладніших періодів боротьби за українську державність.
1920 – на Хрещатику провели польсько-український парад після звільнення Києва від більшовиків. Подія стала помітним епізодом спільних дій Армії УНР і польського війська.
1920 – в Ужгороді заснували українське товариство «Просвіта». Воно відіграло важливу роль у розвитку освіти, культури та українського громадського життя на Закарпатті.
1922 – Патріарха Московського і всієї Русі Тихона взяли під домашній арешт. Це стало частиною тиску радянської влади на церковні структури та спробою поставити релігійне життя під контроль держави.
1927 – парламент Австралії переїхав до нової столиці Канберри. Місто створювали як компроміс між Сіднеєм і Мельбурном, які змагалися за статус головного політичного центру країни.
1945 – у СРСР офіційно оголосили про перемогу над нацистською Німеччиною. Того ж дня на Центральний аеродром імені Фрунзе прибув літак Лі-2 з актом про капітуляцію Німеччини.
1950 – було запропоновано створити Європейське об’єднання вугілля і сталі. Саме ця ініціатива стала основою першого європейського співтовариства та важливим кроком до майбутнього Європейського Союзу.
1955 – Федеративна Республіка Німеччина вступила до НАТО. Це рішення закріпило її місце в західній системі безпеки після Другої світової війни.
1962 – у США здійснив перший політ гелікоптер-кран S-64, розроблений компанією Ігоря Сікорського. Такі машини використовували для перевезення важких вантажів, будівельних робіт і рятувальних операцій.
2012 – під час демонстраційного польоту в Індонезії розбився літак російського виробництва «Sukhoi Superjet 100». Катастрофа стала серйозним ударом по репутації цього авіапроєкту.
2018 – у Кенії через сильні дощі прорвало греблю Патель у Великій рифтовій долині. Внаслідок трагедії загинули щонайменше 48 людей, а навколишні поселення зазнали значних руйнувань.
2022 – президент США Джо Байден підписав закон S.3522 про ленд-ліз для захисту демократії в Україні та протидії Росії. Документ спростив надання Україні військової допомоги під час повномасштабної війни.
