13 квітня в Україні відзначається День працівника оборонно-промислового комплексу, в світі – Всесвітній день пам’яті жертв Катинського розстрілу, Всесвітній день боротьби з сексуальним насильством над дітьми, Міжнародний день поінформованості про функціональні неврологічні розлади та Міжнародний день подяки рослинам. 13 квітня також є днем, коли в різні історичні епохи відбувалися події, які впливали на хід світової, європейської та української історії.
День працівника оборонно-промислового комплексу України
Це професійне свято було запроваджене у 2023 році й покликане вшанувати всіх, хто працює над створенням, модернізацією та забезпеченням озброєння і військової техніки для Збройних Сил України та інших силових структур. Ініціатором встановлення цього дня виступив Кабінет Міністрів, визнавши важливість системної підтримки оборонних підприємств, які стали критично важливими у час повномасштабної війни.
З початком широкомасштабної агресії Росії проти України значення оборонно-промислового комплексу (ОПК) вийшло на новий рівень. В умовах безперервних бойових дій, необхідності у високотехнологічному озброєнні, швидкому ремонті та переозброєнні армії, український ОПК став невід’ємною частиною стратегії національної безпеки. Підприємства, що входять до складу Державного концерну «Укроборонпром» та інші приватні і державні компанії, розширили виробництво, перейшли на воєнні рейки, збільшили обсяги виробництва боєприпасів, бронетехніки, дронів, артилерійських систем.
Працівники оборонного сектору — це інженери, техніки, конструктори, оператори складних верстатів, фахівці з логістики, кіберзахисту, розробники новітніх військових технологій. Їхня робота не менш важлива, ніж дії на передовій. Саме ці люди забезпечують воїнів необхідними засобами захисту, наступу та оборони, часто працюючи у надскладних умовах, іноді під прицілом ворожих обстрілів, у режимі цілодобової роботи.
Цифрові факти
Понад 100 підприємств у державному секторі та сотні приватних компаній залучені до виробництва військової техніки в Україні.
Станом на 2025 рік, за офіційними повідомленнями, український ОПК збільшив виробництво деяких видів озброєння у 2–4 рази.
Українські оборонні підприємства у 2024 році вперше почали серійне виробництво крилатих ракет та морських безпілотників власної розробки.
У 2023–2024 роках запущено спільні виробничі проєкти з партнерами з країн НАТО (зокрема, зі США, Німеччиною, Польщею, Туреччиною).
Всесвітній день пам’яті жертв Катинського розстрілу
Щороку 13 квітня світ вшановує пам’ять жертв Катинського розстрілу — однієї з найтрагічніших сторінок в історії ХХ століття. У цей день згадують понад 22 тисячі польських громадян, розстріляних навесні 1940 року радянським НКВС за наказом найвищого керівництва СРСР. Серед загиблих були офіцери польської армії, поліцейські, прикордонники, а також інтелігенція — вчителі, лікарі, юристи, священники. Більшість із них потрапила в радянський полон після поділу Польщі між Третім Рейхом і СРСР у вересні 1939 року.
Розстріли відбувалися в кількох місцях — у Катинському лісі біля Смоленська, у Калініні (нині Твер), Харкові, Києві, Мінську, а також у низці інших регіонів СРСР. Усі ці місця мали спільне: позасудове знищення військовополонених, які були інтелектуальною й моральною елітою польської нації. Тіло польської держави мало бути знекровленим — і Катинь стала символом цього радянського злочину.
Довгі десятиліття факт масового вбивства замовчувався або спотворювався. Радянська влада заперечувала свою причетність до злочину й звинувачувала нацистів. Лише в 1990 році Москва офіційно визнала, що розстріли були здійснені НКВС. Проте й донині Росія не класифікує цей злочин як геноцид і не розсекретила всіх архівів, що викликає глибоке обурення в Польщі та в усьому світі.
13 квітня — це день, коли Польща, Україна та інші держави, які шанують жертв тоталітаризму, знову і знову повертаються до цього болючого епізоду. В Україні, зокрема, вшановують пам’ять тих, хто був убитий у Харкові й Києві, адже саме тут сталися частини Катинського злочину.
У цей день вшановуються не лише загиблі, а й уроки історії, що нагадують: політична репресія, знищення еліт, ідеологічна ненависть — це риси тоталітарного режиму, який ніколи не має повторитися. Катинь — це не тільки трагедія Польщі, а й спільна європейська рана, що кличе до пам’яті, правди й справедливості.
Факти, які слід знати
Всесвітній день пам’яті жертв Катинського розстрілу відзначається згідно з постановою Сейму Польщі від 2007 року.
Згідно з дослідженнями Інституту національної пам’яті Польщі, близько 4 400 офіцерів були розстріляні в Катинському лісі, понад 3 800 — у Калініні, понад 3 700 — у Харкові. Решту знищено в інших місцях.
У 2010 році трагічно загинула польська делегація на чолі з президентом Лехом Качинським, яка прямувала на вшанування 70-х роковин Катинського злочину. Це стало ще однією національною трагедією Польщі, пов’язаною з Катинню.
Катинь залишається символом фальсифікації історії, знецінення людського життя й важливості історичної правди.
Всесвітній день боротьби з сексуальним насильством над дітьми
Цей день є одним з найболючіших у світовому календарі прав людини, бо стосується теми, про яку важко говорити, але ще важче — мовчати. Його мета — привернути увагу суспільства до масштабів сексуального насильства щодо дітей, зламати табу навколо цієї проблеми, підтримати жертв і стимулювати дії на всіх рівнях — від родин до урядів.
День виник як громадська ініціатива й поступово набув міжнародного резонансу. Його дата пов’язана з резонансною справою французького священника-проповідника Бернара Прейна, викритого у злочинах сексуального насильства над неповнолітніми. Саме 14 квітня 2011 року він постав перед судом. Цей випадок став точкою відліку нового публічного обговорення системного насильства, зокрема й у церковних структурах.
Сьогодні цей день виходить далеко за межі окремих справ. Він нагадує, що сексуальне насильство над дітьми — не поодинокий злочин, а системна загроза, яка має свої форми в різних країнах, культурах, соціальних шарах. За оцінками ВООЗ, щонайменше кожна п’ята дівчинка та кожен тринадцятий хлопчик у світі стають жертвами сексуального насильства до 18 років. У більшості випадків злочини залишаються нерозкритими через сором, страх, тиск або недовіру до системи.
Україна не є винятком. В умовах війни загрози сексуального насильства щодо дітей лише посилилися. Діти, які пережили окупацію, депортацію, перебування в закритих установах або стали жертвами торгівлі людьми, особливо вразливі. Зґвалтування, домагання, сексуальна експлуатація — ці злочини мають катастрофічні наслідки для психіки дитини і часто зламують життя назавжди.
У Всесвітній день боротьби з сексуальним насильством над дітьми правозахисники, освітяни, медіа й урядові структури наголошують на необхідності говорити відкрито: про шкоду мовчання, про важливість сексуальної освіти, про відповідальність дорослих, про довіру й безпечний простір для дітей. Цей день — не просто про жах, а про зміну культури замовчування на культуру захисту.
Факти, які треба знати
За даними ВООЗ, понад 120 мільйонів дівчат у світі пережили сексуальне насильство до досягнення повноліття.
У 80% випадків злочини скоюють особи, знайомі з дитиною або пов’язані з нею родинними, освітніми чи іншими стосунками.
В Україні 2022 року було зареєстровано понад 700 кримінальних проваджень щодо сексуального насильства над дітьми. Реальна цифра може бути значно вищою через прихованість проблеми.
У багатьох країнах, зокрема і в Україні, відбувається реформування підходів до захисту дітей — створюються спеціальні «зелені кімнати» для допиту, посилюється відповідальність, працюють гарячі лінії.
Профілактика, вчасне виявлення, правова й психологічна підтримка, сексуальна освіта — основні інструменти боротьби з цією формою насильства.
Міжнародний день поінформованості про функціональні неврологічні розлади
Цей день покликаний звернути увагу на одну з найменш зрозумілих, але водночас доволі поширених категорій неврологічних захворювань — функціональні неврологічні розлади (ФНР). Вони характеризуються наявністю симптомів, які виглядають як наслідок органічних уражень нервової системи, але не мають чіткої структурної причини, виявленої за допомогою традиційних методів нейровізуалізації чи лабораторної діагностики. Пацієнти з ФНР можуть мати такі симптоми, як тремор, судоми, слабкість кінцівок, порушення ходи, мовлення, зору, пам’яті або навіть епілептичні напади, які не підтверджуються на ЕЕГ.
ФНР є справжніми й виснажливими станами, але часто пацієнти стикаються з недовірою, стигматизацією та затримками в діагностиці. Через складність розуміння механізмів цих розладів лікарі не завжди правильно їх ідентифікують, що може призводити до неправильного лікування або навіть звинувачень у симуляції. Хоча колись ФНР розглядалися виключно як психогенні розлади, сучасна наука визнає складну взаємодію між мозком, тілом та психікою.
Визнання й інформування про ФНР є першим кроком до кращої підтримки пацієнтів. Саме для цього існує цей день: щоб розвінчати міфи, дати голос людям, які живуть із цим діагнозом, і закликати до кращого розуміння серед медичних працівників, суспільства та урядів.
Факти, які треба знати
За даними досліджень, близько 6% пацієнтів у неврологічних клініках мають ФНР.
FND можуть виникати в будь-якому віці, але особливо часто — у молодих жінок.
Стан не є симуляцією чи вигадкою. Симптоми виникають автоматично, без свідомого контролю пацієнта, і є наслідком змін у функціонуванні нервової системи, а не її анатомічного пошкодження.
Діагностика ґрунтується на клінічних ознаках, які мають певну специфіку (наприклад, варіабельність симптомів, їх зникнення під відволіканням уваги), а не на виключенні інших хвороб.
Основними підходами до лікування є мультидисциплінарний підхід: фізична реабілітація, когнітивно-поведінкова терапія, підтримка психічного здоров’я, іноді — медикаментозна корекція супутньої депресії чи тривоги.
Символом поінформованості про ФНР є жовто-оранжева стрічка, а глобальна кампанія відома під гаслом #LetsTalkFND.
Міжнародний день подяки рослинам
Це символічна нагода пригадати, наскільки глибоко життя людини залежить від рослин — і наскільки часто ми сприймаємо це як належне. У цей день у всьому світі проводять кампанії на підтримку збереження флори, екопросвітницькі заходи, флористичні виставки, шкільні проєкти, а також ініціативи з висаджування дерев і кімнатних рослин.
І хоча це свято не має офіційного статусу ООН, воно виникло як громадська ініціатива екологічних і ботанічних спільнот, які прагнуть підвищити обізнаність про роль рослин у збереженні клімату, біорізноманіття, добробуту та психічного здоров’я людини. 13 квітня — це привід не лише подякувати кімнатному фікусу чи садовим тюльпанам, а й задуматися про масштабну роль рослин у системі життя на планеті.
Рослини забезпечують людство киснем, їжею, ліками, матеріалами для одягу й будівництва, а ще — захищають ґрунт, регулюють температуру, утворюють кліматичні зони й підтримують життя мільйонів інших організмів. У медичному сенсі до 70% усіх сучасних ліків мають рослинне походження або були створені на основі рослинних компонентів. У психоемоційному сенсі — рослини позитивно впливають на настрій, концентрацію уваги, сон і навіть когнітивні функції.
На тлі зміни клімату, вирубки лісів і втрати біорізноманіття саме рослинний світ вимагає нашої найглибшої уваги й підтримки. Саме тому 13 квітня варто не лише помилуватися квітами, а й вжити конкретних дій: висадити дерево, підтримати ботанічний сад, замінити пластикову прикрасу на живу зелень, пояснити дітям, чому трава під вікном — не просто трава.
Цікаві факти
Рослини становлять близько 80% загальної біомаси Землі, тоді як люди — лише 0,01%.
За один день доросле дерево може виробити кисню, якого вистачить для дихання трьом людям.
Середньостатистична кімнатна рослина зволожує повітря, знижує рівень шуму і поглинає забруднювачі — це підтверджено дослідженнями NASA.
Вчені з університету Тель-Авіва довели, що деякі рослини здатні «кричати» у ультразвуковому діапазоні, коли їм бракує води або їх травмують.
Кожен гектар здорового лісу щороку поглинає від 1 до 10 тонн вуглекислого газу — основного парникового газу, що спричиняє глобальне потепління.
Історичні події в цей день
1204 року хрестоносці під проводом папи Іннокентія III захопили Константинополь — столицю Візантійської імперії. Цей удар по греко-православному світу не лише призвів до жорстокого грабунку міста, а й остаточно поглибив розкол між Східною та Західною церквами. Захоплення Константинополя стало однією з найбільш суперечливих подій Четвертого хрестового походу.
1598 року король Франції Генріх IV підписав Нантський едикт — документ, що вперше визнавав за французькими протестантами-гугенотами громадянські права, включно з вільним віросповіданням у межах певних територій. Цей акт став історичним компромісом після десятиліть релігійних війн між католиками й протестантами у Франції.
1870 року у Нью-Йорку відчинив свої двері один із найбільших і найвпливовіших музеїв світу — «Метрополітен». Він був заснований групою американських бізнесменів, художників і меценатів як музей, відкритий для широкої публіки. З роками його колекція виросла до понад двох мільйонів творів мистецтва з усього світу.
1923 року в Лондоні відбулося відкриття стадіону «Вемблі», який згодом став символом англійського футболу та однією з найвідоміших арен у спортивному світі. Стадіон відкрили до Британської імперської виставки, а перший фінал Кубка Англії, що пройшов тут, зібрав майже 200 тисяч глядачів.
1953 року вийшов друком перший роман британського письменника Яна Флемінга «Казино «Рояль». Саме з цієї книги почалася історія одного з найвідоміших літературних і кінематографічних персонажів ХХ століття — Джеймса Бонда, агента 007.
1960 року Франція провела чергове випробування ядерної бомби — цього разу у пустелі Сахара в Алжирі. Це було частиною програми ядерного озброєння Франції, яка прагнула утвердити себе як незалежну ядерну державу поза рамками НАТО й американського контролю.
1975 року в Лівані спалахнула громадянська війна, яка тривала 15 років і коштувала життя понад 100 тисячам людей. Війна розпочалася з конфлікту між християнськими та мусульманськими угрупованнями, але з часом у неї втягнулися регіональні гравці, зокрема Ізраїль і Сирія.
1986 року Іван Павло ІІ став першим папою Римським, який офіційно відвідав синагогу. Візит до Великої синагоги Рима став потужним жестом діалогу між християнством і юдаїзмом та сигналом подолання історичних упереджень і антисемітизму.
1990 року, через 47 років після злочину, Радянський Союз офіційно визнав свою відповідальність за Катинську трагедію. У заяві ТАРС підтверджувалося, що розстріли польських офіцерів у 1940 році справді були здійснені НКВС за прямим наказом радянського керівництва.
2014 року в. о. Президента України Олександр Турчинов оголосив про початок Антитерористичної операції (АТО) на сході України. Це стало відповіддю на збройну агресію з боку Росії та проросійських бойовиків у Донецькій і Луганській областях, і ознаменувало початок нового етапу війни.
2022 року Сили оборони України завдали удару по флагману Чорноморського флоту РФ — ракетному крейсеру «Москва». Судно було уражене двома ракетами «Нептун» і згодом затонуло. Це стало однією з найгучніших втрат Росії у морській війні, зламавши її морське домінування поблизу узбережжя України.
