Харківська область — один з регіонів України, який з перших днів повномасштабного вторгнення Росії перебуває під постійною загрозою обстрілів, авіаударів і руйнувань. З лютого 2022 року до червня 2025-го ця територія зазнала сотень ударів по житлових кварталах, селах, лікарнях, школах. В умовах тривалого бойового напруження особливо вразливими залишаються діти — ті, кого неможливо захистити лише інструкціями чи укриттями.
За офіційними даними Харківської обласної прокуратури, станом на 4 червня 2025 року внаслідок російської агресії в регіоні загинули 96 дітей.
Уточнені дані, надані пресслужбою прокуратури, дають змогу побачити структуру втрат: серед загиблих 48 дітей були віком до 14 років, ще 48 — у віці від 14 до 18 років. Таким чином, майже половина — це діти дошкільного й молодшого шкільного віку, які не мали жодного шансу врятуватись під час ударів, навіть за наявності укриттів.
Загалом жертвами бойових дій на Харківщині стали 56 хлопчиків і 40 дівчат. Зафіксовані обставини їхньої загибелі — ракетні обстріли, артилерійські удари, завали будинків, перебування поблизу цілей, які вражались вогнем, або поранення внаслідок розльоту уламків.
Окрім загиблих, прокуратура повідомляє про 526 дітей, які отримали поранення або пережили гостру реакцію на стрес. З них 331 — хлопчики, 195 — дівчата. Найбільше постраждалих також серед молодших — 255 дітей були віком до 14 років, ще 271 — у віці від 14 до 18 років. Це поранення різного ступеня тяжкості: осколкові, вибухові, черепно-мозкові травми, а також психологічні розлади, які мають характер воєнної травми.
Більшість епізодів, зафіксованих правоохоронними органами, стосуються населених пунктів, які перебували під щільним обстрілом у 2022–2023 роках, а також прикордонних районів, що залишаються під вогневим тиском у 2024–2025 роках. У багатьох випадках діти гинули вдома, на подвір’ях, біля шкіл, під час спроб евакуації або під час обстрілів черг до волонтерських центрів.
4 червня 2023 року в Харкові було відкрито пам’ятник дітям, які загинули внаслідок збройної агресії Російської Федерації. Його встановлено біля будівлі Харківського обласного палацу дитячої та юнацької творчості — в місці, пов’язаному з мирним дитинством, яке обірвалося для багатьох.
Архітектурна композиція складається з двох фігур — хлопчика і дівчинки, виконаних у бронзі. Вони зображені в момент польоту над розколотою гранітною брилою, що символізує вибух. Образ дітей подано у вигляді постатей з обгорілими крилами, які нагадують зруйновані мрії, знищене майбутнє, позбавлене часу. Композиція має близько п’яти метрів у висоту, бронза має спеціальне покриття для довговічності.
На вертикальній поверхні монумента вигравірували напис:
«Маленьким янголам,
які так рано зустрілись
з людською жорстокістю
та, на жаль, ніколи
не стануть дорослими…»
Цей пам’ятник не є підсумком, він не символізує завершення трагічного періоду. Обстріли Харківщини тривають. За 2024 і 2025 роки російські війська неодноразово завдавали ударів по цивільній інфраструктурі, в тому числі по школах, дитячих садках, житлових кварталах. Пам’ятник фіксує не кінець трагедії, а її проміжну межу. Він позначає точку, з якої облік втрачених починає переходити в історичну пам’ять. Але ця пам’ять не завершена.
Робота з ідентифікації тіл, документування обставин загибелі, збирання свідчень очевидців триває. Правоохоронні органи продовжують фіксувати воєнні злочини проти дітей. Психологічна й медична допомога надається тим, хто вижив, але залишився з травмою. У Харківській області працюють дитячі хаби, реабілітаційні кабінети, шкільні психологи. Але жодна допомога не здатна компенсувати втрату.
Оцінка масштабу завданої шкоди, зокрема втрат серед дітей, має юридичне значення в контексті міжнародних розслідувань воєнних злочинів і майбутніх трибуналів. Питання відповідальності за загибель цивільних, включно з дітьми, перебуває в центрі уваги українських і міжнародних слідчих органів. У випадках, коли загибель стала наслідком умисного або безрозсудного обстрілу цивільних об’єктів, вона кваліфікується як порушення законів і звичаїв війни.
96 загиблих дітей на Харківщині — це офіційно задокументовані випадки. Вони є частиною загального реєстру втрат, який продовжує поповнюватись. У кожному з них є дата, місце, обставини, документи, свідчення. У жодному — немає пояснення.
