Глобальна цифровізація та штучний інтелект (ШІ) дедалі більше інтегруються у всі аспекти нашого життя, від побуту до бізнесу та освіти. Важко уявити галузь, де б не використовувалися новітні технології. Вони допомагають автоматизувати процеси, економити час і ресурси, покращувати комунікацію та прийняття рішень. Проте, разом із позитивними змінами, виникають і питання щодо впливу цих технологій на нашу здатність мислити, вчитися і приймати рішення самостійно. На перший погляд, очевидно, що ШІ став справжнім помічником у нашому повсякденному житті: від персональних рекомендацій у соцмережах до автоматизації щоденних завдань. Але за всіма зручностями та комфортом прихована небезпека. Молодь, що виросла в епоху цифрових технологій, втрачає здатність самостійно шукати інформацію, аналізувати її і робити власні висновки. ШІ вирішує за нас усе більше питань, а ми поступово втрачаємо вміння критично мислити і розвиватися. Чи не опинимося ми в полоні технологій, де наше майбутнє буде визначати код, а не наші власні думки?
Від самостійності до автоматизації
Напевно, кожен зможе перерахувати переваги використання ШІ та цифровізації: новітні технології спрощують рутинні задачі, оптимізують процеси, допомагають шукати інформацію та вирішувати проблеми, які раніше здавалися складними. З одного боку, це потужний інструмент прогресу, але за сліпим захопленням його можливостями приховується небезпечна реальність.
Дослідження, проведене вченими з Університету Пенсільванії (США) виявило, що використання штучного інтелекту в навчальному процесі може негативно впливати на якість знань учнів. Експеримент було проведено з трьома групами турецьких учнів, які відвідували заняття з математики. Перша група виконувала завдання самостійно, друга використовувала ChatGPT для допомоги, а третя – іншу версію ChatGPT, яка давала підказки для вирішення завдань. Спочатку результати показали, що учні, які використовували ШІ, вирішили на 48% більше завдань правильно, ніж ті, хто навчався самостійно. А учні, що отримували підказки згенеровані ШІ, досягли на 127% кращих результатів. Що й треба було довести, скажете ви. Але не поспішайте з висновками. Подальше тестування, де учні вирішували завдання без допомоги ШІ показало зовсім інший результат. Група, що використовувала ШІ, мала на 17% гірші результати порівняно з учнями, які навчалися самостійно. Як виявилося, учасники експерименту навіть не вчитувалися в запитання тестів, а просто запитували готові відповіді у ШІ, що ускладнювало формування навичок вирішення завдань. Як то говорять, в одне вухо влетіло, а з іншого вилетіло. А сам ШІ припустився помилок в арифметичних обчисленнях у 8% випадків, а у підходах до вирішення завдань у 42% випадків. В свою чергу самі учасники були просто впевнені, що вони виконали все вірно і тим самим часто переоцінювали свої знання.
“Не варто розглядати ШІ як панацею від усіх проблем”, – говорить кандидатка педагогічних наук та завідувачка лабораторії “ГІС та ДЗЗ” Малої академії наук України Світлана Бабійчук.
Так, звісно, але це розуміють дорослі люди, які підходять до питання критично. Чого не можна сказати про дітей, які вірять всьому, що знаходять в інтернеті, тим паче, що в них склалося уявлення про всемогутність ШІ.
Вже сьогодні все більше спостерігається тенденція до значного зниження відвідування бібліотек. Адже нащо перечитувати безліч книг, коли Google видасть необхідну інформацію всього за декілька кліків?
ШІ не тільки полегшує наше життя — він формує нашу свідомість, змінюючи спосіб мислення, прийняття рішень та навіть наші переконання. Молоде покоління, яке виросло в оточенні технологій, особливо вразливе до впливу алгоритмів. Замість того щоб самостійно шукати інформацію у першоджерелах, вони все більше покладаються на інтернет, соціальні мережі та штучний інтелект. Алгоритми швидко підбирають контент, рекомендуючи “правильну” інформацію, яку користувач бажає побачити. Але тут криється небезпека — молодь перестає критично мислити та аналізувати джерела. Замість того, щоб самостійно оцінювати факти та робити власні висновки, вони слідують за алгоритмами, які можуть бути упередженими або навіть маніпулятивними.
ШІ створює ілюзію легкодоступної інформації, що замінює процес її глибокого осмислення. Люди перестають перевіряти факти, оцінювати різні точки зору або запитувати, чи дійсно те, що їм пропонується, є правдою. Критичне мислення стає рідкісною навичкою, адже технології роблять усе за нас — від вибору фільму до важливих життєвих рішень. Втрачаючи здатність мислити самостійно, люди стають вразливими до інформаційних маніпуляцій та пропаганди.
Ризики майбутнього
У майбутньому ми можемо зіткнутися з суспільством, де люди стають пасивними споживачами інформації. Вони будуть покладатися на алгоритми для прийняття рішень, віддаючи контроль над власним життям технологіям. Така тенденція може призвести до деградації творчого потенціалу людства, адже без критичного осмислення навколишнього світу ми втрачаємо здатність створювати щось нове. Інтелектуальна лінь та пасивність можуть стати новою нормою, де всі ідеї, рішення та навіть переконання будуть формуватися алгоритмами, що обслуговують інтереси компаній або владних структур. А далі люди перестануть контролювати власне життя. ШІ стане основним джерелом інформації, засобом контролю і навіть керування поведінкою. Така ситуація створює загрозу появи “цифрових диктатур”, де все, що ми бачимо, читаємо чи робимо, визначатиметься алгоритмами.
Ще однією небезпекою є втрата індивідуальності. Алгоритми базуються на узагальнених моделях і спрямовані на стандартизацію досвіду. Люди можуть втратити здатність формувати унікальні погляди та переконання, адже їхні інтереси та поведінка формуватимуться в рамках моделей, створених технологічними компаніями.
Чи популярне використання ШІ в українській шкільній освіті
У міжнародному рейтингу використання штучного інтелекту у 2023 році Україна ввійшла до групи країн з найнижчим показником, серед яких Гватемала, Парагвай, Венесуела, Сальвадор.
За даними Всеукраїнського дослідження перспектив ШІ у шкільній освіті, проведеного у вересні-жовтні 2023 року за ініціативи Малої академії наук України та Projector Institute, було встановлено, що 76% педагогів хоча б раз, а користувалися ШІ і мали позитивний досвід. Освітяни зазначають, що використовують сервіси ШІ у своїй діяльності задля підготовки до занять, створення тестів для домашнього завдання, під час проведення уроків, а також для перевірки знань учнів і навіть у позакласній роботі. Цікавим виявилася залежність педагогічного стажу та використання технологій: чим менший стаж роботи вчителя, тим активніше він застосовує у своїй практиці ШІ. В свою чергу, учні набагато краще обізнані про новітні технології. Так 91% школярів знає хоча б про один із сервісів ШІ, а 78% респондентів їх активно використовує.
Топ користання учнями та їх вчителями цифровими технологіями має наступний вигляд:
- ChatGPT – 68% користувачів;
- проєкт від “На урок” – 49% користувачів;
- Bard Google – 16% користувачів;
- Midjourney – 15% користувачів;
- Grammarly – 14% користувачів;
- Notion AI – 7 % користувачів;
- Stable Diffusion – 4% користувачів.
Та попри таку популярність, 39% педагогів не мають наміру радити своїм учням використовувати ШІ у навчанні. Це пояснюється тим, що недоліки технології, зокрема у використанні для навчальних потреб, також очевидні для освітян. Серед проблем вчителі зазначають невміння школярів користуватися першоджерелами та виявляти дійсно вірну інформацію, так як вони просто покладаються на дані ШІ. В свою чергу ШІ робить елементарні логічні помилки, або ж дані, на які він спирається, можуть містити неточності чи бути уже не актуальними. Також ШІ найчастіше не вкаже або вкаже неточно на першоджерело інформації, а для дослідницької роботи це є неприпустимим, адже дуже важливо перевірити й коректно послатися на першоджерело. Педагоги зазначають, що дедалі важче стало відокремлювати внесок дитини та ШІ у творчих завданнях, оскільки незрозуміло, як можна відрізнити роботу комп’ютера від учнівської. Це мимоволі наштовхує на роздуми про те, що цифрові технології впливають на навички учнів такі як, комунікація, критичне мислення та креативність, поступово стираючи межі індивідуальності.
Натомість, українські школярі вбачають лише користь у використанні штучного інтелекту в навчанні. 6 із 10 опитаних учнів уже використовували сервіси ШІ, готуючи домашні завдання. 85% дітей використовували ШІ хоча б раз, а третина з них робить це як мінімум щотижня. Також близько 40% зазначають, що використовували ШІ під час уроків у школі. А деякі учні у приватній бесіді зізнаються, що користуються інструментами ШІ для списування.
Фахівці з інновацій стверджують, що штучний інтелект в освітньому процесі однозначно сприятиме як роботі учителів, так і навчанню школярів у контексті пошуку даних, їхньої обробки та поверхневого аналізу.
Основні напрями застосування ШІ в освіті за кордоном
В свою чергу застосування штучного інтелекту в освіті за кордоном стає все більш популярним і багатообіцяючим інструментом, який може радикально змінити навчальний процес. У різних країнах до впровадження ШІ підходять по-різному, але загальна тенденція полягає в тому, що він розглядається як потужний інструмент для покращення якості освіти та підвищення її доступності.
У багатьох країнах, таких як США, Великобританія, Фінляндія та Південна Корея, ШІ використовується для створення персоналізованих навчальних програм, що враховують рівень підготовки, інтереси та швидкість засвоєння матеріалу кожного студента. Це дозволяє учням вчитися в своєму темпі, отримуючи підтримку там, де це найбільш необхідно. У таких країнах, як Китай і Японія, ШІ використовується для аналізу великих обсягів освітніх даних з метою виявлення тенденцій у навчанні та вдосконалення програм. Це дозволяє краще розуміти, які методики працюють, а які потребують коригування.
В багатьох школах і університетах за кордоном, зокрема у США та Європі, ШІ допомагає автоматизувати процес перевірки робіт, що зменшує навантаження на викладачів і дозволяє їм більше часу приділяти безпосередньому викладанню. У Великобританії та Німеччині, наприклад, активно використовуються чат-боти для відповіді на запитання студентів або надання їм додаткової підтримки під час самостійного навчання. В Іспанії та Франції, ШІ використовується для покращення вивчення мов за допомогою адаптивних додатків, що дозволяють студентам практикувати іноземні мови за допомогою реальних розмовних сценаріїв.
У країнах, де інновації в освіті завжди були в пріоритеті, як-от Фінляндія, Канада, Нідерланди та Сінгапур, ШІ вважається важливим інструментом для забезпечення сучасної освіти. Викладачі та адміністратори активно експериментують з новими технологіями для підвищення ефективності навчання. У деяких країнах, зокрема у Франції та Німеччині, існує обережне ставлення до впровадження ШІ через побоювання щодо етики, приватності та потенційного впливу на роль викладача. Багато хто хвилюється, що автоматизація може зменшити людський контакт в освіті, який є важливою складовою навчання. Країни ЄС активно працюють над створенням нормативних актів щодо використання ШІ в освітніх закладах, щоб забезпечити прозорість алгоритмів і захист даних студентів. Це особливо актуально в контексті європейських ініціатив, спрямованих на створення етичних стандартів для використання новітніх технологій.
Штучний інтелект уже зараз має значний вплив на освітні системи багатьох країн. Його застосування сприяє індивідуалізації навчального процесу, підвищенню якості освіти і спрощенню рутинних завдань. Однак, як і будь-яка технологія, ШІ викликає питання щодо етики та приватності, і ці аспекти стають важливими темами обговорень у багатьох країнах.
“Більшість опитаних школярів і вчителів вважають, що ШІ може змінити освіту в майбутньому. І це має стати сигналом для грамотної й покрокової інтеграції такої технології у навчальний процес в Україні”, – відзначив президент Малої академії наук України Станіслав Довгий.
Звісно, що неможливо не помічати переваги новітніх технологій для освіти. Цифрові платформи та ШІ дозволяють отримувати знання будь-де і будь-коли. Онлайн-курси, інтерактивні підручники та персоналізовані програми навчання стали доступними завдяки новітнім технологіям. Школярі та студенти можуть навчатися у власному темпі, отримувати миттєвий зворотний зв’язок і доступ до матеріалів з усього світу. ШІ може допомагати створювати індивідуальні плани навчання, які відповідають потребам кожного студента. Це підвищує ефективність навчання, оскільки кожен отримує саме ті знання і навички, які йому потрібні, замість універсальних програм, що не завжди підходять усім. Вчителі та викладачі можуть автоматизувати оцінювання, перевірку тестів і ведення документації. Це дозволяє їм більше часу приділяти безпосередньо навчальному процесу та роботі зі студентами, замість виконання адміністративних завдань.
Однак з широким доступом до інформації через технології та зростаючою автоматизацією процесів, є побоювання, що молодь може стати залежною від цифрових інструментів. ШІ може спрощувати завдання, однак він також може стимулювати школярів та студентів обирати легший шлях — готові відповіді та рішення замість розвитку критичного мислення і навичок аналізу. Цифрові інструменти знижують потребу запам’ятовувати інформацію, оскільки її можна легко знайти онлайн. Це може призводити до зниження здатності утримувати знання в пам’яті. Крім того, цифрові платформи часто відволікають увагу на інші стимули, що може вплинути на концентрацію і здатність зосереджуватися на глибокому навчанні. Молодь все більше покладається на гаджети та програми у повсякденному житті. Відсутність вміння працювати без технологій може створити проблеми, коли немає доступу до інтернету або пристроїв.
Ймовірно, що у майбутньому освіта повинна знайти баланс між використанням технологій та розвитком ключових навичок самостійного мислення. Педагогам важливо навчати школярів не лише тому, як використовувати технології, але й як критично мислити, аналізувати інформацію та робити власні висновки.
Технології можуть стати потужним інструментом для підтримки навчання, але також варто пам’ятати про розвиток когнітивних та соціальних навичок, які формуються через особисте спілкування, роздуми та самостійне вирішення проблем. Молодь повинна вчитися не лише бути споживачами інформації, але й творцями нових ідей, критично ставитися до того, що їм пропонує ШІ, і вміти працювати у світі, де технології постійно змінюються. Тому головним викликом для освіти стане створення умов, де технології допомагають, але не замінюють процес мислення, а молодь виховується як самостійні, творчі і відповідальні особистості.
