“Армія відновлення”: що слід знати про суспільно-корисні роботи під час воєнного стану

Поняття суспільно-корисних робіт у мирний час традиційно асоціюється з адміністративним покаранням, громадською ініціативою чи студентським волонтерством. Проте з початком повномасштабної війни це явище отримало інше, значно масштабніше й структуроване наповнення. Йдеться про державну програму «Армія відновлення», у межах якої тисячі українців у різних регіонах виконують роботи оборонного, інфраструктурного чи логістичного характеру, що прямо або опосередковано сприяють обороноздатності країни. За задумом держави, участь у таких роботах є формою трудової мобілізації — з елементами терміновості, тимчасовості та організаційного підпорядкування. Проте на практиці виникає чимало запитань: чи є участь у цих роботах добровільною чи примусовою? Хто має право залучати до них населення і за яких умов? Чи передбачена оплата, соціальні гарантії, можливість відмови або оскарження? Які категорії населення підлягають залученню, а які — виключені з переліку? І нарешті — яким чином співвідноситься ця практика з трудовим законодавством?

Редакція ІА «ФАКТ» звернулася до юристів адвокатського об’єднання «Репешко і партнери» за відповідями на ці запитання та наданням ґрунтовних коментарів щодо правового статусу суспільно-корисних робіт у межах програми «Армія відновлення».

Під час воєнного стану питання пошуку роботи стоїть дуже гостро. Велика кількість внутрішньо переміщених осіб, які вимушені були залишити домівки та переїхати в інші, більш безпечні місця, потребують працевлаштування як ніхто інший, адже іноді таким сім’ям доводиться починати все з нуля. На жаль на новому місці не завжди є можливість знайти не тільки відповідну роботу за фахом, а й працевлаштування взагалі, бо війна внесла свої корективи у ведення бізнесу та економіку країни. Позитивною в цьому ракурсі стала ініціатива щодо впровадження урядом програми «Армія відновлення». Втім законодавче підґрунтя існувало ще з 2011 року, але у 2022 році до нормативних актів були внесені деякі зміни, що дозволило реально запрацювати програмі з урахуванням поточної дійсності.

На сьогодні суспільно корисні роботи за програмою «Армія відновлення» здійснюються у 19 регіонах України. Серед найбільш активних учасників проєкту є Харківська, Донецька, Київська, Чернігівська та Полтавська області. Від початку дії проєкту «Армія відновлення» у 2022 році  вже було видано 226 тисяч направлень для участі тимчасово безробітних українців у суспільно корисних роботах. Як свідчить державна статистика, переважною кількістю його учасників є саме жінки. Ми часто в своїй роботі стикаємося з запитаннями клієнтів: чи варто боятися словосполучення «суспільні роботи», хто може бути до них залучений та які гарантії мають ті, хто їх виконує?

Відповідно до «Порядку залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2011 р. № 753, суспільно корисними роботами є види тимчасової трудової діяльності працездатних осіб в умовах воєнного стану, які провадяться для виконання робіт оборонного характеру, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, що виникли в період воєнного стану, та їх наслідків, задоволення потреб Збройних Сил, інших військових формувань і сил цивільного захисту, забезпечення функціонування національної економіки та системи забезпечення життєдіяльності населення, а також не можуть бути пов’язані з підприємництвом або іншою діяльністю, спрямованою на одержання прибутку, та до яких належать роботи і послуги, що не потребують, як правило, спеціальної професійної підготовки.

Зазначимо, що до суспільно корисних робіт залучаються працездатні особи з метою виконання робіт, що мають оборонний характер, а саме:

• зареєстровані безробітні та інші незайняті особи, зокрема внутрішньо переміщені;
• працівники функціонуючих в умовах воєнного стану підприємств (за погодженням з їх керівниками), що не залучені до виконання мобілізаційних завдань (замовлень) та не зараховані до складу об’єктових формувань цивільного захисту, – у порядку переведення;
• особи, зайняті в особистому селянському господарстві;
• студенти вищих, учні та слухачі професійно-технічних навчальних закладів.

Даний Порядок регулює досить широкий спектр відносин, але нас цікавить виключно те, що безпосередньо стосується проєкту «Армія відновлення». В його рамках забезпечення роботою відбувається щодо зареєстрованих безробітних та інших незайнятих осіб, зокрема внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Це означає, що залучатися до таких робіт можуть безробітні, які не підлягають призову на військову службу, а також не мають обмежень до роботи в умовах воєнного стану за віком і станом здоров’я.

Варто знати, що забороняється залучати до суспільно корисних робіт такі категорії осіб:

• малолітніх дітей та дітей віком від чотирнадцяти до п’ятнадцяти років;
• жінок, які мають дітей віком до трьох років;
• вагітних жінок у разі, коли виконання таких робіт може негативно вплинути на стан їх здоров’я.

Орієнтовний перелік суспільно корисних робіт, які виконуються в умовах воєнного стану виглядає наступним чином:

1. Ремонтно-відновлювальні роботи, насамперед роботи, що виконуються на об’єктах забезпечення життєдіяльності.
2. Розбір завалів, розчищення залізничних колій та автомобільних доріг.
3. Будівництво захисних споруд цивільного захисту, швидкоспоруджуваних захисних споруд цивільного захисту та створення найпростіших укриттів, протизсувних, протиповеневих, протиселевих, протилавинних, протиерозійних та інших інженерних споруд спеціального призначення.
4. Ремонт і будівництво житлових приміщень.
5. Роботи з підтримання у готовності захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням та їх експлуатації, пристосування існуючих наземних або підземних приміщень під найпростіші укриття.
6. Вантажно-розвантажувальні роботи, що виконуються на залізницях, у портах тощо.
7. Сільськогосподарські роботи (весняно-польові роботи, збирання врожаю, сінокосіння).
8. Надання допомоги населенню, насамперед особам з інвалідністю, дітям, громадянам похилого віку, хворим та іншим особам, які не мають можливості самостійно протидіяти несприятливим факторам техногенного, природного та воєнного характеру.
9. Організація забезпечення життєдіяльності громадян, що постраждали внаслідок бойових дій.
10. Роботи із забезпечення сталого функціонування об’єктів підвищеної безпеки на випадок надзвичайних ситуацій.
11. Роботи, пов’язані з підтриманням громадського порядку.
12. Упорядкування, відновлення та благоустрій прибережних смуг, природних джерел та водоймищ, русел річок, укріплення дамб, мостових споруд.
13. Заготівля дров для опалювального сезону.
14. Ліквідація стихійних сміттєзвалищ та облаштування полігонів твердих побутових відходів.

Конкретні види (перелік) суспільно корисних робіт визначаються військовим командуванням або військовими адміністраціями, місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування з урахуванням даного переліку. При цьому в разі потреби можуть бути запроваджені види суспільно корисних робіт, не передбачені зазначеним орієнтовним переліком, з урахуванням обставин, що склалися в регіоні (місцевості, населеному пункті), і несприятливих факторів техногенного, природного та воєнного характеру, що створюють загрозу для населення та істотно знижують рівень забезпечення його життєдіяльності.

Виконання суспільно корисних робіт на радіаційно або хімічно забруднених територіях, у районах виникнення небезпечних і особливо небезпечних інфекційних хвороб, місцях розташування вибухонебезпечних предметів допускається виключно за письмовою згодою особи, яка виявила бажання бути залученою до їх виконання, з дотриманням вимог законодавства про охорону праці. Водночас не допускається проведення суспільно-корисних робіт на територіях, які не мають статусу оборонюваних.

Зауважимо, що оплата за даний вид робіт здійснюється відповідно до відпрацьованого часу. Наразі учасники проєкту отримують від восьми тисяч гривень до дванадцяти тисяч гривень. Тобто зарплата не може бути нижчою мінімального розміру та перевищувати півтора розміру мінімальної заробітної плати.

Найчастіше безробітних залучають до:

• робіт з забезпечення життєдіяльності громадян, що постраждали внаслідок бойових дій;
• розвантаження, фасування та доставки гуманітарної допомоги;
• надання громадянам соціальних послуг в місцях зосередження внутрішньо переміщених осіб та адресної допомоги ВПО;
• плетіння маскувальних сіток, консервування продукції для потреб ЗСУ,
• пошиття одягу та ремонту військової амуніції;
• допомоги з догляду за пораненими військовослужбовцями в медзакладах;
• розбору завалів, відновлення житлових будинків та приміщень, розчищення залізничних колій та автомобільних доріг, які пошкоджені в результаті бойових дій;
• облаштування та укріплення блокпостів, підвальних приміщень під укриття.

Фінансування суспільно корисних робіт, які виконуються зареєстрованими безробітними та незайнятими ВПО працездатного віку з числа застрахованих осіб, які не мають статусу зареєстрованого безробітного, здійснюється коштом Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в межах коштів, передбачених у бюджеті Фонду на відповідні цілі, а також коштів місцевих бюджетів, підприємств, установ, організацій, інших джерел, не заборонених законодавством.

Фактично механізм з залучення до суспільно-корисних робіт працює наступним чином. Згідно з  п. 27 Порядку реєстрації, перереєстрації зареєстрованих безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 446 від 30.03.2023 року, під час воєнного стану в разі відсутності відповідної роботи зареєстровані безробітні направляються на громадські та інші роботи тимчасового характеру або на суспільно корисні роботи. Отже, у разі відсутності відповідної роботи для зареєстрованого безробітного, підходящою для нього роботою вважається участь у громадських роботах та суспільно корисних роботах.

При цьому ч.1 ст. 45 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що реєстрація безробітного припиняється у разі дворазової відмови від пропонування підходящої роботи. Як бачимо, безробітний може відмовитись від запропонованих суспільно корисних робіт, проте у разі відмови від 2-х пропозицій підходящої роботи, з  погляду держави, у тому числі щодо участі в громадських роботах та відмови від суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, реєстрація безробітного припиняється.

Важливим є те, що з кожною особою з числа «Армії відновлення»  на період участі у суспільно корисних роботах укладається строковий трудовий договір. На таких осіб  повною мірою розповсюджуються вимоги законодавства про охорону праці та загальнообов’язкового державного соціального страхування. Обов’язковими умовами залучення до даних робіт є проведення з громадянами інструктажу на робочому місці, в тому числі з питань техніки безпеки, забезпечення таких осіб засобами індивідуального захисту та робочим інструментом. При цьому спеціального навчання та професійної підготовки учасники «Армії відновлення» не потребують.

Обов’язково слід пам’ятати, що відповідно до п.2 ч.8 ст.31 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що з безробітними, які залучаються до виконання робіт тимчасового характеру, укладаються трудові договори на строк, що сумарно протягом року не може перевищувати 180 календарних днів. Це фактично означає, що з працівником, може бути укладено як один, так і декілька строкових договорів протягом року, головне, що при цьому сумарний строк таких договорів о не може перевищувати 180 календарних днів.

Є ще один нюанс у разі залучення  особи, зареєстрованої як безробітна у центрі зайнятості (отримує допомогу по безробіттю) до суспільно корисних робіт. Виплати допомоги по безробіттю в цьому випадку призупиняються, але вони поновлюються після припинення участі безробітного   у суспільно корисних роботах.

Важливо знати, що період участі безробітного у суспільно корисних роботах зараховується йому до страхового стажу, адже під час здійснення таких робіт сплачуються всі необхідні внески та нарахування як за звичайну роботу, наприклад, єдиний внесок на загальнообов’язкове соціальне страхування, а також оплачуються перші п’яти днів тимчасової непрацездатності.

За направленням на суспільно корисні роботи громадяни можуть звернутися до Центру зайнятості або знайти інформацію щодо роботи у своїй місцевості на офіційному порталі –  https://www.dcz.gov.ua/