Законодавчі покращення для українських дітей: роз’яснення адвокатів

У 2024 році в Україні уряд збільшив аліментні виплати на дітей. Це рішення пов’язано з підвищенням прожиткового мінімуму в Україні. За новими правилами, встановленими з 1 січня 2024 року, мінімальний розмір аліментів на одну дитину становить 50% прожиткового мінімуму для дитини у віці до 6 років, 60% – для дітей від 6 до 18 років. Інформація про це міститься на сайті уряду. 

З січня 2024 року мінімальний гарантований розмір аліментів складає:

– для дітей до 6 років — 1 281,5 гривень;

для дітей від 6 до 18 років — 1 598 гривень.

Рішення уряду прийнято з метою забезпечення належного матеріального забезпечення дітей та відповідності аліментних виплат інфляційним процесам. Підвищення аліментів також сприятиме зменшенню випадків відмови від виконання аліментних зобов’язань та забезпечить більш ефективний механізм захисту прав дітей на адекватне матеріальне забезпечення.

Також варто зазначити, що зміни встановлено і для аліментів на дорослих. Зокрема, мінімальний розмір аліментів на дорослу особу становить 30% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а для непрацездатних – 20%.

Як визначити розмір аліментів?

З огляду на фактор кількості дітей, схема розрахунку наступна:

– на одну дитину — ¼ від доходу;

– на двох — 1/3 від доходу;

– на трьох і більше — ½ від доходу.

При цьому суд може враховувати різні фактори: стан здоров’я та матеріальний стан дитини і платника аліментів, наявність інших дітей та непрацездатних родичів (чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина), права власності (нерухомість, автомобіль тощо), витрати та доходи платника тощо.

Чим відрізняється гарантований розмір аліментів від рекомендованого?

Гарантований розмір аліментів на одну дитину – це мінімальний розмір, який сплачує батько або матір у випадку, коли їхні доходи низькі. Водночас рекомендований розмір – це той, який встановлює суд у разі достатності заробітку платника аліментів. Щодо максимальної суми аліментів, то вона не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів:

– до 6 років — 25 630 гривень;

– від 6 до 18 років — 31 960 гривень.

Крім того, уряд оновив правила отримання відпустки при народженні дитини з метою поліпшення умов для батьківства та сприяння збереженню здоров’я матері й новонародженого. Згідно з нововведеннями, які набули чинності з 1 січня 2024 року, відпустка по догляду за дитиною може бути надана обом батькам. При цьому, якщо один з батьків обирає не працювати, або отримує відпустку по догляду за дитиною, другий батько або мати може скористатися правом на отримання відпустки на наступних умовах:

1. Повна відпустка – тривалістю до 70 календарних днів, при цьому виплата заробітної плати здійснюється у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати за останні три місяці роботи.

2. Часткова відпустка – тривалістю до 140 календарних днів, при цьому виплата заробітної плати здійснюється у розмірі 50 відсотків середньої заробітної плати за останні три місяці роботи.

Хто має право на таку відпустку та за яких умов?

1. Батьки без шлюбу за умови, якщо батько дитини не перебуває у шлюбі з матір’ю, але вони живуть разом, мають спільне господарство та взаємні обов’язки, тепер він також може отримати відпустку. Для цього потрібні письмове підтвердження спільного проживання та свідоцтво про народження дитини.

2. Родичі – бабусі, дідусі або інші дорослі родичі, що фактично опікуються дитиною, чия мати або батько є одинокими, тепер також мають право на відпустку. В цьому випадку необхідно надати письмове звернення одинокої матері (батька).

Який перелік документів необхідно надати для підтвердження права на відпустку при народженні дитини?

Право на відпустку при народженні дитини підтверджують:

– письмова заява матері дитини та свідоцтво про народження дитини, де зазначена відповідна інформація про батька дитини, якщо відпустку бере батько дитини, який не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, але вони спільно проживають та пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. При цьому у письмовій заяві матері дитини повинна обов’язково міститися інформація про те, що мати з батьком дитини спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки;

– письмова заява матері або батька дитини, які є одинокими, якщо відпустку при народженні дитини планують брати баба або дід, або інший повнолітній родич дитини, які фактично здійснюють догляд за дитиною.