Європейський Союз з 12 жовтня 2025 року змінює правила перетину зовнішніх кордонів. Однією з головних новацій стане запровадження обов’язкової біометричної перевірки для всіх громадян, які в’їжджають або виїжджають з країн Шенгенської зони. Це рішення стосується також українців, які масово користуються автомобільними пунктами пропуску для короткострокових подорожей. Нові вимоги означають, що замість штампів у паспортах використовуватиметься електронна система реєстрації, яка зберігатиме біометричні дані та фіксуватиме фактичний час перебування у ЄС.
Загальні зміни, що набудуть чинності
Згідно з новими правилами, кожен подорожуючий повинен буде пройти процедуру збору біометрії. Вона включає фотографію обличчя, відбитки чотирьох пальців у громадян віком від 12 років, а також реєстрацію даних закордонного паспорта, дати та місця перетину кордону. Ці відомості потраплятимуть у нову базу даних, яка об’єднує інформацію всіх країн Шенгенської зони.
Система поширюється на короткострокові поїздки — до 90 днів протягом будь-якого 180-денного періоду. Вона має замінити нинішню практику проставляння штампів у паспортах. Для пасажирів автомобільного транспорту правила будуть особливо суворими: усі пасажири зобов’язані виходити з авто для проходження процедури. Відмова від здачі біометрії автоматично стане підставою для відмови у в’їзді. Для поїздів порядок залежатиме від технічних можливостей конкретних пунктів пропуску.
Позиція ДПСУ: роз’яснення Андрія Демченка
Речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко в ефірі телемарафону заявив, що процедура перевірки є обов’язковою для всіх громадян незалежно від мети поїздки. Він визначив, що оформлення кожної людини тепер триватиме довше, адже збір біометрії потребує додаткового часу. Проте він вважає некоректним робити висновки про значне зростання черг лише на підставі цієї зміни.
Демченко наголосив, що вже зараз у Польщі нову систему тестують на практиці, і досвід показує: час очікування збільшується, але не критично. Затримки залежать радше від кількості обладнаних пунктів і підготовленості персоналу, ніж від самої процедури. Він пояснює, що саме автомобільні КПП залишаються найбільш чутливими до новацій, оскільки вони приймають найбільший потік українців, тоді як інші формати подорожей можуть працювати гнучкіше.
Речник ДПСУ також підкреслив, що запуск нових правил відбуватиметься не одномоментно: «Не обов’язково, що саме 12 жовтня система повноцінно запрацює на всіх кордонах Шенгенської зони. Польща вже тестує її, інші країни можуть долучитися поступово після цієї дати». Це означає, що зміни будуть впроваджуватися поетапно, аби уникнути різкого навантаження на пункти пропуску.
За його словами, основна мета нової системи полягає у посиленні безпеки та створенні більш прозорого механізму обліку іноземців. Єдина електронна база дозволить ефективно контролювати строки перебування, виявляти випадки перевищення дозволеного часу і запобігати використанню підроблених документів.
Наслідки для українців
Для українських громадян, які часто їздять до ЄС у справах роботи, навчання чи приватних поїздок, нова процедура стане додатковим етапом при перетині кордону. Хоча час очікування може збільшитися, йдеться радше про кілька хвилин на кожного подорожуючого, а не про багато годин у чергах. Водночас вимога особисто виходити з автомобіля і проходити біометрію створюватиме певний дискомфорт, до якого потрібно буде звикнути.
Запровадження біометричного контролю на кордонах Шенгенської зони є частиною загальноєвропейської стратегії безпеки. Для українців воно означає необхідність враховувати новий етап перевірки та бути готовими до додаткового часу на оформлення.
Андрій Демченко підкреслив, що йдеться не про створення перешкод, а про впровадження сучасних стандартів, які дозволять країнам ЄС ефективніше захищати свої кордони. Для тих, хто виїжджає з України, це нововведення стане черговим нагадуванням про те, що свобода пересування вимагає дотримання правил і готовності до більш ретельного контролю.
