З початком повномасштабної війни в Україні почала працювати програма релокації бізнесу, яка передбачає переміщення підприємств із зон підвищеного ризику в більш безпечні регіони. Таке переміщення дозволило компаніям продовжувати роботу навіть у складних умовах, а областям-реципієнтам – отримувати додаткові переваги. Релоковані підприємства створюють нові робочі місця, сприяють зростанню економічної активності та збільшують обсяги податкових надходжень.
За останніми даними в Україні було зафіксовано 18 944 випадків переїзду підприємств з одного регіону в інший через війну.
Лідером за кількістю переміщених бізнесів стала Закарпатська область. За словами заступника голови обласної військової адміністрації Мирослава Білецького, завдяки прийняттю переміщених підприємств регіон значно знизив залежність від державних дотацій і продемонстрував приклад успішної економічної адаптації під час війни.
Які бізнеси релокуються найактивніше?
Ті, що мають “легкі на підйом” засоби виробництва, користуються попитом безвідносно до територіального розташування. Йдеться, зокрема, про легку промисловість. Багато підприємств, що займаються текстильним виробництвом, швейним бізнесом і виготовленням взуття, переміщують свої потужності у безпечні регіони. Вони мають відносно компактні виробничі лінії, що свого часу дозволило їм швидко перевезти обладнання почати виробничий процес на новому місці. Релокувалися також окремі машинобудівні і металопереробні заводи, що виготовляють техніку, металеві конструкції або комплектуючі для різних галузей. Такі підприємства від початку війни активно шукали безпечні місця для продовження роботи, адже ця галузь є критично важливою для підтримки економіки та експорту.
Релокувалися також підприємства з переробки продуктів харчування, виробництва консервів, хлібопекарні та молокопереробні потужності, оскільки попит на харчові продукти залишається високим навіть у складних умовах.
До тих галузей, що легко адаптуються, можна віднести також ІТ та технологічні компанії. Офіси, що працюють у сфері інформаційних технологій, доволі легко адаптуються до нового середовища. Їх релокація часто пов’язана з безпекою працівників, а також із забезпеченням стабільного інтернету та електропостачання.
Виробники меблів, будівельних матеріалів із дерева та іншої продукції цієї галузі також активно переїжджають у західні області, адже їх діяльність забезпечена нині великим попитом як на внутрішньому ринку, так і для експорту.
Підприємства, що займаються виготовленням фармацевтичної продукції, косметики, побутової хімії чи інших хімічних виробів, також часто релокуються, враховуючи високі ризики вразливості цієї галузі у прифронтових регіонах.
Виробники будівельних матеріалів (бетон, цегла, металоконструкції) часто переміщуються у безпечні регіони для продовження роботи, особливо з огляду на великий попит на відбудову інфраструктури.
Загалом, релокація підприємств охоплює широкий спектр галузей, що забезпечує різноманітний економічний розвиток приймаючих областей. Головними факторами для переїзду є доступ до ресурсів, безпечна логістика та збереження робочих місць.
Успішні кейси релокації
Український аналітичний ресурс Mix.fin.com наводить низку успішних прикладів переміщення підприємств у межах нашої країни.
У 2022 році мережа “Укрвоєнторг”, яка займається виробництвом і реалізацією військового одягу та спорядження, успішно перенесла свою діяльність з Краматорська до Львова, витративши на це лише три тижні. Протягом цього часу компанія організувала транспортування, провела належну ревізію, і за 14 днів створила інтернет-магазин, що дозволило підприємству оперативно відновити роботу на новій локації.
IT-компанія “Ареал”, відома своїми розробками та підтримкою української програми обліку як альтернативи 1С, також була релокована з Краматорська до західних регіонів України. На переїзд, адаптацію стратегії, оновлення бренду та пошук нових ринків знадобився лише тиждень.
Вікторія Карпова, відома українська кравчиня та дизайнерка одягу, що здобула популярність завдяки своїм унікальним етнічним виробам, зуміла перемістити своє швейне підприємство з Покровська до Львова. На новому місці вона швидко розпочала роботу: створила новий вебсайт, налагодила гуртовий продаж продукції, домовилася з постачальниками та зробила необхідні замовлення. Крім того, вона активно займалася підбором персоналу для забезпечення стабільної роботи компанії.
Компанія “Сем Екопак”, що спеціалізується на виготовленні пакувальної продукції, переїхала з Дніпропетровської області до Львівщини. Переїзду сприяв той факт, що ще до війни компанія планувала відкриття філії у Львівській області та заздалегідь придбала приміщення. У результаті, замість однієї запланованої виробничої лінії, вдалося запустити три. Під час переїзду використали 12 вагонів і кілька вантажівок для транспортування обладнання.
Історії релокації бізнесів є дуже різноманітними, адже кожен випадок має свої унікальні обставини. Наприклад, деяким компаніям довелося переїхати через нестачу персоналу, оскільки значна частина працівників виїхала за кордон. Інші ж були змушені релокуватися через знищення шляхів постачання товарів чи наявність обмежень на ринку. Однак є й такі організації, які вирішили переїхати не через необхідність, а для того, щоб освоїти нові ринки, зокрема розпочати продажі в країнах ЄС.
Хоча офіційно громади у безпечніших регіонах повинні були створювати вигідні умови для розвитку бізнесу, реальність часто була іншою. Декілька власників релокованих компаній вказували на високі ціни на оренду виробничих та складських приміщень, а також на недостатню зацікавленість з боку місцевих органів влади в залученні нових підприємців.
Державна підтримка релокації припинена
Уряд створив онлайновий ресурс relocation.gov.ua, що став важливим інструментом для реалізації програми релокації підприємств в Україні. Платформа функціонує як централізований канал комунікації між підприємцями та органами державної влади, що значно спрощує процес пошуку оптимального місця для переїзду.
На сайті доступна детальна інформація про регіони, які приймають релоковані підприємства. Кожен регіон описується з точки зору доступності інфраструктури, виробничих приміщень, транспортних шляхів і ресурсів, таких як забезпечення електрикою та водою. Це допомагає підприємствам обрати оптимальне місце для відновлення своєї діяльності.
З початку війни для підприємств, які бажали змінити локацію, були запроваджені й інші програми підтримки. Зокрема, компанії могли подати заявку через систему Prozorro та скористатися безкоштовними послугами транспортування, які надавали “Укрзалізниця” та “Укрпошта”. Окрім того, держава пропонувала одноразову допомогу у розмірі 100 000 грн для підприємств з числом працівників до 12 осіб, які змінили місцезнаходження. Однак на сьогодні ці пільги скасовано, і бізнеси тепер змушені вирішувати питання переїзду за власні кошти.
Куди рухається бізнес
У 2022 році більшість українських підприємств, що релокувалися, обирали західні області країни, які були на той час найбільш безпечними через свою відносну стабільність. Однак уже в 2023 році відбулися зміни у релокаційних трендах: бізнеси почали переміщатися з Києва на Одещину, а з Дніпропетровщини — до столиці. Крім того, спостерігалося повернення підприємств у ті регіони, де завдяки деокупації або зміщенню лінії фронту ситуація покращилася.
Проте, незважаючи на ці зміни, багато компаній адаптувалися до нових умов і не планують знову змінювати своє місцезнаходження. Однією з причин цього стала зацікавленість місцевих громад у залученні стабільних платників податків і роботодавців. Проте були випадки, коли місцева влада не тільки не допомагала підприємствам адаптуватися, а й створювала несприятливі умови для їх розвитку. Загалом, процес релокації залишається складним і стресовим для бізнесу. Втім підприємства, чиї керівники серйозно підійшли до планування і організації, змогли вирішити більшість проблем на новому місці.
