Булінг дітей під час війни: у 2024 році поліція зафіксувала 219 випадків, визначено регіон-лідер
Діти завжди залишаються найбільш вразливою категорією в суспільстві, особливо під час війни. В Україні, яка майже три роки живе в умовах повномасштабної війни, тисячі дітей змушені пристосовуватися до нових реалій: евакуацій, втрати рідних, постійного стресу через обстріли. У цих складних обставинах шкільний булінг додає ще більше болю. Неприйняття у колективі тих, хто ВПО, цькування та насмішки можуть завдати непоправної шкоди дитячій психіці. На жаль, цькування залишається значною проблемою в освітньому середовищі України.
Статистика булінгу в 2024 році
За даними сервісу відкритих даних Opendatabot, за перші 10 місяців 2024 року поліція склала 219 протоколів щодо булінгу в освітніх закладах. Хоча ця цифра є меншою у порівнянні з довоєнними роками, експерти наголошують, що реальна кількість випадків є значно більшою. Багато дітей, які страждають від цькування, або не звертаються за допомогою, або не отримують належної підтримки з боку дорослих.
Згідно з дослідженням Українського інституту дослідження екстремізму, булінг може мати трагічні наслідки: близько 40% дитячих самогубств стаються саме через цькування.
Профіль правопорушень
Більшість випадків цькування, зафіксованих у 2024 році, були скоєні дітьми та підлітками.
- 124 протоколи (або 56,6%) стосувалися підлітків віком від 14 до 16 років.
- Щонайменше 37 випадків булінгу було вчинено групами дітей або повторно.
- Окрему увагу привертає роль дорослих у цій ситуації: 12 протоколів склали на педагогів, які знали про цькування, але не повідомили про це відповідні органи.
Суди стали ефективніше розглядати справи, пов’язані з булінгом: 73% протоколів отримали судові рішення, тоді як у попередні роки цей показник становив лише 60%.
Географія булінгу
Наприкінці жовтня в Україні була запущена спеціальна кнопка для подання звернень щодо булінгу. За цей період вже отримано 85 анонімних повідомлень. За інформацією Міністерства освіти і науки України, більшість звернень — 80% — надходять від батьків, тоді як лише 20% повідомлень подають самі діти. Цим інструментом вже скористалися у 16 регіонах країни.
Лідером за кількістю офіційно зафіксованих випадків цькування став Київ та Київська область – тут зареєстровано 36 випадків. На другому місці – Одеська область із дев’ятьма випадками, а на третьому – Львівська область із вісьмома.
Попри те, що ці регіони відрізняються за рівнем урбанізації та соціально-економічним становищем, спільною рисою залишається те, що проблема булінгу торкається як великих міст, так і невеликих населених пунктів.
Що робити, якщо дитина стала жертвою булінгу
В умовах війни надзвичайно важливо створювати безпечне освітнє середовище для дітей. Фахівці наголошують на необхідності комплексних підходів до боротьби з булінгом: психологічної підтримки для постраждалих, підвищення обізнаності серед дітей та дорослих, а також посилення відповідальності для тих, хто вчиняє або ігнорує випадки цькування.
Булінг не лише руйнує дитячу психіку, а й відображає загальні проблеми суспільства. В умовах війни це явище стає ще більш болючим, адже діти, які вже живуть у постійному стресі, потребують підтримки, а не додаткових травм.
Нагадаємо, що наразі покарання за булінг передбачає штрафи в розмірі від 850 до 3400 гривень. Освітня омбудсменка України Надія Лещик вважає, що збільшення штрафів до 10 000 гривень могло б зробити їх більш ефективним засобом у боротьбі з цькуванням у школах.
Законодавство передбачає адміністративну відповідальність за булінг для осіб, які досягли 16 років. У випадку молодших порушників відповідальність за їхні дії несуть батьки.
Окрім того, директори навчальних закладів, які приховують випадки булінгу, також можуть бути покарані. Їм загрожують штрафи або виправні роботи, із відрахуванням до 20% заробітної плати.
Протистояти цьому виклику є спільним завданням освітян, батьків, правоохоронців та громадянського суспільства.
