Бюджетний холод: як замороження зарплат і пенсій, визначених у Бюджетній декларації на 2025-2027 роки, ударить по українцях

Кабмін України опублікував Бюджетну декларацію на 2025-2027 роки, яка передбачає протягом найближчих років замороження підвищення мінімальної зарплати, пенсій та соціальних виплат. Такі заходи мають на меті допомогти економіці подолати наслідки дефіциту коштів у бюджеті та зменшити ризики можливого дефолту по зовнішніх боргах України.

Бюджетна декларація на 2025-2027 роки має стати основою для підготовки держбюджету на наступний рік. У ньому уряд прогнозує стрімке зростання ВВП у 2026 році, підвищення податкових надходжень в умовах незмінності базових ставок податків, а також зменшення зовнішньої допомоги.

Ключовими прогнозами в декларації є:

• Зростання реального ВВП на 2,7% очікується у 2025 році, на 7,5% – у 2026 році, на 6,2% – у 2027 році.
• Зростання споживчих цін: у 2025 році – на 9,5%, у 2026 році – на 10,4%, у 2027 році – на 5,9%.
• Середньорічний курс гривні до долара очікується на рівні 45 грн у 2025 році, 46,5 грн – у 2026 році, 46,4 грн у 2027 році.
• Фінансування держбюджету (запозичення та гранти) у 2025 році – 1,5 трлн грн, у 2026 році – 1 трлн грн, у 2027 році – 786,5 млрд грн.
• Видатки на безпеку та оборону у 2025 році очікуються на рівні 2,2 трлн грн, у 2026 році – 1,6 трлн грн, у 2027 році – 1,5 трлн грн.
• Дефіцит держбюджету у 2025 році – 18,2% ВВП, у 2026 році – 10,3% ВВП, у 2027 році – 6,7% ВВП.
• Розмір мінімальної зарплати у 2025-2027 роках становитиме 8000 грн, що є чинними зараз.
• На 2025-2027 роки передбачено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (мінімальна пенсія), на нинішньому рівні – 2361 грн.
• На рівні 2024 року планується зафіксувати посадовий оклад працівника І тарифного Єдиної тарифної сітки, що використовується в бюджетній сфері.
• Передбачається спрямування доходів державного дорожнього фонду до загального фонду держбюджету з поступовим його відновленням у 2025-2027 роках: у 2025 році – 25% (44 млрд грн), у 2026 році – 50% (124 млрд грн), у 2027 році – 75% (233 млрд грн).

Водночас у декларації не вказані можливі зміни ставок оподаткування, про що тривають дискусії з травня 2024 року. Однак уряд готує “додатковий пакет заходів на 2025-2027 роки” з огляду на пріоритетні завдання податкової політики на відповідні роки, які мають забезпечити державні фінанси ресурсом в обсязі близько 340 млрд грн щороку, йдеться у документі. Також одним із пріоритетів податкової політики в короткостроковій перспективі уряд називає перегляд розміру військового збору, кола його платників, бази та об’єктів оподаткування.

Крім того, уряд декларує поступове наближення ставок акцизного податку на тютюнові вироби та пальне до рівня, передбаченого директивами ЄС. Згідно декларації вже в другому півріччі 2024 року акциз на скраплений газ мав би становити €165 за тисячу літрів, у 2025-му – €193, у 2026-му – €221, у 2027-му €249.

Уряд в декларації обіцяє не вводити нові спеціальні пенсії та пільги, а також не знижувати пенсійний вік. Не плануються діскреційні підвищення виплат, які могли б вводити чиновники та керівники бюджетних організацій для себе та підлеглих. Також планується об’єднати різні види соціальної допомоги та посилити перевірки для її призначення.

Декларація передбачає зростання споживчих цін на 9,5% у 2025 році, на 10,4% у 2026 році та на 5,9% у 2027 році. Загалом до 2027 року всі товари та послуги в середньому подорожчають через інфляцію на 35,8%. Незважаючи на це, тарифи на комунальні послуги та ціни на продукти будуть стрімко зростати, а курс гривні слабшатиме.

Данило Гетманцев, голова податкового комітету Верховної Ради, вважає такий крок уряду занадто жорстким у контексті фіскальної консолідації, враховуючи прогнозоване прискорення інфляції. Він зазначає, що це питання обов’язково обговорюватиметься у парламенті, де будуть надані відповідні оцінки та пропозиції.

Можливі наслідки

Бюджетна декларація не витримує ніякої критики, вона продовжить значне зростання рівня бідності в Україні, яке спостерігається за майже два з половиною роки війни. Замороження підвищення мінімальної зарплати, пенсій та соціальних виплат може мати низку негативних наслідків для населення та економіки України:

1. Зниження рівня життя населення:
   • зростання цін на продукти харчування та комунальні послуги при замороженні доходів призведе до зниження купівельної спроможності громадян;
   • збільшення бідності, особливо серед пенсіонерів та осіб з низькими доходами, які не зможуть забезпечити базові фізіологічні потреби.
2. Посилення соціальної нерівності:
   • замороження соціальних виплат та мінімальних зарплат може збільшити розрив між багатими та бідними верствами населення;
   • відсутність збільшення доходів може призвести до соціального напруження та протестів серед найменш захищених верств населення.
3. Погіршення здоров’я населення:
   • недостатній рівень доходів може призвести до недоїдання, що негативно вплине на фізичне та психічне здоров’я людей, особливо дітей та літніх осіб.
4. Зниження економічної активності:
   • зменшення купівельної спроможності населення призведе до скорочення споживчого попиту, що може вплинути на бізнеси та призвести до скорочення робочих місць;
   • недостатній рівень соціального захисту може знизити мотивацію працювати та підвищувати кваліфікацію.

5. Відтік робочої сили за кордон:
   • відсутність підвищення зарплат може ще більше стимулювати трудову міграцію, оскільки люди шукатимуть кращі умови життя та праці за кордоном;
   • відтік кваліфікованих кадрів за кордон може послабити економіку країни та ускладнити її розвиток у майбутньому.

6. Загроза соціальної стабільності:
   • збільшення рівня бідності та соціальної нерівності може стати фактором дестабілізації суспільства;
   • соціальна незадоволеність може призвести до масових протестів та заворушень.

Слід нагадати, що в Україні вже заморожували соціальні стандарти у 2015 році, і тоді подолати падіння доходів було дуже складно. Хоча замороження соцстандартів може допомогти економіці у воєнний час, але воно не зупинить інфляцію, і людям все складніше буде виживати.