Після конфлікту в Овальному кабінеті Володимир Зеленський майже повністю втратив можливість напряму звернутися до тієї частини американської аудиторії, яка формує політичне ядро команди Дональда Трампа. Саме тому інтерв’ю президенту України, яке взяла одна з найвідоміших представниць руху MAGA Лора Лумер, привернуло увагу не лише українських, а й американських медіа.
Для українського читача головною новиною стали слова Зеленського про зустріч із Дональдом Трампом у Ватикані. Президент назвав її “історичним моментом”, який змінив їхні особисті взаємини. Проте американська преса побачила в цій історії інший сюжет. Центральною фігурою виявилася сама Лумер – блогерка, яка тривалий час була одним із найгучніших критиків України, а тепер приїхала до Києва, записала інтерв’ю із Зеленським і заявила, що переосмислила власні погляди.
«Щойно пережила свою першу повітряну тривогу в Україні. Лунають сирени. Для кожного українця це повсякденність. Я часто казала, що мені байдуже. Озираючись назад, розумію, що це були не дуже гарні слова», – цитує блогерку американське видання “The Washington Post”.
Саме ця зміна стала предметом обговорення у США.
Блогерка, яку читає Трамп
Лора Лумер свого часу була політичним коментатором. А нині американські медіа називають її однією з найвпливовіших фігур інформаційного простору MAGA. Вона не обіймає державних посад і не представляє адміністрацію Білого дому, проте її висловлювання регулярно потрапляють у центр політичних дискусій.
Її вплив пояснюється досить просто. Лумер працює з аудиторією, яка багато в чому визначає настрої прихильників Дональда Трампа. Вона активно коментує зовнішню політику, міграцію, питання безпеки, а її дописи нерідко привертають увагу самого президента США.
Саме тому інтерв’ю Зеленського не можна розглядати як звичайну розмову з успішним блогером. Це вихід на інформаційний майданчик, який багато років був майже закритим для української позиції.
Від критики України до поїздки в Київ
До недавнього часу Лумер послідовно виступала проти масштабної підтримки України. Вона критикувала американську військову допомогу, ставила під сумнів окремі повідомлення про російську агресію та нерідко транслювала тези, які збігаються з російськими дезінформаційними наративами.
Саме тому її рішення поїхати до Києва викликало здивування навіть серед американських оглядачів.
Associated Press називає цей крок різкою зміною попередньої позиції. Перед поїздкою Лумер пояснила своїм підписникам, що хоче побачити ситуацію власними очима й перевірити інформацію, яку роками отримувала про Україну. Вона пообіцяла чесно розповісти аудиторії про свої висновки незалежно від того, чи підтвердяться її попередні уявлення.
Після прибуття до України блогерка пережила повітряну тривогу, побувала в Києво-Печерській лаврі після російського удару, поспілкувалася з українськими посадовцями та записала інтерв’ю із Зеленським.
Згодом вона заявила, що недооцінювала масштаби війни, а частина її попередніх оцінок формувалася під впливом російської дезінформаційної кампанії.
Перед записом інтерв’ю із Зеленським Лора Лумер кілька днів працювала в Києві. Вона зустрілася з першим заступником керівника Офісу президента Сергієм Кислицею та разом із ним відвідала Києво-Печерську лавру, де оглянула наслідки російського удару по Успенському собору. Після цього блогерка опублікувала відеозвернення, у якому поставила під сумнів російську риторику про “захист християнства”, зазначивши, що вона несумісна з атаками на одну з головних православних святинь України. Це стало ще одним свідченням того, наскільки змінилися її публічні оцінки після приїзду до України.
Американістка Олександра Філіппенко звертає увагу, що еволюція поглядів Лумер почалася ще до поїздки в Україну. За її словами, приблизно пів року тому блогерка отримала доступ до матеріалів, пов’язаних із російським втручанням в американську політику, і почала самостійно вивчати схеми інформаційного впливу Москви. Додатковим поштовхом став скандал навколо американських інфлюенсерів, яких, за даними слідства, фінансували через пов’язані з Росією структури для поширення кремлівських наративів. Досліджуючи ці зв’язки, Лумер, за словами Філіппенко, дедалі більше переконувалася, що російська пропаганда системно працювала й на американську аудиторію. Поїздка до Києва лише завершила цей процес: побачене на власні очі стало для неї підтвердженням висновків, до яких вона дійшла ще під час аналізу документів і фактів у США.
“Коли Лумер із її колишніми поглядами говорить із людьми, які також були проти України, показує їм кадри й пояснює, що насправді відбувається, це має величезне значення. Вона звертається саме до тієї частини американського суспільства, яка виступала і голосувала проти допомоги Україні”, – підкреслила американістка.
Інтерв’ю як звернення до іншої Америки
Зміст самого інтерв’ю також виявився показовим.
Лумер наголосила, що не погоджувала із Зеленським перелік запитань і не окреслювала коло заборонених тем. Це було важливо саме для її аудиторії, яка традиційно негативно ставиться до політичних інтерв’ю, побудованих на комфортних для співрозмовника питаннях.
У відповідях Зеленський не намагався переосмислити власну позицію після конфлікту в Овальному кабінеті. Він говорив про необхідність особистого діалогу з Трампом і пояснив, що переломним моментом стала їхня коротка зустріч у Ватикані навесні 2025 року.
Президент не розкрив зміст тієї розмови, але підкреслив, що саме після неї між ними виникла довіра.
Це був чи не єдиний фрагмент інтерв’ю, який широко цитували українські медіа. Для американських журналістів він був лише одним із багатьох елементів значно більш масштабної історії.
Катарський міжнародний телеканал Al Jazeera своєю чергою звертає увагу на те, що Лумер давно відома як переконана прихильниця Ізраїлю та жорсткої міграційної політики. Саме тому її нові заяви про Україну видання розглядає в ширшому контексті: блогерка дедалі частіше говорить про Росію не лише як про противника України, а і як про союзника Ірану, який, на її думку, створює загрози безпеці самих Сполучених Штатів. Така аргументація суттєво відрізняється від її попередньої риторики, зосередженої переважно на критиці американської допомоги Києву.
Чому Ватикан залишається важливою точкою
Саму зустріч у базиліці Святого Петра американська преса ще торік назвала дипломатичним проривом після публічного конфлікту в Білому домі.
Axios, The Washington Post та The Wall Street Journal звертали увагу, що після тих п’ятнадцяти хвилин Трамп уперше дозволив собі різкі заяви на адресу Володимира Путіна і заговорив про можливість нових санкцій проти Росії.
Тепер Зеленський фактично підтвердив, що і сам вважає саме цю зустріч початком нового етапу відносин із президентом США.
Водночас нинішній інформаційний ефект пов’язаний не стільки зі спогадами про Ватикан, скільки з тим, хто саме поставив це запитання.
Чому Трамп поширив це інтерв’ю
Ще одна деталь не залишилася непоміченою американськими журналістами. Дональд Трамп опублікував уривок інтерв’ю у своїй соціальній мережі Truth Social.
Для американської політики це має окреме значення.
Поширюючи розмову Зеленського саме з Лумер, Трамп фактично сприяв поширенню її до власної політичної аудиторії. Для президента України це означає вихід на виборців, яких традиційно було найважче переконати в необхідності підтримки України.
У цьому сенсі інтерв’ю виконало відразу дві функції. Воно стало інформаційним приводом для українських медіа й водночас каналом комунікації із середовищем, яке раніше сприймало українську тему переважно через критичну оптику.
Зміна адресата
Війна давно ведеться не лише на полі бою чи за столом переговорів. Вона триває і в інформаційному просторі, де значення має не тільки зміст повідомлення, а й людина, яка його передає.
Саме тому головною подією цієї історії стало не повторне нагадування про зустріч у Ватикані. Значно цікавіше, що розмову із Зеленським записала блогерка, яка ще недавно була одним із найпомітніших голосів скепсису щодо України серед прихильників Дональда Трампа. Якщо її поїздка до Києва справді змінить риторику хоча б частини консервативної американської аудиторії, це матиме велике політичне значення, більше, ніж окрема цитата про переговори у Ватикані. І саме цей аспект сьогодні найбільше цікавить американську пресу.
