445 тисяч декларацій у тіні: як воєнний захист перетворюється на режим непрозорості (продовження)
ІА “ФАКТ” уже писало про те, що з публічного реєстру вилучили 445,5 тисячі декларацій майже 100 тисяч людей. Більшість закритих профілів пов’язана з військовими та силовими структурами, однак захист поширився також на цивільних посадовців, які розпоряджаються бюджетами, проводять перевірки, контролюють митне оформлення або ухвалюють судові рішення.
За технічною операцією вилучення стоїть більш важливе питання: хто оцінює реальність загрози, скільки років може тривати закриття і чи здатна держава повернути прозорість після зникнення безпекової підстави.
Рішення ухвалює установа, НАЗК натискає кнопку
Процес запускає керівник органу, військового формування або місцевої ради, де працює чи проходить службу декларант. Для військовослужбовців ЗСУ подання централізовано проходить через Генштаб. У місцевому самоврядуванні його можуть підписувати міський голова, секретар ради або керівник районної чи обласної ради. Сам декларант звертається до свого органу, оскільки його особистий лист до Національного агентства з питань запобігання корупції процедури не запускає.
Одне подання може охоплювати багато людей. До нього додають машинозчитуваний список декларантів, ідентифікаційні відомості та посилання на законну підставу. Стандартизованого досьє з бойовими розпорядженнями, медичними довідками, наказами про службу або підтвердженням статусу члена сім’ї порядок не вимагає. Факти перевіряє сам орган, а керівник засвідчує їх своїм підписом.
НАЗК перевіряє форму документа, повноваження підписанта, наявність печатки й електронного додатка. Оцінка того, наскільки реальною залишається загроза конкретній людині, лежить на установі, яка подала список. Саме агентство пояснює, що технічно виконує належно оформлені рішення і не досліджує їхню обґрунтованість по суті.
Це створює передбачуваний стимул. Відкрита декларація за помилкового рішення може поставити працівника або його родину під загрозу й спричинити персональну відповідальність керівника. Зайве закриття завдає розпорошеної шкоди журналістам, громадським організаціям та антикорупційним інституціям. Окремої санкції за надмірне включення людини до захищеного списку немає. У сумнівній ситуації для установи безпечніше закрити більше.
Подальший контроль цієї обережності майже відсутній. Порядок не передбачає регулярного перегляду через 6 або 12 місяців, вибіркового аудиту вже закритих профілів чи окремої перевірки подань щодо суддів, митників, податківців і керівників правоохоронних органів. Фінансова перевірка декларації може відбутися, але вона встановлює достовірність майнових відомостей, а не потребу тримати документ поза публічним доступом.
Також немає індивідуального строку захисту. Усі приховані декларації мають повернутися наступного дня після припинення або скасування воєнного стану. До того часу одного подання достатньо, щоб уся майнова історія людини та її нові документи залишалися недоступними роками. Декларації, вилучені наприкінці 2023 року, до літа 2026-го могли перебувати поза публічним реєстром понад 2,5 року без повторного рішення.
Дострокове відкриття можливе після зникнення всіх підстав для захисту. Саме звільнення нічого автоматично не змінює: людина може залишатися захищеною через службу колишнього чоловіка, дружини або іншу чинну обставину. Коли підстави припинилися, належне повідомлення має надіслати уповноважений керівник.
Новий роботодавець у деяких випадках може зробити це замість попереднього, а після повного звільнення відповідальність часто залишається за установою, яка колись ініціювала закриття. НАЗК розглядає належно оформлене повідомлення протягом 10 робочих днів.
Обов’язку регулярно перевіряти актуальність захисту порядок не встановлює. Якщо колишній роботодавець не згадає про документ, декларація може залишатися закритою до кінця воєнного стану. Так сталося з колишнім керівником оперативного управління Бюро економічної безпеки у Львівській області Романом Мудем: після звільнення його декларації залишалися недоступними й повернулися до реєстру лише після уваги журналістів та окремого звернення.
Судовий шлях поки також дає обмежений результат. У квітні минулого року Львівський окружний адміністративний суд відмовився зобов’язати НАЗК надати закриті декларації судді за 2022–2023 роки. Суд перевіряв законність відповіді на інформаційний запит і не оцінював первинні докази безпекової загрози. Відкритої практики, де журналіст або громадська організація домоглися скасування самого рішення про закриття, поки немає.
У публічному реєстрі відсутній навіть мінімальний процедурний слід. Користувач не бачить дати вилучення, органу-ініціатора, загальної категорії підстави чи запланованого перегляду. Документ просто зникає.
Держава бачить декларацію, суспільство втрачає зв’язки
Закрита декларація залишається в інформаційній системі НАЗК і може проходити автоматизовану та повну перевірку. Агентство зіставляє відомості з держреєстрами, застосовує індикатори ризику й відбирає підозрілі документи для глибшого дослідження. Із жовтня 2025 року результати повної перевірки вилученої декларації також не публікуються, поки діє захист. Для частини мобілізованих і контрактних військовослужбовців перевірку можуть призупинити, щоб декларант мав змогу надати документи та пояснення.
Держконтроль знаходить значні порушення. Торік НАЗК завершило 970 повних перевірок. У 505 деклараціях виявили недостовірні відомості на 3,8 млрд грн, ознаки незаконного збагачення на 463,2 млн грн та необґрунтованих активів більш ніж на 129 млн грн. За матеріалами цих перевірок правоохоронні органи відкрили 258 кримінальних проваджень, ще 66 висновків долучили до чинних справ, а до суду передали 21 обвинувальний акт.
За перші 5 місяців поточного року агентство завершило ще 354 перевірки. У 213 документах виявили недостовірні відомості більш ніж на 1,664 млрд грн, у 5 – необґрунтовані активи понад 23 млн грн, у 6 – можливе незаконне збагачення більш ніж на 87 млн грн. До компетентних органів передали 197 висновків, після чого було відкрито 86 кримінальних проваджень.
Ці цифри нічого не говорять про закриту частину реєстру. НАЗК не повідомляє, скільки перевірених документів були прихованими, яку суму порушень знайшли саме в них і скільки справ стосувалося захищених декларантів. Держава зберігає можливість контролю, але суспільство не може оцінити його інтенсивність щодо майже 445,5 тисячі вилучених документів.
Публічний доступ виконує іншу роботу. Алгоритм бачить розбіжність між декларацією та реєстром нерухомості. Місцевий журналіст знає, хто фактично живе в будинку, записаному на батька посадовця. Учасник закупівлі може впізнати компанію родича серед переможців тендерів. Житель громади бачить автомобіль, яким чиновник користується щодня, хоча юридично він належить третій особі.
Організація економічного співробітництва та розвитку наголошує, що відкриті українські декларації допомагали громадянському суспільству та антикорупційним органам виявляти незрозуміле зростання статків, незаконне збагачення й конфлікти інтересів. Світовий банк також розглядає публічність як спосіб примножити цінність фінансового декларування: журналісти та громадські організації знаходять невідповідності й передають сигнали для офіційної перевірки.
Закриття змінює і час виявлення проблеми. Відкрита декларація дозволяє помітити новий будинок, великий подарунок, компанію родича або різке зростання готівки в рік появи активу. Після вилучення документа ранній сигнал сильніше залежить від державного алгоритму, інсайдера чи витоку. НАЗК продовжує бачити поля декларації, а суспільство втрачає можливість зіставити приватне майно з конкретним владним рішенням.
Як повернути винятку межі
Повне відкриття документів бойових військових, розвідників, оперативних працівників та їхніх родин створювало б очевидну небезпеку. Водночас нинішній режим однаково закриває оперативного співробітника, цивільного чиновника з військовим родичем і керівника, який розпоряджається бюджетними коштами.
Один із можливих виходів – окрема публічна версія декларації. З неї можна вилучати місце служби, номер військової частини, імена захищених членів сім’ї, географію майна, дані про транспорт і джерела виплат, здатні видати підрозділ. У відкритій частині залишалися б загальні суми доходів, заощаджень, боргів, корпоративних прав, великих придбань і річної зміни статків.
Для розвідників, полонених, оперативних працівників і сімей із персональною загрозою повне закриття залишиться необхідним. Цивільному високопосадовцю, захищеному через службу родича, може бути достатньо скороченого фінансового профілю. Ще один варіант – публікація із затримкою після переведення, завершення небезпечного завдання або зміни місця служби. Строк у 3, 6 чи 12 місяців знизив би оперативну цінність відомостей, хоча для посадовців із поточним впливом тривала затримка послаблюватиме контроль.
Захищений доступ для журналістів створює інші ризики. Державі доведеться вирішувати, хто має право бачити документи, а можливість копіювання та витоку повністю не зникне. Для найчутливіших випадків доцільнішою виглядає процедура, за якою редакція передає НАЗК конкретний сигнал про майно, а агентство перевіряє його за закритою декларацією й повідомляє знеособлений результат.
Найпростіша зміна – обов’язковий перегляд підстав. Для цивільних високопосадовців його можна проводити кожні 6 місяців, для інших захищених груп – щороку. Пропущений строк не повинен автоматично відкривати дані військового. Він має запускати перевірку й вимогу підтвердити актуальність захисту.
Окремий підрозділ НАЗК із допуском до державної таємниці міг би перевіряти всі подання щодо посад із високим корупційним ризиком і випадкову частину решти списків. Ще дешевший крок – публікація знеособленої статистики про нові закриття, повернення, середню тривалість захисту та результати перевірок прихованих документів. Великі категорії можна показувати відкрито, а малі об’єднувати, щоб не розкрити конкретну особу.
Євроінтеграція не вимагає єдиного формату відкритості для всіх держав. Воєнні обмеження можуть бути виправданими, коли вони законні, пропорційні, обмежені в часі та підлягають незалежному перегляду. Саме цих запобіжників вітчизняній системі наразі бракує.
ОЕСР у своєму минулорічному огляді України зазначила, що на початку війни установи самі визначали, які реєстри закривати, а багато обмежень збереглися навіть після поступового відновлення доступу. Реєстр декларацій залишається лише частково доступним, а обмеження масового отримання даних ускладнює масштабні журналістські й антикорупційні дослідження.
Єврокомісія у звіті за 2025 рік попередила, що обмеження прозорості держреєстрів може послаблювати боротьбу з корупцією. У липні МВФ підтримав перенесення строку структурного маяка щодо посиленої перевірки декларацій високопосадовців у ризикових сферах, однак сам напрям реформи залишився частиною програми. Низка держав Ради Європи проти корупції визнала виконаними 18 із 31 рекомендації для України та залишила ще 13 для доопрацювання.
Закриті декларації вписуються у ширший воєнний рух: скорочення доступу до реєстрів, судових даних, кадрових процедур і звітності державних компаній. Водночас досвід Prozorro показує, що відкритість можна повертати ще під час війни. Обсяг конкурентних закупівель зріс із 616,8 млрд грн у 2023 році до 841 млрд грн у 2024-му після пристосування правил до нових умов.
Наша держава навчилася швидко закривати інформацію, коли виникає загроза. Для її повернення досі потрібні окремий лист, журналістський запит, нове рішення або зміна правил. Поки триває війна, саме ця різниця визначає межу між необхідним захистом і звичкою влади залишатися невидимою.
Тетяна Вікторова
