В умовах воєнного стану та економічних викликів Україна шукає нові способи наповнення державного бюджету та збереження активів, які з роками втратили своє значення або залишилися без належного догляду. Одним із таких кроків є виставлення державного майна на приватизаційні аукціони зі стартовою ціною 1 гривня. На перший погляд, це рішення може викликати здивування. Чи не є це спробою продати державне майно за безцінь? Чому будівлі, гаражі чи інші об’єкти, які мали б приносити прибуток, починають свій новий шлях із символічної вартості?
Ці питання отримали відповіді завдяки результатам перших успішних аукціонів. Свою оцінку такого явища та детальний аналіз ситуації надав заступник голови Фонду державного майна України (ФДМУ) Ігор Тимошенко.
Чому стартова ціна становить 1 гривню?
Ігор Тимошенко розглядає впровадження аукціонів зі стартовою ціною 1 гривня як ефективний інструмент реалізації державних активів. На його думку, ці аукціони мають кілька ключових переваг, які зробили їх успішними навіть у складних економічних умовах.
За словами експерта, низька стартова ціна зумовлена вимогами чинного законодавства. Вона встановлюється на рівні балансової вартості активу, яка у випадках, коли така інформація відсутня або дорівнює нулю, фіксується як мінімальна — 1 гривня. Це рішення стало можливим завдяки нормативним змінам, що дозволяють виставляти окреме майно (наприклад, будівлі, транспорт) за такою ціною, але не стосуються майнових комплексів державних підприємств.
Тимошенко наголошує, що війна внесла свої корективи у процедуру оцінки нерухомості. Провести повноцінну оцінку зараз неможливо, адже це суперечить законодавству, спрямованому на підтримку економічної стабільності під час війни. Тому перед державою стояло два варіанти: залишати активи в занепаді до закінчення війни чи передати їх у приватну власність через аукціони. Другий варіант виявився ефективним і прибутковим.
Успішність перших аукціонів
Тимошенко наводить статистику, яка свідчить про успіх нововведення. Станом на середину листопада 2024 року 10 аукціонів завершилися з загальною сумою підписаних договорів у майже 5,3 млн гривень. Найдорожчим лотом стала адміністративна будівля у місті Пустомити Львівської області, яка була продана за понад 1 млн гривень. Інші приклади: гаражі в Хусті та Олевську оцінювалися майже в 900 тис. гривень кожен, а об’єкт у Перечині знайшов нового власника за 570 тис. гривень.
Незважаючи на стартову ціну, навіть менш популярні об’єкти в результаті конкурентних торгів досягли значної вартості. Наприклад, найдешевшим лотом була будівля у смт Любар Житомирської області — після першої невдалої спроби вона продана за 44,4 тис. гривень.
Ігор Тимошенко акцентує увагу на високій конкуренції серед учасників торгів. У середньому кожен аукціон збирав близько 10 пропозицій. Найяскравішим прикладом став гараж у Кропивницькому, де 24 учасники змагалися, піднявши ціну до 365 тис. гривень. Це підтверджує, що реальна вартість активу формується завдяки відкритій конкуренції.
Як це працює і чому вигідно?
Експерт пояснює, що низький бар’єр для входу робить ці аукціони привабливими для бізнесу. Мінімальний гарантійний внесок та символічна стартова ціна дозволяють навіть невеликим підприємцям долучитися до торгів і випробувати свої сили. Це стимулює попит, а відтак і зростання цін на активи.
Учасники аукціонів не знають, скільки конкурентів змагатимуться за об’єкт, що сприяє формуванню справедливої ціни. Як результат, навіть лоти з нульовою балансовою вартістю можуть приносити державі сотні тисяч гривень.
На думку Тимошенка, від такого підходу виграють усі. Держава позбувається активів, які більше не використовуються, отримуючи значні кошти до бюджету. Нові власники, своєю чергою, вдихають у ці об’єкти нове життя, використовуючи їх для бізнесу або інших цілей. Таким чином, замість занепаду і збитків ці активи стають джерелом прибутку.
Фонд держмайна планує виставити на торги ще близько 400 подібних об’єктів. За словами Тимошенка, перші успішні аукціони довели, що попит на такі активи є, а конкуренція забезпечує їх реальну ринкову оцінку. Це не тільки наповнює бюджет, а й сприяє економічному зростанню навіть у складних умовах воєнного стану.
“Одна із причин того, що велика кількість гравців ринку приходять змагатися за ці лоти – низький поріг входу. Тобто можна починати з невеликих ставок, порівнювати свої можливості з конкурентами і в процесі вирішувати, чи є фінансова можливість і потреба йти до кінця. При цьому гарантійний внесок та мінімальний крок в цих аукціонах – в прямому сенсі слова “копійки”.
Водночас турбуватися про те, що хтось за безцінь отримає держактиви – не варто. До початку аукціону учасники не мають інформації щодо наявності та кількості конкурентів. Тож якщо об’єкт справді цікавий для них – вони самі встановлять справедливу ціну на нього. Аукціони, в яких учасники збільшували вартість лотів до сотень тисяч чи навіть більше мільйона гривень – доказ тому.
Результати продажу об’єктів приватизації зі стартовою ціною 1 гривня доводять: такий підхід цілком себе виправдовує. Державні активи із задокументованою нульовою балансовою вартістю або взагалі без неї починають своє друге життя з новими власниками. Замість збитків – державний бюджет поповнюється мільйонами гривень, які роблять внесок у підтримку наших Сил оборони”, – резюмує Тимошенко.
