До чого готуватися бізнесу після скасування спрощеної системи оподаткування: пояснює В’ячеслав Черкашин
Тема майбутнього спрощеної системи оподаткування викликає серйозне занепокоєння серед підприємців в Україні, зокрема тих, хто роками працював на єдиному податку як фізичні особи-підприємці або малі компанії. Середній клас, який значною мірою формувався на базі цієї системи, сьогодні стоїть перед перспективою масштабних змін. Економіст і експерт з податкової політики В’ячеслав Черкашин пояснив, до чого готуватися бізнесу, які сигнали вже наявні, і як виглядає логіка поетапного згортання спрощенки.
За словами В’ячеслава Черкашина, наміри уряду щодо реформування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності вже не є припущенням, про це прямо свідчить Національна стратегія доходів, а також численні меморандуми, підписані з міжнародними кредиторами. Він зазначає, що протягом найближчого року-двох планується реалізація системної зміни умов функціонування ССО.
Особливу увагу Черкашин звертає на те, що у висловлюваннях представників влади, зокрема “чиновників з вулиці Грушевського”, простежується усталена ідея: фактично ідеальною моделлю ССО у їхньому розумінні є її поступове й майже повне зникнення. Йдеться не просто про реформу, а про поетапну ліквідацію моделі, яка свого часу дала змогу вирости цілій категорії малого бізнесу.
Як зауважує експерт, така стратегія може бути охарактеризована як “антиреформа”, оскільки замість вдосконалення інструменту, який працював, пропонується його послідовне демонтування. Він пропонує розглядати ці зміни поетапно, виходячи з того, що вже озвучено або закріплено у проєктах державної політики. І саме тому, вважає Черкашин, аналіз майбутніх рішень слід проводити не в теоретичній площині, а як послідовну реалізацію вже запущеного курсу.
Економіст звертає увагу на те, що перший крок у процесі реформування вже фактично зроблено — йдеться про включення платників спрощеної системи у сферу сплати військового збору. Це демонструє намір влади послідовно піднімати податкові ставки для ФОПів. У підсумку податкове навантаження на платників єдиного податку наблизиться або зрівняється з навантаженням на загальній системі. Саме це озвучується як засіб боротьби зі зловживаннями, особливо в частині уникнення податків на працю.
“Для платників єдиного податку піднімуть ставку (це вже почалося з включенням ССП до сфери сплати військового збору). Кінцева станція – ставки податків аналогічні/порівняні з загальною системою оподаткування (податкове навантаження спрощеної та загальної систем зрівняється, що нібито дозволить перемогти гідру зловживання УСН з метою уникнення оподаткування, особливо податків на працю)”, – зазначає експерт.
Наступним, на думку Черкашина, стане примусове впровадження повного бухгалтерського та товарного обліку, що фактично зруйнує саму ідею спрощенки як моделі з мінімальним адміністративним навантаженням. Попри прагнення держави отримувати якомога більше інформації про діяльність кожного платника, технічні й аналітичні можливості податкових органів не дозволяють ефективно обробляти навіть наявні масиви даних.
“Тотальна фіскалізація та обов’язковий повний бухгалтерський/товарний облік остаточно стануть “сумними” супутниками спрощеної системи. Держава хоче контролювати все, хоча функціональна пропускна спроможність контролюючих органів не може перетравити навіть існуючий обсяг податкової інформації (наприклад, низький коефіцієнт використання єдиного реєстру податкових накладних чи процедуру CRS міжнародного обміну інформацією)”, – вважає аналітик.
Експерт передбачає, що наступним кроком стане істотне скорочення переліку видів діяльності, дозволених у межах спрощеної системи. Це дозволить очистити ССО від юридичних осіб, які наразі ще зберігають право працювати за спрощеною процедурою. Такий крок може бути представлений під виглядом “модернізації”, однак де-факто означатиме поступове витіснення цілих секторів малого бізнесу з цієї податкової моделі.
“Будуть знову вичищені (проріджені) списки дозволених видів діяльності. Під завісу модернізації з УСН буде вигнано всі компанії (юрособи). Імовірний результат. Номінально спрощену систему буде збережено, але умови ведення бізнесу, адміністративне та податкове навантаження буде кратно збільшено, а переважна більшість нинішніх платників єдиного податку, швидше за все, вимушено її покинуть. УСН перестане бути драйвером (точкою) зростання економіки та базисом українського середнього класу, перетворившись на маргінальний прошарок платників податків. О, уряд, ім’я тобі – віроломство!” – наголосив Черкашин.
Він наводить приклад Коста-Рики, де реформу спрощеної системи провели за принципово іншим підходом. Там не стали згортати або ускладнювати модель, а навпаки — адаптували її до умов малого бізнесу шляхом спрощення адміністрування. Зокрема, низка видів економічної діяльності звільняється від обов’язку вести рахунки-фактури. Податкове зобов’язання визначається не на основі детального обліку кожної транзакції, а через використання коефіцієнтів до квартальних обсягів доходу.
У системі прибуткового оподаткування застосовується діапазон коефіцієнтів від 0,01 до 0,05 при базовій ставці 10%. Щодо ПДВ — коефіцієнти варіюються від 0,00125 до 0,058 за умови базової ставки 13%. Таким чином, у роздрібній торгівлі встановлено ставку в 1% як для податку на прибуток, так і для ПДВ. А, наприклад, бари й ресторани сплачуватимуть 2% податку з прибутку і 4% ПДВ.
Цей приклад демонструє альтернативний підхід до реформування — не через ускладнення та фіскальний тиск, а через логіку спрощення, адаптації та зниження адміністративних бар’єрів без втрати надходжень до бюджету.
Як наголошує експерт, малий бізнес має бути готовим до різкої зміни правил гри. Ідеться не лише про податкову сферу, а й про адміністративне середовище, яке стане більш складним і витратним. За таких умов підприємці опиняться перед вибором: або пристосуватися до нових реалій, або згорнути діяльність, або перейти в тінь. Всі три варіанти, за оцінкою Черкашина, матимуть довгострокові наслідки як для бізнес-клімату, так і для структури економіки загалом.
