У новому технократичному баченні майбутнього Сполучених Штатів дедалі чіткіше проступає прагнення зберегти глобальну першість, а також переосмислити саму природу технологій як цивілізаційного вибору. Сучасна Америка, за логікою нової адміністрації Трампа, стоїть перед викликом повернення собі тієї унікальної сили, яку вона мала впродовж ХХ століття, коли новітні відкриття й інновації були не лише справою корпорацій і лабораторій, а й елементом національного ідеалу, державного стратегічного планування, предметом гордості та геополітичного впливу. Амбіційне бачення майбутнього з боку США є курсом на оновлення, яке має фундаментально змінити не лише економіку, а й сам спосіб життя. На цьому тлі показовою стала заява Майкла Краціоса — головного технологічного радника адміністрації Трампа, виголошена під час форуму Endless Frontiers Retreat у Техасі.
Головний технологічний радник адміністрації Трампа Майкл Краціос заявив, що сучасна Америка стоїть на порозі нового Золотого віку, і саме від рішень громадян залежить, чи стане цей вік реальністю. Він підкреслив, що президент Дональд Трамп поставив перед адміністрацією грандіозне завдання — оновити націю, і для цього, як наголосив Краціос, необхідне відродження американської науки та промисловості.
Краціос зазначив, що в останні десятиліття США стали самовдоволеними й забули про великі мрії побудови дивовижного майбутнього. Він наголосив, що американський дух дослідника все ще прагне до освоєння нових горизонтів, а технології — це ключовий інструмент для втілення національного призначення в XXI столітті. Також він звернув увагу на те, що віра в прогрес не означає втечі від політики. Навпаки — технологічний прорив можливий лише за активної участі в державному управлінні, бо науковий поступ не є наперед визначеним — він вимагає зусиль, вибору істини та порядку, а не хаосу й думок.
Головний технологічний радник наголосив, що тріумфи ХХ століття — перемога в космічній гонці, створення атомної енергетики, винайдення інтернету — не були випадковістю. Він процитував президента Трампа, який написав, що досягнення минулого століття стали можливими завдяки рішучим діям і чітким стратегіям.
Оцінюючи сучасний стан, Краціос заявив, що прогрес уповільнився. Хоча нові технології вражають, вони не можуть зрівнятися з темпом змін середини XX століття. Він нагадав, що у 1970-х роках Америка готувалася до наддешевої електроенергії, активно будувала атомні станції, а американські астронавти здійснювали місії на Місяць. Сьогодні ж, як підкреслив Краціос, ціни на енергію залишаються високими, атомна енергетика майже не розвивається, а транспортні засоби стали повільнішими, ніж були 50 років тому. Він заявив, що причина цього — у навмисному виборі стагнації. Регуляторна політика, започаткована ще в 1970-х роках, за словами Краціоса, перетворилася на гальмо для інновацій. Він підкреслив, що надмірна бюрократія, втрата бачення й зацикленість на застарілих підходах завадили технологічному прориву.
Промова Краціоса побудована на філософському розрізненні між боргом і технологією. За його словами, сучасна Америка опинилася перед вибором: або продовжувати фінансувати майбутнє в борг, або інвестувати в технології, що дадуть змогу робити більше з меншими затратами. Очевидно, адміністрація Трампа вибирає другий варіант — з гаслом про повернення до цивілізаційного оптимізму, в основі якого лежить віра в технологічну трансформацію.
Втім, ця трансформація, як наголошує Краціос, є не лише справою індустріальних стратегій чи державної політики. Вона потребує особистої участі кожного громадянина. У його словах звучить чіткий меседж: новий Золотий вік Америки стане можливим завдяки індивідуальному вибору — вибору творити, впроваджувати, досліджувати, ламати інституційний склероз і працювати на ті відкриття, що не лише змінять час і простір, а й залишать нащадкам спадщину свободи.
Головний технологічний радник наголосив, що США здатні на значно більше. Він заявив, що сучасні технології дають змогу “маніпулювати часом і простором, стирати відстані, пришвидшувати зростання та підвищувати продуктивність”. Крім того, він підкреслив, що американська традиція інновацій полягає у розширенні можливостей працівників — завдяки технологіям, а не за рахунок імміграції чи дешевої робочої сили. Країна постійно обирала борг замість розвитку технологій, але зараз, як він підкреслив, настав момент змінити цей курс. Він наголосив, що Сполучені Штати мають обрати “кращий шлях” — курс на технологічне оновлення, а не економічну залежність від майбутнього.
Попри гучні формулювання, Краціос не деталізував, які саме технології маються на увазі під тими, що “маніпулюють часом і простором”, “знищують відстань” або “дозволяють позичати в майбутнього”. Але сам стиль і риторика його виступу вказують на те, що йдеться про найсучасніші галузі — від штучного інтелекту, автоматизації виробництва і квантових обчислень до нових способів транспортування, комунікацій і, можливо, оборонних систем, здатних забезпечити асиметричну перевагу.
Симптоматично, що ці технології не подаються як абстрактна сфера інновацій, а як ключ до відродження національного потенціалу. Вони мають служити не транснаціональним корпораціям, а “американським робітникам”, як неодноразово підкреслює Краціос. І в цьому — спроба повернення до ідеалу технонаціоналізму: технологія як втілення національної мети, як інструмент перетворення держави, а не просто засіб збагачення ринку.
У кінцевому підсумку виступ Краціоса був не стільки оглядом досягнень чи планів, скільки декларацією нового національного світогляду. В цьому світогляді головне не те, що вже створено, а те, на що Америка ще здатна. І ключ до цієї здатності — у ставленні до часу, простору, праці, ресурсів і майбутнього. Америка, що позичає в майбутнього, мусить інвестувати не лише в оборону чи прибутковість, а у власну здатність мислити проривно — і діяти на випередження.
Цей виклик Краціос формулює як особистий і національний одночасно. І хоча поки невідомо, як саме адміністрація Трампа реалізуватиме це бачення на практиці, очевидно одне: риторика маніпуляції часом і простором є не фантастикою, а способом артикуляції стратегічної мети, в якій технології мають стати синонімом свободи, сили та майбутнього.
