Чому суспільство має хвилюватися про збереження “здобутків судової реформи” і які загрози нас чекають
Поки увага громадськості зосереджена на зовнішньополітичних темах, всередині країни назріває криза, яка може змінити обличчя української судової влади. Вже 1 червня 2025 року спливають повноваження міжнародних експертів у конкурсній комісії при Вищій кваліфікаційній комісії суддів — органі, що є центральним для реалізації судової реформи. Громадські організації, які роками стежили за процесами в судовій системі, — Фундація DEJURE, Центр протидії корупції та Автомайдан — вважають цю подію ключовим тестом для влади, висловивши свою позицію з цього приводу.
Вони нагадують, що ВККС має дві критично важливі функції — це очищення системи від недоброчесних суддів (близько 1,5 тисяч суддів ще мають пройти кваліфікаційне оцінювання) і відбір нових фахових кадрів на понад 2 300 вакантних посад. Крім того, саме ця структура відіграватиме вирішальну роль у формуванні складу новостворених судів, зокрема антикорупційного та Верховного суду. На думку експертів, те, хто входитиме до складу ВККС, визначатиме, чи залишиться Україна на траєкторії реформ або ж дозволить системі самовідтворитися за принципами старих еліт.
За словами громадських експертів, нинішня прогресивна більшість у ВККС є результатом саме тієї конкурсної процедури, де ключову роль відіграли незалежні міжнародні фахівці. Саме вони, як зазначається, стали тим стримувальним чинником, який унеможливив повернення дискредитованих суддів. Громадські діячі звертають увагу, що з приходом оновленого складу комісії ситуація почала змінюватися: кожен п’ятий суддя після співбесіди отримував подання на звільнення. Серед тих, кого рекомендували до звільнення, були фігуранти справ часів Майдану, судді ОАСКу, а також ті, хто проявляв лояльність до російської агресії.
Втім, як наголошується, щойно ВККС наблизилася до оцінювання найбільш резонансних фігур — суддів Печерського районного суду та представників ОАСКу — з боку системи розпочалися агресивні контратаки. Автори пояснюють, що 7 березня на сайті ВККС з’явилося оголошення про заплановані співбесіди з суддями з цих структур, а вже 11 березня до приміщення комісії з обшуками увійшли співробітники ДБР. У громадському секторі переконані, що це не випадковість, а цілеспрямований тиск із боку старої системи, яка боїться втратити вплив на призначення й утримання лояльних до неї суддів.
Експерти зазначають, що після початку обшуків ДБР ініціювало кримінальні провадження проти окремих членів ВККС — за заявами осіб, репутація яких викликає серйозні сумніви. Такі дії, на їхню думку, мають одну мету — зірвати оцінювання суддів, що є ключовими фігурами старої суддівської вертикалі, та дестабілізувати саму комісію зсередини. Наразі у ВККС уже з’явилася одна вакансія, і є ймовірність появи другої. Автори нагадують, що один із членів комісії — Володимир Луганський — отримав підозру від НАБУ через незаконне отримання доплат за фіктивний науковий ступінь. Якщо цю підозру буде доведено, це означатиме ще одну втрату в складі комісії.
На думку експертів, навіть втрата одного-двох голосів може похитнути баланс на користь тих, хто зацікавлений у збереженні старої системи. Вони попереджають, що сценарій, за якого міжнародні експерти просто припиняють свою роботу, не отримавши продовження повноважень, є саме тим, чого прагнуть опоненти реформи. Це створить сприятливі умови для повернення впливу недоброчесних суддів через новий склад ВККС, який можуть сформувати без зовнішнього контролю.
Громадські діячі наголошують, що суспільству не можна залишатися осторонь — мовчання у цей момент буде розцінене як згода. Вони пояснюють, що пролонгація повноважень міжнародних експертів — це не бюрократична формальність, а принципове питання довіри до реформ і до європейського курсу України. За їхніми словами, саме завдяки цим експертам вдалося зупинити повернення в систему багатьох скандальних суддів, і їх відсутність означатиме втрату реального запобіжника від внутрішнього реваншу. Вони підкреслюють: у боротьбі за справедливу судову систему пильність — це не привілей, а обов’язок.
Крім того, у Фундації DEJURE, Центрі протидії корупції та Автомайдані наголошують, що після 1 червня ситуація з незалежністю ВККС може кардинально змінитися. Вони пояснюють, що саме міжнародні експерти становлять запобіжник проти впливу політично заангажованих або дискредитованих осіб на добір суддів. За чинним законом, після завершення повноважень іноземних фахівців їхні місця в Конкурсній комісії мають зайняти представники українських інституцій, зокрема Ради адвокатів, якою керує Лідія Ізовітова. Експерти нагадують, що Ізовітову пов’язують з Віктором Медведчуком, і вважають парадоксальним той факт, що саме ця інституція, яка сама потребує негайної реформи, матиме визначальний вплив на формування складу ВККС.
Окрім Ради адвокатів, три члени Конкурсної комісії делегуються Радою суддів. За словами експертів, цю структуру з 2019 року очолює Богдан Моніч — людина, яку пов’язують із Павлом Вовком, Андрієм Портновим та Андрієм Богданом. У громадських організаціях наголошують, що після оприлюднення «плівок Вовка» Моніч не лише не висловив осуду, а відкрито підтримував голову ОАСКу, активно виступав проти його ліквідації, і навіть готував офіційне звернення до президента з цього приводу. Також нагадується, що саме він затягував запуск реформ Вищої ради правосуддя та перезапуск ВККС.
Ще два місця в майбутньому складі Конкурсної комісії належатимуть представникам Національної академії правових наук та Ради прокурорів — органів, які, за словами авторів, не проходили реформи й залишаються під впливом старої системи. Вони застерігають, що в умовах відсутності міжнародних експертів баланс у комісії буде зруйнований — і це відкриє шлях для повернення старих кадрів у нову структуру ВККС.
Експерти підкреслюють: якщо до складу комісії потраплять делегати, наближені до політичних або корумпованих центрів впливу, це зруйнує ту хитку, але прогресивну більшість, яка нині ухвалює важливі для очищення судів рішення. У такому разі до ВККС будуть призначені люди з сумнівною репутацією, що зведе нанівець весь попередній прогрес. Громадські організації вважають, що такий сценарій поставить під загрозу якість усіх майбутніх конкурсів на суддівські посади. Вони пояснюють, що вирішити ситуацію можна лише законодавчим шляхом — тобто ухвалити норму про продовження повноважень міжнародних експертів. Без цього, наголошують вони, вся судова реформа опиниться на межі зриву.
Розглядаючи наслідки, експерти фокусують увагу на доборі суддів. Уже зараз стартували співбесіди на посади в апеляційні суди, де потрібно обрати 550 суддів. До цього етапу дійшли 856 кандидатів. Упродовж 2025–2026 років ВККС також має відібрати 1800 суддів до місцевих судів. Крім того, комісія відповідальна за добір до новостворених адміністративних судів, антикорупційного суду та оновлення складу Верховного Суду.
На думку громадських діячів, якщо депутати не ухвалять рішення про продовження мандату міжнародних експертів, і якщо атаки ДБР змусить нинішніх членів ВККС піти, то на вакантні посади зайдуть скомпрометовані фігури. Це зруйнує саму ідею очищення та оновлення. Вони наголошують, що йдеться не лише про призначення суддів на посади, а й про їхню фактичну довічність — до 65 років. Звільнити суддю навіть зараз украй складно. А отже, замість нової генерації фахових юристів, у судовій системі залишаться кумівські та політично вмотивовані призначення.
Вони нагадують, що попередня ВККС, сформована за кулуарними правилами, звільнила лише 75 суддів із понад 3 тисяч, які пройшли оцінювання. Якщо ситуація повториться, Україна втратить шанс на повноцінну реформу, а судова система знову перетвориться на недоторкану касту. Це стане відкатом не лише від європейських вимог, а й від самої ідеї державності, побудованої на верховенстві права.
Громадські організації закликають владу діяти, нагадуючи, що продовжити повноваження міжнародних експертів — технічно нескладно: такий прецедент уже був у випадку з Громадською радою міжнародних експертів при ВАКС. За їхніми словами, якщо влада не скористається цим інструментом, це буде відкритим сигналом, що курс на згортання реформи є свідомим. Вони зазначають, що ще у 2024 році віцепрем’єрка Ольга Стефанішина публічно заявляла про намір відмовитися від участі міжнародників у конкурсних комісіях. Водночас у Конституційному Суді вже лежить подання про визнання таких механізмів неконституційними — його підписали представники ОПЗЖ, БЮТ і частина фракції «Слуга народу». Це означає, що для демонтажу реформи навіть не треба нових законів — достатньо просто згаяти час і не зробити нічого.
Експерти наголошують, що в парламенті досі немає жодної ініціативи щодо продовження повноважень міжнародних експертів. Вони прямо звертаються до депутатів із закликом усвідомити наслідки бездіяльності й негайно подати відповідний законопроєкт. Інакше, на їхню думку, судова реформа остаточно втратить довіру, а країна — перспективу справжньої незалежної юстиції.
