Життя дітей дедалі тісніше пов’язується з цифровим середовищем, в якому спілкування, дозвілля, чужі оцінки та потік інформації зливаються в один щоденний простір. Соцмережі входять у цю реальність дуже рано й поступово впливають на звички, емоційну стійкість, спосіб сприйняття себе та інших. Через це питання щодо безпеки дітей онлайн стосується умов, за яких формується їхній досвід і відчуття захищеності. Нове соціологічне дослідження зафіксувало доволі виразну позицію: більшість українців сприймають вплив соцмереж на дітей як проблему, яка потребує системної відповіді з боку школи, родини та держави.
Що показали результати опитування українців
Результати дослідження, проведеного виданням “Політарена” разом з компанією “Active Group”, засвідчили, що 69,7% опитаних оцінюють вплив сучасних соцмереж на дітей негативно. З них 44,8% обрали відповідь “швидше негативно”, ще 24,9% — “дуже негативно”.
При цьому позитивні оцінки виявилися значно скромнішими: 15,1% респондентів назвали цей вплив “швидше позитивним”, а 2,7% — “дуже позитивним”. Ще 12,5% учасників опитування не змогли визначитися з відповіддю, що вказує на частину аудиторії без чітко сформованої позиції щодо цієї теми.
Суспільний запит зосереджений передусім на тих кроках, які повертають дитину до реального спілкування і дають їй орієнтири для безпечної поведінки в цифровому середовищі. Найчастіше респонденти говорили про потребу давати дітям більше живого офлайн-спілкування — такий варіант підтримали 46,4% опитаних. Майже стільки ж, 44,8%, висловилися за розвиток дозвілля без гаджетів, а 43,6% вважають необхідним системно обговорювати з дітьми кібербулінг, залежність і фейкові новини.
Помітна частина відповідей стосувалася навичок орієнтації в інформаційному середовищі. Пояснювати, як відрізняти правду від фейку, пропонують 41,5% респондентів, а 35,2% підтримують обмеження доступу до шкідливого контенту.
Далі в переліку з’являються заходи, пов’язані з повсякденними звичками: 34,6% опитаних вважають важливим показувати, що соцмережі є лише інструментом, стільки ж підтримують створення зон без гаджетів, 32,9% говорять про потребу розповідати про ризики надмірного користування, 31,7% — про безпечне й підтримувальне середовище для дітей, 30,7% — про психологічну підтримку, а 30,5% — про обмеження часу в соцмережах.
На цьому тлі показовою виглядає підтримка заборонного підходу: лише 10% респондентів вважають, що проблему можна розв’язати повною забороною користування соцмережами. Такий розподіл відповідей свідчить, що суспільство значно частіше схиляється до навчання, супроводу і виважених обмежень, ніж до простих заборон.
Опитування провели 11 квітня 2026 року за допомогою онлайн-панелі “SunFlower Sociology”. У дослідженні застосували метод самозаповнення анкет громадянами України віком від 18 років, а вибірка склала 1000 анкет і була репрезентативною за віком, статтю та регіоном. Теоретична похибка за довірчої ймовірності 0,95 не перевищує 3,1%.
Яку роль українці відводять батькам
У батьківській площині пріоритети загалом подібні, хоча відповіді звучать ще виразніше в частині щоденної підтримки дитини. Найчастіше опитані обирали живе спілкування — 45,2%, розвиток дозвілля без гаджетів — 42,9%, а також психологічну підтримку дитини — 40,7%. Таку саму частку, 40,7%, набрала потреба пояснювати дітям, як розпізнавати правдиву інформацію і фейки.
Досить високими виявилися й показники підтримки постійної розмови про цифрові ризики. Регулярно обговорювати кібербулінг, залежність і фейки вважають потрібним 36,8% респондентів, ще 36,4% виступають за системні розмови з дітьми про їхній онлайн-досвід, а 35% — за пояснення ризиків надмірного користування соцмережами. Обмеження часу в мережі підтримали 33,1% опитаних, створення зон без гаджетів — 32,3%, а підхід, за якого дитині пояснюють службову роль соцмереж у повсякденному житті, — 32,1%.
Окремо респонденти звернули увагу на атмосферу, в якій дитина дорослішає і вчиться взаємодіяти з цифровим середовищем. Потребу створювати безпечне й підтримувальне середовище для дітей підтримали 27,6%, формування культури поваги до себе й інших у мережі — 27,4%, а обмеження доступу до шкідливого контенту — 26,2%. І тут заборона соцмереж не стала домінантною відповіддю: її підтримали 10,4% учасників опитування.
Отже, дослідження зафіксувало чітку суспільну позицію: в оцінці впливу соцмереж на дітей переважає тривога, а серед бажаних рішень домінують живе спілкування, цифрова грамотність, психологічна підтримка і продумані обмеження.
