Для українського бізнесу повномасштабне вторгнення Росії стало безпрецедентним випробуванням. Війна зруйнувала всю попередню економічну модель, на якій десятиліттями будувалася економіка України. Інфраструктура країни зазнала численних пошкоджень, ланцюги постачання були порушені, а доступ до основних ресурсів і ринків значно ускладнився. Підприємства змушені були закриватися, особливо у зонах активних бойових дій. Але навіть у цих умовах українська економіка продемонструвала стійкість, а бізнеси, що змогли адаптуватися, відкрили для себе нові можливості та шляхи розвитку. Такі виклики змусили підприємців діяти швидко, переглядаючи свої стратегії та моделі роботи, щоб забезпечити виживання в нових реаліях. Це стало часом уроків, що трансформували підходи до ведення бізнесу, і зміцнили готовність підприємців діяти навіть у найскладніших умовах.
Уроки війни для українських підприємців
Роман Анзін, генеральний директор компанії VARTIS, у своїх оцінках про випробування українського бізнесу під час війни, наголошує, що вторгнення Росії в лютому 2022 року не просто змінило бізнес-клімат в Україні — воно зруйнувало основу економіки, на якій країна стояла десятиліттями. Інфраструктура була пошкоджена, логістичні ланцюги порушені, доступ до основних ресурсів і ринків збуту став проблематичним. У результаті багато підприємств змушені були закритись, особливо ті, що знаходилися у регіонах, підданих інтенсивним атакам.
За словами Анзіна, українська економіка все ж проявила неймовірну стійкість завдяки швидкій переорієнтації деяких секторів. Металургія зазнала серйозних втрат через бойові дії на сході України та руйнування великих металургійних комбінатів. Однак зросла активність у виробництві металоконструкцій для оборонного та будівельного секторів, особливо на заході країни.
У будівельній галузі, яка також зазнала значних втрат, спостерігається логічна тенденція зростання попиту на відновлювальні роботи, зокрема на інфраструктурні проєкти. Підприємці змушені були переорієнтуватися на відновлення зруйнованих об’єктів та реалізацію нових інфраструктурних проєктів, що відповідають вимогам безпеки та енергоефективності. Нові ринки збуту, особливо на західноєвропейському просторі, відкрилися для компаній, які змогли оперативно реорганізувати логістику та виробничі процеси.
Стратегії виживання українського бізнесу
На думку експерта, українські підприємці вимушені були кардинально перебудовувати безліч процесів у своїх компаніях. Бізнес виживав, навчаючись на ходу та впроваджуючи інновації в операційні процеси. Якщо до війни українські компанії могли планувати свою діяльність на роки вперед, то тепер головним стало забезпечення гнучкості та готовності до адаптації на наступні 3-6 місяців.
Анзін підкреслює, що зараз особлива увага приділяється управлінню людським капіталом. Через мобілізацію та вимушене переселення багато кваліфікованих працівників стали недоступними, тому компанії зіткнулися з гострим дефіцитом кадрів. Для вирішення цієї проблеми підприємства, що мали відповідні ресурси, запровадили внутрішні програми навчання. Особливо активно до навчання працівників долучилися компанії, що обслуговують державне оборонне замовлення — від легкої промисловості до виробництва дронів та зброї. Однак у контексті мобілізації підприємствам потрібно концентрувати зусилля на створенні робочих місць, які зможуть займати жінки, демобілізовані зі Сил оборони, а також фахівці передпенсійного і пенсійного віку.
Роман Анзін наводить приклад своєї компанії “Вартіс”, яка працює на ринку металопрокату та виготовлення металевих виробів.
“Досвід нашої компанії – “Вартіс”, що працює на ринку торгівлі металопрокатом та виробництва металевих виробів – доводить необхідність гнучкого управління наявними ресурсами та реакцією на зміну потреб ринку та клієнтів. За 2 роки ми відкрили 10 нових металоцентрів по всій країні, орієнтуючись на запит великих, середніх та малих замовників щодо доступності металу тут і зараз. Ми розуміємо, що потреба клієнта у швидких рішеннях з нашого боку обумовлена їх виробничими потребами та такими ж запитами клієнтів та замовників. Така потреба зараз виникає у виробників металоконструкцій для оборонної промисловості та будівництва інфраструктурних об’єктів. Тому для нас є пріоритетом забезпечення швидкого постачання якісного металопрокату, який відповідатиме всім нормам та вимогам, що висуваються при будівництві таких об’єктів. Це дозволяє “Вартісу” не тільки зберігати клієнтську базу, а й розширювати її”, – зазначає підприємець.
Інновації та зміни у фінансовому плануванні
Як вважає Анзін, інновації, особливо в IT-сфері, та зміни у фінансовому плануванні стали ключовими факторами виживання бізнесу. Швидка диджиталізація дозволила компаніям знизити витрати та підвищити ефективність управління ресурсами. Якщо раніше диджиталізація була конкурентною перевагою на стабільному ринку, то зараз вона є передумовою для виживання, особливо для компаній, орієнтованих на масового споживача.
У сфері фінансів більшість успішних компаній та великих виробничих холдингів зосередили увагу на внутрішніх інвестиціях та пошуку фінансування з коротким циклом повернення. Під час війни критично важливо мати резерви та підтримувати ліквідність, тому більшість інвестиційних рішень спрямовані на проєкти з високою оборотністю капіталу та напрямки з усталеним грошовим потоком.
Взаємодія бізнесу та держави
На думку Анзіна, під час війни модель взаємодії бізнесу та держави кардинально змінилася. Бізнес активно підтримує армію, фінансує волонтерські ініціативи та допомагає переселенцям. Водночас бізнес очікує від держави стабільності та передбачуваності у співпраці. Важливим є стабільний курс гривні та зниження інфляції, що сприяє отриманню кредитів на вигідних умовах.
Закінчення війни не означатиме повернення до довоєнної реальності. Анзін переконаний, що державі необхідно налаштуватися на партнерство з бізнесом, що забезпечить швидке економічне відновлення. У цьому партнерстві державі належить роль арбітра, а бізнесу — двигуна відродження економіки, створення робочих місць та підвищення добробуту суспільства.
Головний урок війни
Роман Анзін зазначає, що війна стала каталізатором трансформацій у мисленні українських підприємців, методах ведення справ, управлінні людьми та ресурсами.
“Війна стала каталізатором трансформацій у мисленні бізнесменів, їх методах ведення справ, управлінні людьми та ресурсами. Підприємці опинилися в умовах, які вимагали швидких рішень та стратегічної гнучкості для виживання. Головні уроки, здобуті бізнесом із цієї кризи, окреслюють нову реальність, у якій компанії готові не лише адаптувати власну бізнес-модель до війни, а й активну участь у подальшому відновленні держави.
В умовах, коли держава гарантує прозорі та зрозумілі правила ведення бізнесу, а підприємці отримують можливість планувати свою діяльність у стабільному середовищі, країна має шанс успішно пройти відновлення та стати новим економічним феноменом післявоєнної Європи. Головне для нас зараз – усвідомити набутий досвід та конвертувати його в економічну експансію України, економічний успіх країни”, – резюмує підприємець.
