Чи можна захистити учнів: європейські ЗМІ про стрілянину в школах і шляхи запобігання трагедіям

Проблема безпеки у школах Європи набуває дедалі більшої тривожності. Події, що сталися минулого тижня одночасно в Австрії та Франції, змусили європейську пресу знову повернутися до складного питання: чи можна гарантувати безпеку учнів і вчителів у навчальних закладах, і які реальні кроки можуть зробити держави, щоб зменшити кількість подібних трагедій. Школа — місце, яке за визначенням має залишатися простором навчання, розвитку й захищеності. Проте на практиці все частіше цей простір стає місцем смертельної небезпеки.

У вівторок у Граці, Австрія, колишній учень місцевої гімназії, 21-річний чоловік, влаштував стрілянину, після чого покінчив життя самогубством. Загальна кількість загиблих під час стрілянини досягла 11 осіб. За даними журналістів, серед поранених дев’ятеро перебувають у важкому стані, ще одна особа — у вкрай тяжкому, критичному стані. Того ж дня у французькому місті Ножан-сюр-Марн 14-річний підліток, проходячи через огляд особистих речей при вході до школи, завдав смертельного ножового поранення працівниці навчального закладу.

Ці трагічні епізоди викликали широкий резонанс у європейських ЗМІ, які коментують ситуацію, обговорюють фактори, що призводять до таких нападів, і аналізують, які системні кроки потрібно вжити для посилення безпеки у школах. Дискусії точаться не лише навколо заходів контролю та технічної охорони, а й навколо соціальних, психологічних і виховних аспектів, що створюють передумови для подібних інцидентів. Європейська преса все чіткіше наголошує: зростання насильства у школах — це не випадкові окремі трагедії, а симптом складніших глибоких проблем, які охоплюють сучасні суспільства.

Kleine Zeitung – Австрія. Віденська Kleine Zeitung констатує плачевний стан психічного здоров’я в суспільстві:

“Це – прощання з ілюзією, згідно з якою школа – не відображення суспільства, а якесь відгороджене безпечне місце, де діти можуть у довірчій та безпечній атмосфері пізнавати життя та навколишній світ. Тепер доведеться обговорювати такі заходи, як перевірка документів, застосування металодетекторів та замкнені двері шкільних кабінетів. Інакше виконати обіцянку про захист, дану батькам та дітям, буде неможливо. Суспільство боляче, і ця хвороба вже не зупиняється на порозі школи”.

La Stampa – Італія. У своїй статті для туринської La Stampa письменниця Ніколетта Верна розмірковує на тему мобінгу:

“Цей феномен відомий з давніх-давен, проте він все ще не знаходиться у фокусі уваги громадськості: це замкнутий цикл – жертва-злочинець. Найчастіше злочинцями стають ті, хто самі виявилися жертвами мобінгу.

… Дослідження, проведене в Австралії у 2023 році, показало, що приблизно одна чверть жертв мобінгу пізніше демонструє агресивну поведінку. Мова йде не про “помсти”, йдеться про наслідування певному патерну. Це переконання в тому, що тебе приймуть, тільки якщо ти зробиш з іншими так, як вони вчинили з тобою. Мобінг провокує постійний цикл насильства”.

Frankfurter Allgemeine Zeitung – Німеччина. Frankfurter Allgemeine Zeitung критично оцінює як зростання числа тих, хто володіє зброєю, так і методи жовтої преси:

“Наше життя не стає безпечнішим через доступність вогнепальної зброї. В Австрії кількість тих, хто має ліцензію на носіння зброї, за останні роки значно збільшилася – з 200 тисяч до 270 тисяч за десять років. …Інший аспект – це обурливий вуайєризм, який буквально захлеснув інтернет одразу після жахливого злочину у школі Граца.

На різних платформах почали курсувати кадри з поліцейськими, евакуацією дітей зі школи і навіть знімки, на яких імовірно відображені мішки з трупами. Медіа, які отримали ці знімки і застрягли заголовками про “сцени жаху”, заслуговують на презирство. У тому числі й тому, що подібні публікації можуть спровокувати наслідувачів”.

Ліберація – Франція. Паризька Libération розмірковує так:

“Присутність охорони в школі на момент скоєння злочину [у Франції] не скасовує необхідності подумати про введення додаткових заходів безпеки, щоб запобігти таким трагедіям у майбутньому. Набирання обертів поширення холодної зброї, поза всяким сумнівом, є проблемою, з якою потрібно боротися.

Однак смерть асистентки в колежі імені Франсуази Дольто в Ножані також показала, що тема насильства у шкільному контексті набагато складніша і не піддається вирішенню за допомогою заготовлених лекал та шаблонів у сфері безпеки. Відповідь лежить, швидше, у поєднанні педагогічних заходів та заходів безпеки”.

Večernji List – Хорватія. Жорсткість законодавства про придбання та зберігання зброї не в змозі запобігти таким нападам, – вважає загребська газета Večernji list:

“Масові вбивства на ґрунті божевілля – це свого роду самогубство: або злочинець наприкінці вбиває себе сам, або його вбиває поліція, або він проводить залишок життя в злочин. І цей факт відрізняє подібні злочини від інших, а отже, традиційні профілактичні заходи – такі як посилення контролю за дотриманням правил продажу, зберігання та носіння зброї чи посилення покарання за злочини такого роду – не зупинять злочинців. Ці злочинці – не жертви. Але для того, щоб запобігти таким трагедіям у майбутньому, потрібно лікувати основну патологію, яка занурює злочинців у відчай і безвихідь”.

Le Quotidien – Люксембург. Люксембурзька Le Quotidien не виключає того, що доведеться вживати все більш суворих заходів щодо насильства в підлітковому та молодіжному середовищі:

“Поки в Австрії тільки починають розслідувати безпрецедентний кривавий злочин, скоєний у Граці, французький уряд вирішив не втрачати часу і заборонити продаж ножів. Заборона буде поширюватись і на інтернет-платформи. Президент Франції вже заявив, що країна на національному рівні заборонить користування соцмережами дітям віком до 15 років, якщо цього не буде зроблено на рівні Євросоюзу. Ось до чого дійшло! Невже нам тепер доведеться вдаватися до все більш суворих заходів?”