Чи правильний курс високих мит на китайські електромобілі: що про це пишуть зарубіжні ЗМІ

Рішення Євросоюзу про введення додаткових мит на китайські електромобілі стало однією з найбільш обговорюваних тем у світі автопромисловості та міжнародної торгівлі. Європейська комісія отримала право запровадити мита у розмірі до 35,3% на китайські електромобілі, аргументуючи це необхідністю захисту місцевих виробників від потенційної загрози, що виходить від стрімкого розвитку китайських компаній у цьому сегменті. Це рішення, хоч і схвалене більшістю, зустріло спротив з боку уряду Німеччини, який проголосував проти. Виявившись у меншості, Німеччина вказувала на потенційні економічні ризики та наслідки для споживачів, які можуть зіткнутися зі зростанням цін на електромобілі.

Зарубіжні ЗМІ активно коментують цей крок ЄС, зазначаючи, що подібне рішення може викликати не лише економічні, але й політичні наслідки.

POLITICO зазначає, що Німеччина виступила проти цих заходів. Канцлер Олаф Шольц висловив занепокоєння, що такі дії можуть призвести до торговельної війни з Китаєм, оскільки німецькі автомобільні виробники, такі як Volkswagen і Mercedes, значною мірою залежать від китайського ринку. Він закликав ЄС уникати протекціоністських заходів і натомість підтримувати глобальну конкуренцію, наголошуючи на тому, що обмеження на китайські електромобілі можуть мати небажані наслідки для економіки Європи​.

Видання пише, що попри зусилля Німеччини, більшість країн ЄС підтримала введення мит, а переговори з Китаєм щодо можливих компромісів поки що не привели до результату. Це рішення також стало викликом для урядів Франції та Німеччини, які мають різні підходи до регулювання ринку електромобілів. Франція активно підтримувала введення мит, посилаючись на необхідність захисту європейських виробників​.

The Guardian відзначає, що Франція активно підтримує ці мита, оскільки прагне захистити свою автомобільну промисловість від дешевого імпорту з Китаю. Французький уряд вважає, що китайські державні субсидії на електромобілі ставлять європейських виробників у невигідне становище. Видання наголошує, що цей крок може бути частиною ширшої економічної стратегії Європи щодо посилення своєї промислової бази та зменшення залежності від імпорту з Азії, особливо в умовах, коли ЄС прагне досягти кліматичних цілей та розвитку зеленої енергетики.

Neue Zürcher Zeitung – Швейцарія. Як зазначає Neue Zürcher Zeitung, Урсула фон дер Ляйєн діє за одним і тим же шаблоном:

“Це – успіх для глави Єврокомісії та для дієздатності Євросоюзу. І це – поразка для федерального канцлера Олафа Шольца. …Властолюбна голова Єврокомісії… знову надійшла згідно з рецептом, який уже одного разу допоміг їй мобілізувати допомогу Україні. А саме: вона запускає якусь ініціативу в невеликій групі, потім несподівано задає новий напрямок руху – і лише тоді починає заручатися широкою підтримкою країн-членів. Адже без останньої вона безсила”.

Handelsblatt – Німеччина. Цей крок був неминучим для збереження європейської промисловості, – підкреслює дюссельдорфська Handelsblatt:

“Мито – це чіткий сигнал на адресу Пекіна про те, що Європа більше не має наміру підтримувати економічну модель Китаю на шкоду своїм власним підприємствам. Масштабні державні субсидії та інші засоби підтримки з боку держави дозволили китайським підприємствам наростити високі потужності виробництва за дуже малих витрат. … Тим, хто критикує введення мит, варто було б подумати про те, що країни одна за одною закривають свої ринки для китайських товарів – і діють при цьому набагато жорсткіше, ніж це зараз робить Єврокомісія”.

The Irish Times – Ірландія. Ескалація між Брюсселем і Пекіном лише нашкодить і тій, і іншій стороні, – застерігає дублінська The Irish Times:

“Вплутуватися в торговельну війну з Євросоюзом, своїм найбільшим торговим партнером, – це останнє, що зараз потрібно економіці Китаю, і насамперед на тлі те, що внутрішній попит залишається низьким. А через військові конфлікти в Україні та на Близькому Сході, що завдають сильних збитків торгівлі, європейські фермери, промислові виробники та інші експортери не можуть зараз дозволити собі зниження експорту до Китаю. … Пекін і Брюссель повинні зробити все можливе для того, щоб досягти компромісу, який дозволив би як захистити європейську промисловість, так і запобігти сповзанню в торгову війну, яка не обіцяє сторонам нічого, крім шкоди”.