Дискусія довкола того, хто має виконувати найконфліктнішу частину мобілізаційної роботи, виходить за межі суто відомчого спору, бо зачіпає і повноваження силових структур, щоденну роботу Національної поліції, а також ставлення суспільства до всієї системи примусового виконання рішень. На цьому тлі особливо показовою стала реакція Міністерства внутрішніх справ на пропозицію передати поліції функцію розшуку та доставлення так званих ухилянтів до територіальних центрів комплектування, оскільки всередині відомства таку ідею сприйняли різко негативно.
Поштовхом до нового обговорення стала інформація народного депутата, члена профільного комітету Верховної Ради Романа Костенка. За його словами, в Міністерстві оборони розглядають зміни, які передбачають передання частини повноважень ТЦК Національній поліції. Офіційного коментаря від Міноборони на цей час немає, проте поява такої ідеї викликала жорстку реакцію в Міністерстві внутрішніх справ.
У МВС виступають проти того, щоб поліція перебрала на себе роботу з пошуку та доставлення людей до ТЦК. Внутрішня позиція відомства зводиться до того, що такий крок виглядає непродуманим і більше схожий на спробу перекласти складну проблему на іншу структуру, ніж на спробу перебудувати систему.
Співробітники міністерства наголосили, що їм бракує чіткого і змістовного обговорення цієї ідеї. На їхню думку, мова про рішення, яке намагаються просувати без достатньо пропрацьованої позиції, хоча наслідки такого перерозподілу повноважень торкнуться великої правоохоронної структури, яка вже працює з надмірним навантаженням.
У МВС вважають, що передання частини функцій ТЦК поліції виглядає як спроба з боку Міноборони позбутися проблемної ділянки роботи. Такий підхід у МВС сприймають критично, оскільки він не розв’язує суперечностей усередині самої мобілізаційної системи, зате переносить конфліктну функцію до іншої інституції, на яку вже покладено значний обсяг обов’язків воєнного часу.
З цієї позиції видно головне заперечення МВС: у відомстві не бачать у такому рішенні нової моделі роботи, натомість бачать переміщення проблеми з одного центру відповідальності в інший. Саме тому реакція співрозмовників видання виявилася настільки жорсткою, бо для них мова про зміну, яка здатна послабити одну систему, не виправивши іншу.
Окремий аргумент МВС стосується того, що повномасштабна війна й без того розширила коло завдань Національної поліції, яка працює далеко за межами довоєнного функціоналу. У міністерстві звертають увагу на те, що кожна нова функція, яку додають поліції, розмиває її базові обов’язки і змушує систему відволікатися від тих напрямів, де потрібна спеціалізована правоохоронна робота.
У МВС поставили запитання: якщо поліція перебирає на себе функції інших органів, то хто в цей час виконуватиме її власну роботу. Для поліції це є практичним зауваженням до логіки реформи, адже розширення повноважень без перегляду ресурсів, навантаження і пріоритетів може вдарити по щоденній роботі самої поліції.
Ще одна лінія заперечень стосується професійної специфіки. У МВС нагадали, що працівник ТЦК не може розслідувати злочини, проводити оперативні дії чи готувати спецоперації, бо для цього потрібні окремі знання, підготовка і досвід. З цього вони роблять зустрічний висновок: так само не варто ставитися до поліції як до структури, яку можна безболісно перевантажити чужими функціями, не втративши якості її основної роботи. Фахові спеціалісти, здатні працювати у складних правоохоронних напрямках, не з’являються миттєво, тому кожне додаткове навантаження для поліції в МВС оцінюють ще й через ризик послаблення тих ділянок, де заміна або компенсування кадрів є особливо складними.
Крім того, представники МВС підкреслили, що після завершення війни викликів для поліції стане більше, а не менше. У цій тезі закладено ставлення міністерства до довшої перспективи: навіть якщо передання частини функцій ТЦК сьогодні подають як інструмент для розв’язання поточних труднощів, наслідки такого рішення можуть виявитися значно ширшими і в часі, і за впливом на систему.
Для МВС важливо зберегти керованість Нацполіції в період, коли навантаження на правоохоронну систему ще зростатиме. Через це в міністерстві дивляться на пропозицію не лише як на технічну зміну в межах мобілізаційного процесу, а як на рішення, здатне вплинути на стійкість найбільшої правоохоронної структури країни.
Окремо в МВС звернули увагу на наслідки для репутації Національної поліції, вважаючи, що передання їй частини повноважень ТЦК може вдарити по довірі громадян, бо поліція в такому разі почне асоціюватися з ще одним найбільш конфліктним елементом мобілізаційної системи. Для міністерства це один з найчутливіших аспектів, бо суспільна довіра до поліції безпосередньо впливає на її здатність виконувати базові функції — від реагування на злочини до щоденної взаємодії з людьми. Саме тому в МВС висловилися особливо жорстко, заявивши, що вирішувати питання мобілізації коштом поліції не можна. На їхню думку, така ідея не дасть очікуваного результату, зате може дестабілізувати структуру, від якої залежить безпека людей по всій країні.
